Договірне врегулювання спільного користування майном – це письмова угода між співвласниками про порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном (житлом, землею, іншими об’єктами), яка визначає їхні права та обов’язки, розподіл витрат і користування певними частинами, часто потребує нотаріального посвідчення (особливо для нерухомості).
Такі договори допомагають уникнути конфліктів і встановлюють чіткі правила, наприклад, хто якою кімнатою користується, коли та хто використовує автомобіль, як діляться витрати, і які дії потребують згоди всіх.
Правове регулювання користування спільною власністю подружжя
Сімейний кодекс України (стаття 66) передбачає право подружжя за взаємною згодою самостійно визначати порядок володіння та користування майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Згідно з пунктом 6 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, договір про порядок володіння і користування спільним майном може охоплювати як усе спільне майно, так і його окремі частини. Такий договір укладається як у вигляді самостійного правочину, так і як складова договору про відчуження частки у спільній власності.
Порядок користування та володіння майном також може бути визначений у договорі відчуження за умови досягнення домовленості між співвласниками або за наявності їх письмової згоди. Крім того, підставою для встановлення такого порядку може бути відповідне судове рішення.
Форма договору про порядок користування спільним майном
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України, правочини допускається укладати у будь-якій формі, якщо закон не встановлює інших вимог. Спеціальних вимог до форми договору про порядок володіння та користування спільним майном законодавством не передбачено, тому при його укладенні застосовуються загальні норми цивільного права.
Під час нотаріального посвідчення окремого договору про порядок володіння та користування майном обов’язково подається документ, що підтверджує право власності. Після перевірки він повертається власнику, а в тексті договору зазначаються його назва, номер, дата видачі та орган, який видав цей документ.
Зміст договору про порядок володіння та користування спільним майном
Договір, як правило, повинен містити такі умови:
- предмет договору;
- детальний опис спільного майна;
- відомості про співвласників;
- права та обов’язки кожної зі сторін;
- порядок і умови користування майном (із чітким визначенням приміщень спільного користування та частин, закріплених за конкретним співвласником);
- механізм розподілу витрат на утримання спільного майна;
- відповідальність сторін за порушення умов договору;
- строк дії договору;
- інші умови, погоджені співвласниками за взаємною згодою.
Зверніть увагу: щодо земельних ділянок закон прямо встановлює обов’язкову письмову форму та нотаріальне посвідчення договору (стаття 88 Земельного кодексу України). Якщо договір укладається не всіма співвласниками, необхідно отримати письмову згоду тих співвласників, які не є сторонами договору.