Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Як прибрати позначку про розшук ТЦК у Резерв+: судова справа № 380/20857/25

Gemini Generated Image sn8cvksn8cvksn8c

Виявили позначку про розшук ТЦК у Резерв+? Не поспішайте панікувати. Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/20857/25 нещодавно підтвердив: якщо така позначка з’явилася без належних законних підстав, її цілком реально прибрати. Причому разом із компенсацією судових витрат.

Отже, уявіть собі картину. Людина відкриває застосунок «Резерв+», формує витяг з військово-облікового документа – і бачить статус: «Розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку». Підстава розшуку – «не прибув за повісткою до ТЦК та СП». Дата початку розшуку – 26 січня 2025 року.

Жодних даних про складений протокол. Жодної згадки про винесену постанову. Просто – розшук.

І що найцікавіше: позивач стверджував, що жодних повісток не отримував і про їх надсилання належним чином не повідомлявся. Фактична неявка за повісткою, за його логікою, була об’єктивно зумовлена відсутністю самого факту вручення. І з цим важко сперечатися.

Що зробив позивач до суду

10 вересня 2025 року він звернувся до територіального центру комплектування із письмовою заявою. Суть прохання проста: закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення через закінчення строків притягнення до відповідальності та прибрати згадану позначку.

Заяву надіслали цінним листом з описом вкладення 12 вересня 2025 року. Накладна № 7905300145211. Квитанція і опис – усе збережено.

І що ви думаєте? Тиша. Жодної відповіді. Позначка про розшук ТЦК у Резерв+ як висіла, так і продовжувала висіти.

Тож позивач пішов до суду з трьома вимогами. По-перше, визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення та підтримання в інформаційній системі позначки про розшук без передбачених законом підстав. По-друге, визнати протиправною бездіяльність – нерозгляд заяви по суті. По-третє, зобов’язати відповідача вилучити позначку та привести відомості у відповідність до закону.

Відповідач, до речі, навіть не подав відзив на позов. Просто проігнорував.

Що сказав суд: ключовий юридичний момент

Суд проаналізував ситуацію і звернув увагу на принципову річ. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№ 1951-VIII від 16 березня 2017 року) у статті 7 чітко визначає, які саме дані вносяться до Реєстру.

Пункт 20-1 цієї статті говорить: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП. Причому із зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу та/або постанови.

Відчуваєте нюанс? До Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності. Не про сам факт правопорушення.

Суд прямо наголосив: «притягнення до адміністративної відповідальності» і «вчинення адміністративного правопорушення» – це різні за змістом поняття. І додавати до Реєстру можна лише перше.

А де докази?

І ось тут найслабше місце позиції ТЦК. Жодних доказів того, що позивача притягували до адмінвідповідальності в установленому законом порядку, суду не надали. Ні протоколу, ні постанови, ні будь-чого іншого.

Керуючись статтею 77 КАС України, суд нагадав: в адміністративних справах обов’язок доводити правомірність своїх дій покладається на відповідача. А відповідач цей обов’язок просто проігнорував.

До речі, чесно кажучи, така поведінка ТЦК – не рідкість. Часто вони навіть не з’являються в судові засідання і не подають заперечень, розраховуючи, що суд і так відмовить позивачу. Але цього разу не склалося.

Як правильно вручати повістку

Суд також проаналізував Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Згідно з пунктом 28 цього Порядку, виклик громадян до ТЦК під час мобілізації здійснюється шляхом вручення або надсилання повістки. Пункт 34 уточнює: якщо повістку надсилають поштою, це має бути рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення.

І найголовніше – пункт 41. Належним підтвердженням оповіщення є або день отримання поштового відправлення особою, або день відмови від отримання, або день, коли зафіксовано відсутність особи за адресою проживання.

Тобто навіть якщо повістку надіслали поштою, факт оповіщення має бути підтверджений документально. У нашій справі таких доказів відповідач не надав узагалі.

Що вирішив суд

Суд задовольнив позов повністю. Визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку. Визнав протиправною бездіяльність щодо нерозгляду заяви від 10 вересня 2025 року. І зобов’язав ТЦК виключити з Реєстру всі дані про це «порушення».

Плюс стягнув на користь позивача 1211 гривень 20 копійок судового збору.

Суд також послався на статтю 19 Конституції України – органи влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. І на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Крім того, суд звернув увагу на пункт 79 Порядку № 1487, де прямо зазначено: районні ТЦК розглядають справи про адмінправопорушення і звертаються до поліції для доставлення порушників. Але все це – виключно в межах належно оформленого провадження. Не тому, що комусь так захотілося.

Що робити, якщо ви опинилися в такій ситуації

Алгоритм простий, хоча й потребує терпіння. Перший крок – письмова заява до свого ТЦК із вимогою закрити провадження та вилучити позначку про розшук ТЦК у Резерв+. Надсилайте цінним листом з описом вкладення, зберігайте квитанцію. Це ваша страховка на випадок, якщо доведеться йти до суду.

Другий крок – якщо протягом розумного строку відповіді немає або вам відмовили, звертайтеся до окружного адміністративного суду. У позові просіть визнати дії ТЦК протиправними і зобов’язати вилучити недостовірні відомості.

І головне – не бійтеся. Судова практика, як бачите, складається на користь громадян. Особливо коли державний орган не спромігся надати бодай якісь докази правомірності своїх дій.

Exit mobile version