Верховний Суд застосував Закон № 3902-IX і звільнив засудженого військовослужбовця від кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини. Замість п’яти років позбавлення волі – повернення на військову службу. Це рішення у справі № 203/1612/22 стало одним із перших, де касаційна інстанція використала новий механізм, запроваджений торішніми змінами до законодавства.
Що сталося: історія військовослужбовця
Старший сержант, командир евакуаційного відділення, 27 лютого 2022 року самовільно залишив військову частину. Воєнний стан уже діяв, тож його дії кваліфікували за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України – як самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану.
Важлива деталь: він не переховувався місяцями. 31 березня 2022 року о 09:00 старший сержант добровільно, з власної ініціативи прибув до частини й одразу приступив до виконання обов’язків. Тобто його відсутність тривала трохи більше місяця, і повернувся він сам – без примусу, без затримання.
Як розвивалася справа в судах
Кіровський районний суд міста Дніпропетровська 20 січня 2023 року визнав військовослужбовця винним. Призначив п’ять років позбавлення волі, але одразу ж звільнив від відбування покарання з іспитовим строком три роки. Простіше кажучи: дав шанс, не відправив за ґрати.
Прокуратура не погодилася. Дніпровський апеляційний суд 20 вересня 2023 року скасував звільнення від покарання – і п’ять років стали реальними. Засуджений подав касаційну скаргу.
А далі сталося те, що повністю змінило хід справи.
Новий закон – нові правила
20 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану». Назва довга, але суть проста: держава дала військовослужбовцям реальний механізм повернутися на службу без кримінального покарання.
Кримінальний кодекс України доповнили частиною 5 статті 401. Тепер військовослужбовець, який уперше вчинив кримінальне правопорушення за статтями 407 або 408 КК, може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Але не автоматично. Закон № 3902-IX вимагає виконання трьох умов.
Перша – особа має вчинити злочин уперше й саме під час воєнного стану. Друга – добровільно звернутися до слідчого, прокурора або суду з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження служби. І третя, найважливіша – отримати письмову згоду командира військової частини на продовження проходження служби.
Коротше кажучи: хочеш служити далі, командир не проти – отримуєш шанс закрити кримінальне провадження.
Чому Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу
Під час розгляду справи в касаційній інстанції засуджений змінив свої вимоги. Він добровільно заявив Суду про намір повернутися до військової частини для проходження служби. Крім того, на адресу Суду надійшов лист-погодження від командира іншої військової частини – той надав згоду прийняти військовослужбовця на посаду начальника зміни пункту управління інформаційно-телекомунікаційного вузла.
Усі три умови виконано. Злочин вчинено вперше, клопотання подано добровільно, згода командира отримана.
Прокурор заперечував. Аргументував тим, що засуджений – уже не підозрюваний і не обвинувачений, а засуджений, тож звільняти його за цією процедурою не можна. Ще один аргумент сторони обвинувачення – військовослужбовця нібито виключили зі служби.
Верховний Суд відхилив обидва заперечення. По-перше, Закон № 3902-IX не містить прямої заборони застосовувати частину 5 статті 401 КК саме до засуджених. Законодавець не встановив обмежень за процесуальним статусом особи. По-друге, матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про виключення військовослужбовця зі служби – цей аргумент прокурора виявився голослівним.
Колегія суддів також нагадала про статтю 58 Конституції України та частину 1 статті 5 Кримінального кодексу України: закон, який пом’якшує або скасовує відповідальність, має зворотну дію в часі. Тобто поширюється й на тих, хто вчинив діяння до набрання ним чинності.
Що вирішив Суд
20 травня 2025 року Верховний Суд ухвалив: звільнити військовослужбовця від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 КК, а кримінальне провадження – закрити. Попередні вироки скасовано. Засудженого звільнили з-під варти просто в залі суду.
Це ще не фінал. Суди не просто закривають справу й відпускають людину на всі чотири сторони. Механізм, запроваджений Законом № 3902-IX, має чітке продовження: військовослужбовця зобов’язали невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до визначеної військової частини для продовження служби. А командира цієї частини – невідкладно поновити його на службі.
З дня прибуття до частини для військовослужбовця поновлюються виплата грошового забезпечення, речове та продовольче забезпечення, пільги й соціальні гарантії. Усе так, ніби перерви у службі й не було.
Це рішення Верховного Суду показує, що новий механізм справді працює – і працює не лише на ранніх стадіях кримінального провадження, а й на етапі касаційного перегляду, коли людина вже має статус засудженого. Головне – бажання служити далі й готовність командування прийняти такого військовослужбовця назад.