Побачили в «Резерв+» дані про порушення військового обліку – хоча жодних повісток не отримували й протоколів на вас не складали? Саме в такій халепі опинився одесит, який зрештою пішов до суду. І виграв. Розбираємо цю історію – вона багато що пояснює про те, як працює реєстр «Оберіг» і чому ТЦК не може заносити туди все, що заманеться.
Як усе почалося
Військовозобов’язаний, стоїть на обліку в одному з районних ТЦК Одеси, дані через «Резерв+» оновив вчасно. Жодних повісток не отримував. І раптом – у застосунку з’являється позначка «Порушення правил військового обліку», а поруч дата звернення ТЦК до поліції: 16 серпня 2025 року.
Тобто ТЦК не просто вніс дані про порушення військового обліку в Оберіг – він ще й подав людину в розшук. Поліція, згідно з пунктом 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (Порядок №1487), отримала підставу для адміністративного затримання. Уявіть: ви собі спокійно живете, а в реєстрі ви вже «порушник».
Спроби розібратися без суду
У грудні 2025 року адвокат позивача направив до ТЦК офіційний запит із двома простими питаннями: що саме порушив клієнт (і де документи) та чи виносили щодо нього постанову про адмінвідповідальність за статтями 210 чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідь ТЦК вражає: за позивачем обліковується порушення – не пройшов ВЛК. І далі цитата: «вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП та підлягає доставці до ТЦК для складання протоколу».
Стоп. Якщо протокол ще тільки мають скласти – значить, постанови про притягнення до відповідальності ще немає. А якщо немає постанови – на якій підставі дані про порушення військового обліку в Оберезі вже світяться? Це ключове питання всієї справи.
Позивач не здався. 31 грудня 2025 року він надіслав до ТЦК заяву: просив закрити провадження (строки за статтею 38 КУпАП уже спливли), виключити дані про порушення військового обліку з Оберегу та повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання. ТЦК відповів стандартним «прибудьте особисто». На повторну заяву в січні 2026-го – просто промовчав. Довелося йти до суду.
Що каже закон
Тут усе гранично чітко. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII у пункті 20-1 частини першої статті 7 визначає: до персональних даних військовозобов’язаного належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності. Причому з конкретикою – дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови.
Зверніть увагу на формулювання: «про притягнення до відповідальності». Не про «можливе порушення», не про «непройдену ВЛК», не про «є питання до громадянина». А про доконаний факт – є постанова, є притягнення.
Крім того, стаття 235 КУпАП дає право розглядати справи про порушення правил військового обліку керівникам ТЦК. Процедура така: складається протокол, керівник ТЦК розглядає справу, досліджує докази, виносить постанову. І тільки після цього – внесення даних до реєстру «Оберіг». До того моменту ви не порушник. Ви людина, щодо якої, можливо, є якісь питання.
Чому суд став на бік позивача
Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 28 травня 2026 року розставив усе по місцях.
Перше: ТЦК не надав жодного доказу притягнення позивача до адмінвідповідальності. Ні протоколу, ні постанови.
Друге: відповідач навіть не подав відзив на позов, що згідно з частиною 4 статті 159 КАС України може кваліфікуватися як визнання позову.
І третє, головне: суд прямо вказав – до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів підлягають внесенню дані виключно про притягнення до відповідальності. Саме про це говорить і Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Не про підозру, не про наміри ТЦК щось там «розглянути». Тільки факт, підтверджений постановою.
Суд визнав дії ТЦК протиправними й зобов’язав виключити дані про порушення військового обліку з Оберегу.
Що з поліцією
Окрема вимога позивача – зобов’язати ТЦК повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання – задоволена не була. Логіка суду: електронна взаємодія між Оберегом та інформаційною системою МВС працює так, що поліція й без окремого листа побачить видалення даних із реєстру.
Також суд стягнув із ТЦК на користь позивача 1331,20 грн судового збору.
Що це означає для вас
Ця справа – не виняток. Чимало військовозобов’язаних бачать у «Резерв+» позначки про порушення без жодних реальних підстав. І ключове, що випливає з рішення Одеського суду: якщо щодо вас немає постанови про адмінправопорушення за статтями 210 чи 210-1 КУпАП – дані про порушення військового обліку в Оберезі перебувають там незаконно.
Ви маєте повне право вимагати їх видалення. Спочатку – через адвокатський запит і письмові заяви до ТЦК. А якщо не допоможе – через адміністративний суд.
Ще один важливий нюанс: ТЦК у своїх відповідях посилався на те, що позивач не пройшов ВЛК. Але саме по собі непроходження військово-лікарської комісії – це не порушення правил військового обліку. Порушенням це стає, тільки якщо вас належним чином викликали повісткою, ви її отримали й не з’явилися. А в цій справі жодних доказів вручення повістки ТЦК не надав.
Корисно пам’ятати й про строки: стаття 38 КУпАП каже, що адмінстягнення можна накласти не пізніше ніж через два місяці з дня правопорушення. Якщо ТЦК місяцями кличе «прийти особисто» замість того, щоб ухвалити рішення, – строки спливають, і притягнути вас до відповідальності вже неможливо.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду в цій справі набрало законної сили. І хоча в Україні прецедентне право офіційно не діє, подібні рішення формують судову практику, на яку можна посилатися в аналогічних ситуаціях.