Уявіть: вам відключили світло, ви йдете до суду, суд відкриває провадження, але обленерго ігнорує це і не підключає струм назад. Знайома ситуація? Тисячі українців стикалися з нею, і ось нарешті Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в тому, як правильно застосовувати пункт 7.11 ПРРЕЕ – норму, яка гарантує споживачу електропостачання на час судового розгляду.
11 лютого 2026 року Велика Палата ухвалила постанову у справі № 344/13201/23, яка змінює підхід до захисту прав споживачів електроенергії. І якщо ви коли-небудь судилися з обленерго, цей текст для вас.
Про що взагалі йдеться в пункті 7.11 ПРРЕЕ
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, містять одну дуже цікаву норму. Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ говорить: якщо споживач до моменту відключення встиг подати ухвалу суду про відкриття провадження у справі щодо порушення ним правил – відключати його не можна. А якщо провадження відкрили вже після відключення – це пряма підстава для відновлення електропостачання.
Звучить просто, правда? Споживач подає позов, отримує ухвалу, несе її оператору системи розподілу – і той зобов’язаний увімкнути світло. Але на практиці все було зовсім не так.
Історія одного відключення
ОСОБА_1 – власник житлового будинку в Івано-Франківську. У грудні 2022 року працівники АТ «Прикарпаттяобленерго» склали акт про порушення: мовляв, споживач не забезпечив окремого комерційного обліку електроенергії на непобутові потреби. Іншими словами, у будинку, на думку обленерго, частина електрики йшла не на побут, а на щось інше – і за це треба платити за іншим тарифом.
У липні 2023 року обленерго відключило будинок. ОСОБА_1 одразу подав позов (справа № 344/12148/23) – оскаржив саме відключення. Суд відкрив провадження 6 липня 2023 року. Того ж дня позивач приніс ухвалу відповідачу і попросив відновити електропостачання – на підставі того самого пункту 7.11 ПРРЕЕ.
Обленерго проігнорувало. Тоді ОСОБА_1 подав ще один позов – уже окремо про невиконання пункту 7.11 ПРРЕЕ. Саме ця друга справа і дійшла до Великої Палати.
Чому суди відмовили споживачу
Місцевий суд, а за ним і апеляція, у позові відмовили. Логіка була такою: по-перше, основна справа про законність відключення вже вирішена – і суд підтвердив, що обленерго діяло правомірно. По-друге, позивач не усунув порушення – не облаштував окремий облік, не уклав договір на непобутові потреби. А раз так – немає підстав для відновлення.
Але справжня інтрига була не в цьому. Колегія суддів Касаційного цивільного суду, розглядаючи скаргу ОСОБА_1, зрозуміла: проблема значно глибша. Існує фундаментальна суперечність у тому, як суди застосовують пункт 7.11 ПРРЕЕ. Тож справу передали до Великої Палати Верховного Суду.
Два підходи – і лише один правильний
Раніше судова практика розкололася. У справі № 922/5196/23 Касаційний господарський суд висловив позицію: пункт 7.11 ПРРЕЕ діє самостійно. Тобто споживач просто показує ухвалу про відкриття провадження – і обленерго мусить відновити світло. Жодних додаткових судових рішень не потрібно. Не виконує? Подавай новий позов.
Велика Палата з цим категорично не погодилася. І ось чому.
Коли споживач подає окремий позов про невиконання пункту 7.11 ПРРЕЕ, це створює штучне подвоєння судових спорів. Замість одного процесу – два. Замість швидкого захисту – місяці очікування. А світла в будинку як не було, так і немає.
Що тепер: забезпечення позову замість окремого позову
Велика Палата визначила єдино правильний механізм. Пункт 7.11 ПРРЕЕ має реалізовуватися через інститут забезпечення позову. Це коли в межах основної справи (про оскарження відключення) споживач подає заяву про забезпечення – і суд постановляє ухвалу, якою забороняє відключати електроенергію або зобов’язує її відновити на час розгляду.
Статті 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дають для цього всі інструменти. Зокрема, пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України дозволяє застосовувати й інші заходи забезпечення у випадках, передбачених законами. А оскільки Закон України «Про ринок електричної енергії» має бланкетний характер і відсилає до Правил роздрібного ринку – пункт 7.11 ПРРЕЕ якраз і є тією нормою, яка обґрунтовує забезпечення позову.
Переваги такого підходу очевидні. Справа розглядається швидше. Не треба ініціювати окремий процес. Судове рішення про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. І головне – споживач отримує реальний захист тут і зараз, а не через пів року.
Важливий нюанс: обмеження воєнного стану
Користуючись цим механізмом, варто пам’ятати про одне суттєве обмеження. Частина п’ятнадцята статті 150 ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову щодо господарських товариств, які одночасно є операторами критичної інфраструктури, мають примусово відчужені під час воєнного стану частки та більше 50% державної власності у статутному капіталі.
Тож якщо ваш оператор системи розподілу підпадає під ці критерії – механізм забезпечення позову може не спрацювати. Це варто враховувати ще на етапі підготовки заяви.
Що це означає для споживачів
Якщо ви оскаржуєте в суді відключення електроенергії – не подавайте окремий позов про відновлення за пунктом 7.11 ПРРЕЕ. Натомість у межах основної справи зверніться із заявою про забезпечення позову. Обґрунтуйте її саме посиланням на абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ. Суд має розглянути таку заяву невідкладно.
Це не просто технічна деталь. Це принципова зміна підходу, яку Велика Палата Верховного Суду закріпила своєю постановою від 11 лютого 2026 року. І хоча в конкретній справі ОСОБА_1 отримав відмову (бо основний спір на той момент уже був вирішений не на його користь), правовий висновок Великої Палати працюватиме на всіх споживачів, які тільки планують або вже розпочали судовий процес проти обленерго.
Правильний інструмент у правильний момент – і світло у вашому будинку горітиме навіть тоді, коли суд ще не виніс остаточного рішення.