Нещодавній саміт БРІКС в Індії чітко показав: об’єднання більше не хоче жити за правилами, написаними Заходом. Прем’єр-міністр країни-господарки Нарендра Моді прямо заявив: лідери, які зібралися за одним столом, повинні самі формувати світовий порядок, а не бути виконавцями чужих інструкцій. І це не просто політична риторика — за такими словами стоїть спроба юридично переосмислити міжнародне право.
БРІКС — це міждержавне об’єднання, яке поєднує Бразилію, Росію, Індію, Китай, ПАР, а з недавнього часу ще й Іран, ОАЕ, Єгипет та Ефіопію. На перший погляд, це строкатий клуб із дуже різними інтересами. Китай хоче глобального лідерства, Індія — зберегти баланс між Заходом і Сходом, Росія — вийти з-під санкційної ізоляції. Але всіх об’єднує спільна мета: переписати міжнародні норми, які, на думку цих країн, вигідно закріплюють домінування США і їхніх союзників.
Давайте розберемося, як це виглядає з юридичної точки зору і чому саміт БРІКС став настільки важливим для майбутнього світового правопорядку.
Що таке міжнародні правила насправді
Коли говорять про «правила», зазвичай мають на увазі дві речі. Перша — це система міжнародних договорів: Статут ООН, принципи суверенної рівності держав, заборона агресії, мирне вирішення спорів. Друга — це неписані звичаї та економічні інституції, де роль долара, SWIFT і юрисдикція американських судів часто визначають, хто може вільно торгувати, а хто потрапляє під санкції.
Країни БРІКС вважають, що вся ця конструкція давно перетворилася на інструмент впливу Заходу. Їхня логіка проста: якщо правила не влаштовують більшість людства, їх треба змінювати або створювати паралельні механізми. І мова не лише про політичні заяви. Крок за кроком БРІКС будує власну юридичну та фінансову інфраструктуру: Новий банк розвитку, пул умовних валютних резервів, двосторонні угоди про розрахунки в національних валютах. Усе це — спроба зменшити залежність від долара та західних арбітражів.
Тут варто навести просту аналогію. Уявіть, що ви входите до клубу, статут якого написали без вас. Ви можете скільки завгодно критикувати пункти, але голосувати за їх зміну вам не дають. Тоді ви або виходите з клубу, або засновуєте свій. БРІКС обирає другий шлях, пропонуючи альтернативні правила гри для держав, які втомилися від диктату «великої сімки».
Росія в БРІКС: ізоляція чи новий простір для маневру
Для Росії участь у цьогорічному саміті мала особливе значення. Це була перша особиста поїздка Володимира Путіна на захід БРІКС за межами РФ після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Європейські країни сприймають Росію як головну загрозу безпеці, запроваджуючи проти неї безпрецедентні санкції. Але в межах БРІКС Кремль позиціонує себе інакше — як надійного постачальника нафти, добрив і металів для країн, що розвиваються.
Така подвійна реальність із юридичного боку дуже цікава. Санкції Ради Безпеки ООН не запроваджувались, а отже, з точки зору міжнародного права, обмеження з боку США та ЄС — це односторонні примусові заходи. Саме на це й посилаються країни БРІКС, продовжуючи економічну співпрацю з Москвою. Для Кремля кожен такий захід — доказ, що Росія не в міжнародному вакуумі. І цей меседж працює: Індія залишається одним із головних покупців російської нафти, Китай постачає товари подвійного призначення, а Іран ділиться безпілотними технологіями.
Коли різні цілі не заважають спільній стратегії
Хоча лідери БРІКС виступають єдиним фронтом, кожен із них має власний порядок денний. Китай прагне розширити вплив через ініціативу «Один пояс — один шлях» і просуває юань як альтернативу долару. Індія намагається використати БРІКС для посилення ролі глобального Півдня, але водночас зберігає тісні зв’язки зі США — найбільшою державою Заходу.
І ось тут виникає ключове питання: чи був у них шанс домовитися про конкретний новий порядок, а не просто задекларувати наміри? Спільна заява за підсумками саміту містила безліч дипломатичних формулювань, але юридично зобов’язуючих норм там майже не було. Це не міжнародний договір у класичному розумінні — скоріше, політичний маніфест. І все ж він задає напрямок для майбутніх угод.
Як БРІКС може змінити міжнародне право
Одразу скажемо: жоден інтеграційний блок не може просто так скасувати Статут ООН чи вийти з-під дії імперативних норм jus cogens. Але можна створити альтернативну практику, яка з часом стане новим звичаєм. Саме це відбувається у сфері обходу санкцій: створюються паралельні платіжні системи, ведуться розрахунки не в доларах, укладаються регіональні торговельні угоди, що ігнорують обмеження «сімки».
Юристи, які супроводжують міжнародні контракти, уже зараз помічають цей тренд. Усе більше угод між компаніями з країн БРІКС включають арбітражні застереження не на Лондон чи Париж, а на Гонконг, Дубай або спеціально створені центри. Так поступово формується паралельна юрисдикція. І хоча вона поки не може конкурувати з англійським правом за обсягами, тенденція очевидна.
Саміт в Індії також показав, що БРІКС готовий грати роль майданчика для держав, які раніше почувалися виключеними з глобального діалогу. Запрошення до об’єднання нових членів — не просто розширення клубу, а спроба демонструвати легітимність альтернативного центру сили. У правовому вимірі легітимність має не менше значення, ніж формальна законність.
Тим часом для Заходу розширення БРІКС — сигнал тривоги. Створення альтернативного простору, де не діють американські судові накази й санкційні списки, поступово розмиває ефективність односторонніх примусових заходів. Навіть якщо об’єднання не має спільної армії чи судової системи, сама його присутність змушує переглядати стратегії стримування.
Що далі
Якого саме порядку прагне БРІКС, поки що можна судити лише з фрагментів. Очевидно одне: раніше країни об’єднання змушені були діяти в межах, встановлених Бреттон-Вудською системою та західним світом. Відтепер вони дедалі частіше відповідають: «Ми самі напишемо правила».
Для юриста-міжнародника це означає, що попереду — цікаві часи. Множинність правових режимів може стати новою нормою, а вміння орієнтуватися одразу в кількох системах перетвориться на ключову професійну навичку. І хоча поки що мова не йде про повну заміну існуючого світопорядку, тектонічні зрушення вже відчутні навіть у сухих рядках дипломатичних комюніке.
Примітки
У вихідному тексті йдеться про «перебої з поставками через очолювану США війну в Перській затоці». Це формулювання може бути неточним: імовірно, мається на увазі операція Prosperity Guardian та серія ударів по єменських хуситах, які загрожують судноплавству в Червоному морі та Аденській затоці з кінця 2023 року, а не класична війна в Перській затоці 1991 чи 2003 років. Для уникнення двозначності в статті цей момент опущено й замінено на загальний контекст санкцій і економічного протистояння.