Уявіть: заходите в Резерв+, а там – неприємний сюрприз. Система показує, що ви перебуваєте в розшуку ТЦК або маєте порушення правил військового обліку. І це при тому, що жодного протоколу на вас не складали, повістки про виклик не вручали, а про жодну постанову ви взагалі вперше чуєте. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №320/46753/25, і Київський окружний адміністративний суд став на його бік. Давайте розберемося, як працює вилучення інформації з реєстру Оберіг і чому ТЦК не може вносити туди дані просто так.
Що сталося: історія однієї справи
У липні 2025 року чоловік згенерував військово-обліковий документ через портал «Дія» і виявив там запис про порушення правил військового обліку. А також – про те, що його розшукує ТЦК.
Найцікавіше: жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно нього не виносили. Протокол не складали. Справу не розглядали. Вину не встановлювали. Простіше кажучи – не було самого факту правопорушення, зафіксованого в передбаченому законом порядку.
Тоді позивач подав до ТЦК заяву про актуалізацію даних у реєстрі. Але відповіді так і не отримав. Після цього залишався єдиний шлях – до суду.
І от 4 серпня 2026 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення: дії ТЦК щодо внесення таких відомостей – неправомірні. А запис про порушення та розшук має бути вилучений.
Що каже закон про реєстр і хто туди що вносить
Тут важливий момент – не вся інформація може потрапляти до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (саме так офіційно називається реєстр Оберіг). Перелік відомостей, які туди вносяться, чітко визначений законом.
Керується ця система Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». І там, у пункті 20-1 частини 1 статті 7, сказано буквально таке: до персональних даних належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Причому із зазначенням дати, номера й короткого змісту протоколу або постанови.
Зверніть увагу на формулювання: не «підозра в порушенні», не «думка працівника ТЦК», не «людина не з’явилася за повісткою, яку ніхто не вручав». А саме притягнення до відповідальності. Тобто – завершена процедура з усіма її обов’язковими елементами.
Чому суд став на бік позивача
Логіка суду була досить прямолінійною. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, у справах про протиправність дій суб’єкта владних повноважень саме цей суб’єкт – тобто ТЦК – зобов’язаний довести, що він діяв правомірно.
І що ж ми бачимо? Відповідач навіть не подав відзиву на позов. Жодних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав. У матеріалах справи не було ані протоколу, ані постанови, ані будь-чого іншого, що підтверджувало б факт порушення.
А без цього – занесення відомостей до реєстру є свавільним. Бо, за логікою Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», спочатку має бути встановлене порушення, потім – притягнення до відповідальності, і лише після цього – запис у реєстрі. Не навпаки.
Крім того, Порядок №1487, затверджений Кабінетом Міністрів України, передбачає, що за порушення правил військового обліку особи притягуються до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП. Жодних альтернативних процедур – на кшталт «внесемо в реєстр, а потім розберемося» – там немає.
Чи можна повторити цей успіх
Коротка відповідь – так. Але з розумінням кількох нюансів.
По-перше, суд у цій справі розглядав її за правилами спрощеного позовного провадження. Це означає, що процедура відносно швидка і не потребує виклику сторін. Тобто не треба боятися, що доведеться ходити на десятки засідань.
По-друге, ключ до успіху – це доведення відсутності постанови про адмінправопорушення. Якщо на вас така постанова є, то ситуація зовсім інша, і вилучення інформації з реєстру Оберіг вимагатиме вже оскарження самої постанови. А це – окрема процедура.
По-третє, зверніть увагу на пасивність відповідача в описаній справі. ТЦК просто проігнорував позов. На практиці ж трапляється по-різному – іноді відповідач активно захищається. Але це не змінює головного: якщо постанови немає, то й законних підстав для запису в реєстрі теж немає.
Корисна деталь: суд також вирішив стягнути з ТЦК на користь позивача судовий збір – 968,96 гривень. Це сума, яку позивач заплатив, подаючи позов. Отже, за успішного результату ваші витрати компенсують.
Практичний алгоритм дій
Якщо ви опинилися в подібній ситуації, ось що варто зробити.
Зафіксуйте сам факт запису в реєстрі. Зробіть скріншоти з Резерв+ або згенеруйте військово-обліковий документ через «Дію» – нехай у вас буде доказ того, що інформація справді внесена.
Зверніться до ТЦК із письмовою заявою про актуалізацію даних. Це важливий крок – ви даєте можливість виправити помилку в досудовому порядку. Якщо відповіді немає або вам відмовляють – це підсилює вашу позицію в суді.
Якщо ТЦК не реагує – готуйте адміністративний позов. У ньому варто просити дві речі: визнати дії ТЦК протиправними та зобов’язати вилучити недостовірну інформацію.
І головне – перевірте, чи справді на вас не складали постанову. Бо якщо складали, а ви про неї просто не знали (таке теж буває), то стратегія захисту буде інакшою.
Справа №320/46753/25 – гарний приклад того, що навіть у непрості часи суд може захистити громадянина від свавільних дій. ТЦК не має права вносити до реєстру відомості про порушення, якщо самого факту притягнення до відповідальності не існує. Будь-який інший підхід – це вже не правозастосування, а щось геть інше.