Позначка про порушення правил військового обліку в застосунку «Резерв+» може з’явитися навіть тоді, коли ви не отримували жодної повістки. Саме в таку ситуацію потрапив чоловік, який оновив свої облікові дані через застосунок і раптом побачив неприємний «сюрприз». Що ще гірше – ТЦК встиг звернутися до поліції, аби його доставили для складання протоколу. Чоловік пішов до суду – і виграв. Давайте розберемо цю історію детально, бо вона корисна для багатьох військовозобов’язаних.
Що сталося насправді
Чоловік перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. У серпні 2025 року він уточнив свої дані через мобільний застосунок «Резерв+» – і саме тоді побачив запис, якого не очікував. У його електронному військово-обліковому документі значилося: порушення правил військового обліку, причина – «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата початку розшуку – 1 травня 2025 року.
ТЦК також вказав, що ще 1 травня 2025 року звернувся до Національної поліції, аби позивача доставили для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Уявіть собі: людина навіть не знала, що її «розшукують». Жодної повістки вона не отримувала – ні особисто, ні поштою. Жодних протоколів чи постанов про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно неї не складали.
Чоловік вирішив не миритися з таким станом речей і подав адміністративний позов. Він вимагав: визнати дії ТЦК протиправними, виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення ним правил військового обліку та зобов’язати ТЦК направити до поліції повідомлення про відсутність підстав для його затримання.
Що відповів ТЦК
Військкомат – тепер це офіційно називається ТЦК та СП – у своєму відзиві наполягав: усе законно. Мовляв, позивач не прибув за викликом, не надав документів про поважні причини – отже, порушив правила. Позначка в «Резерв+», на думку відповідача, це ще не притягнення до відповідальності, а лише сигнал про те, що ТЦК звернувся до поліції для розшуку та доставлення особи. Протокол, мовляв, мали скласти вже після доставлення.
Але суд подивився на ситуацію інакше. І ось чому.
Як має відбуватися виклик за законом
Тут важливий момент: процедура виклику військовозобов’язаного до ТЦК чітко прописана. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, разом із постановою №560 визначають, як саме має надсилатися повістка.
Якщо людина не уточнила свої дані протягом 60 днів після набрання чинності указом про мобілізацію, ТЦК зобов’язаний надіслати їй повістку. Не просто «десь колись передати», а оформити за всіма правилами: сформувати через Єдиний державний реєстр або на бланку, підписати кваліфікованим електронним підписом (чи особистим підписом із гербовою печаткою), зареєструвати. І головне – надіслати рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Належним підтвердженням оповіщення вважається: особистий підпис про отримання, відеозапис вручення, або – у разі поштового відправлення – день отримання, день відмови від отримання чи день фіксації відсутності особи за адресою. Кожна повістка, сформована через Реєстр, повинна містити унікальний QR-код із реєстраційним номером.
І ось тут найцікавіше.
Що виявив суд
Відповідач надав суду копію повістки №3117559 від 8 квітня 2025 року та опис поштового вкладення. Але – увага – цей опис не містив відміток про прийняття відправлення відділенням поштового зв’язку. Суд через офіційний сайт «Укрпошти» перевірив трекінг-номер – і з’ясував, що відправлення в системі взагалі не зареєстроване.
Іншими словами, повістку склали, опис оформили, але поштою – не відправили. Людина фізично не могла знати про виклик.
Друге: жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП щодо позивача не виносили. Це підтвердив сам відповідач. А Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII чітко каже: до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності – тобто дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови. Немає постанови – немає підстав для запису в Реєстрі.
Логіка суду
Суд вибудував чітку послідовність. Щоб звернутися до поліції для затримання та доставлення військовозобов’язаного, ТЦК має довести факт порушення ним правил військового обліку. А факт порушення може виникнути лише тоді, коли людина належним чином повідомлена про виклик – отримала повістку або зафіксовано її відмову від отримання.
У цій справі повістка не була відправлена, а отже – не була вручена. Немає вручення – немає обов’язку з’явитися. Немає обов’язку – немає порушення. Немає порушення – немає підстав для звернення до поліції. Немає підстав для звернення – немає підстав для запису в Реєстрі.
Усе логічно, правда ж?
Суд також послався на принцип «належного урядування», сформульований у рішенні Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України». Суть його проста: якщо державний орган не дотримується власних процедур, він не може отримувати вигоду від своїх помилок. Ризик помилки держоргану покладається на державу, а не на людину. Інакше кажучи, недбалість ТЦК – не відправили повістку, але зробили вигляд, що відправили – не може створювати проблем для громадянина.
Чим усе закінчилося
Тернопільський окружний адміністративний суд 6 травня 2026 року задовольнив позов повністю. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про порушення правил військового обліку, визнав протиправним направлення звернення до поліції та зобов’язав відповідача виключити з Реєстру відповідні відомості й направити до поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
Крім того, з ТЦК стягнули на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Тобто людина не лише очистила свій статус у Реєстрі, а й повернула витрачені на суд гроші.
Що ця історія означає для вас
Передусім – не панікуйте, якщо раптом побачили в «Резерв+» таку позначку. Запис можна оскаржити. Але треба розуміти: суд у кожному випадку оцінює конкретні докази.
У цій справі ключову роль зіграло те, що ТЦК не зміг довести факт належного вручення повістки. Якщо ж повістку вам вручили особисто під підпис, надіслали рекомендованим листом і ви його отримали (або відмовилися отримувати) – ситуація буде інакшою. Тоді ваш обов’язок з’явитися за викликом є безумовним, і ухилення від явки дійсно кваліфікується як порушення.
Але якщо ви, як і позивач у цій справі, не отримували жодних повісток – ні особисто, ні поштою – а запис у Реєстрі з’явився, варто звернутися до суду. Практика показує: суди в таких випадках стають на бік громадян.
До речі, Закон №1951-VIII прямо вимагає достовірності даних у Реєстрі. Якщо туди потрапила інформація, не підтверджена належними документами – протоколом чи постановою – це вже порушення з боку самого ТЦК. І суди це бачать.
Ну і, звісно, позиція «я не знав» працює лише тоді, коли ви справді не могли знати. Якщо ж ви ухиляєтеся від отримання повісток або ігноруєте законні виклики – наслідки можуть бути зовсім іншими.