Два матчі — нуль очок. «Лілль» і «Галатасарай» стартували в головному клубному турнірі однаково погано, але є ще одна зловісна спільна риса: в кожному з чотирьох поєдинків ці команди відкривали рахунок. І щоразу йшли з поля битими. Такого синхронного провалу, чесно кажучи, і не пригадати.
«Лілль»: віра в Анчелотті й провал у других таймах
Перший дзвіночок пролунав у Севільї. «Лілль» виходив на матч проти «Бетіса» і двічі вів у рахунку — 1:0, потім 2:1. Здавалося, хлопці Давіде Анчелотті контролюють ритм, але іспанці раз по раз знаходили проломи в захисті. Підсумок — 2:3. Прикра поразка, в якій команда сама віддала майже здобуту перемогу.
Другий тур додав ясності: справа не у випадковостях. Домашня гра з «Арсеналом» почалася для французів цілком пристойно. Перший тайм вони вистояли без голів, подекуди навіть огризалися. Але по перерві лондонці просто зім’яли «Лілль» — 0:3, і питань до оборони стало ще більше. Дві поразки, нуль набраних очок і 34-й рядок у загальній таблиці. Просто зараз команда Анчелотті виглядає колективом, який уміє забивати, але зовсім не вміє втримувати перевагу. І коли суперник додає, «Лілль» незмінно ламається.
«Галатасарай»: турецький запал і холодний душ
У стамбульців той самий сценарій, тільки ще болючіший. У гостьовому матчі проти «Спортінга» вони забили на п’ятій хвилині — швидкий гол обіцяв зовсім інший вечір. Команда Окана Бурука за грою не поступалася португальцям, моменти створювала, але кульгала реалізація. У підсумку — 1:3. Прикрий рахунок, у який сам «Галатасарай» вклав чимало: не забили слушні нагоди, а біля власних воріт дозволили супернику занадто багато.
Другий тур мав стати шансом на порятунок — домашній матч із «Барселоною». І знову стамбульці відкрили рахунок, розбудивши трибуни надією. Ось тут важливий момент: утримати мінімальну перевагу проти такого суперника майже неможливо, якщо ти сам собі не допоможеш. «Галатасарай» не допоміг. Чотири пропущені м’ячі, 1:4 на табло — і нуль очок після двох турів. Двічі команда Бурука виходила вперед і обидва рази отримувала у відповідь купу голів. Із схемою, яка не витримує тиску, і з атакою, що забиває, але занадто рідко, календар у Лізі чемпіонів швидко перетворюється на покарання.
І ось у чому штука. «Лілль» і «Галатасарай» не просто програли. Вони оголили одну й ту саму хворобу: яскравий вхід у матч, гольовий імпульс — а далі системний збій. Попереду в обох клубів зустрічі з суперниками, які навряд чи стануть простішими. Наступні тури покажуть, чи можна полагодити цю поломку на ходу. Поки ж їхня спільна доля — останні рядки таблиці, і жодного натяку на те, що тренери знають, як змусити команду не гаснути після власного ж голу.