Президент Володимир Зеленський провів зустріч із попереднім і новим керівництвом армії, а також із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою. Головна тема розмови — організаційні рішення, без яких Збройним Силам не обійтися вже сьогодні. Про це глава держави повідомив у своєму телеграм-каналі, окресливши чотири напрями, що потребують швидких і продуманих дій.
Коли говорять про такі рішення на найвищому рівні, важливо розуміти юридичну вагу кожного кроку. За Конституцією України президент є Верховним Головнокомандувачем, а отже, будь-які структурні зміни у війську мають спиратися на чіткі правові підстави — закони «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» та низку підзаконних актів. Тому жодна з цих ініціатив не буде просто «бажанням» — за ними стоять повноваження і відповідальність перед суспільством.
Кіберсили отримують новий імпульс
Перше, на чому наголосив президент, — розвиток українських кіберсил. Це не просто модний термін, а окремий рід військ, діяльність якого регулюється Законом «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Фактично йдеться про створення ще потужнішого цифрового щита і, що не менш важливо, цифрового меча.
Кіберпростір давно став повноцінним театром бойових дій. І щоб діяти там ефективно, потрібні не лише технічні фахівці, а й зовсім інша організаційна логіка — гнучка, розподілена, із правом швидкого ухвалення рішень. Саме тому зараз на столі у військового керівництва — конкретні організаційні рішення щодо структури, штатів і підпорядкування цих підрозділів.
Підготовка воїнів: не кількість, а якість
Другий блок — підготовка особового складу. Тут важливий момент: президент говорить не про збільшення цифр у звітах, а про посилення реальних можливостей підрозділів. Інакше кажучи, на вихід маємо отримати воїна, який знає, що робити під обстрілом, як надати допомогу побратимові і як прикрити фланг без зайвих команд.
З правової точки зору це означає перегляд навчальних програм, які затверджуються Генеральним штабом, а також оновлення стандартів бойової підготовки. Усі вони мають вписуватися в рамки Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» і відповідних наказів Міністерства оборони. Без цих документів жоден інструктор не зможе діяти за новими правилами.
Корпусна система — крок до гнучкості
Третій напрям — розвиток корпусної системи. Якщо спростити, то йдеться про відмову від громіздких радянських структур на користь більш рухливих і самодостатніх бойових одиниць. Корпус — це не просто велике угруповання, а організаційна форма, яка дозволяє швидше реагувати на зміни обстановки й гнучко розподіляти ресурси.
Для цього потрібно переписати не один десяток внутрішніх положень, штатних розписів і регламентів взаємодії. А ще — внести зміни до системи управління військами, яка регулюється окремими директивами Генштабу. Тобто роботи вистачить, але вона давно назріла.
Мобілізація, яка дійсно працює
Окремо президент виділив мобілізацію. І тут прозвучало ключове формулювання: «пріоритет реальної спроможності Збройних Сил України виконувати оборонні завдання». Це означає, що на перше місце виходить не формальне виконання планів призову, а практична ефективність. Людина, яка поповнила лави, повинна бути вмотивованою, навченою і забезпеченою.
З юридичного погляду такі організаційні рішення не можна ухвалювати без оновлення порядку проведення мобілізації, затвердженого Кабінетом Міністрів. Крім того, вони мають корелюватися з нормами Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Інакше будь-які реформи зависнуть у повітрі.
Що доручено Хмарі
Виконувач обов’язків міністра оборони Євген Хмара отримав конкретне завдання — вирішити питання з постачанням для так званих дипломатичних і медичних ударів (дипзабастовок і медзабастовок). Це не публічна тема, але згадка про неї на рівні президента свідчить, наскільки вона критична саме зараз.
Фактично йдеться про те, щоб з’єднати запити бойових командирів із можливостями вітчизняних виробників зброї. І зробити це в правовому полі, дотримуючись процедур державних оборонних закупівель, визначених Законом «Про оборонні закупівлі». Помилки тут коштують надто дорого, тому жодних «сірих схем» бути не може — лише прозорі контракти й відповідальність за строки.
Зрештою, зустріч показала, що на зміну гаслам приходить робота з документами, регламентами й конкретними діями. Саме в цьому сенсі організаційні рішення перестають бути абстрактною фразою і стають тим механізмом, який робить армію спроможною не на папері, а в реальному бою.
