Зарахування сплачених за кордоном податків – це законний спосіб не віддати двічі за один і той самий дохід. Державна податкова служба України нагадала: якщо ви отримуєте доходи в іншій країні, частину сплаченого там податку можна зарахувати проти українського податкового зобов’язання. Але не автоматично і не завжди. Знадобиться чинний міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, правильно заповнена річна декларація про майновий стан і доходи та офіційна довідка від іноземного податкового органу.
Звучить не надто складно, правда? На практиці найбільше запитань виникає не на етапі розрахунків, а на етапі документів. Тут важливий момент: не кожен платіж, зроблений за кордоном, зменшить ваш український податок.
Дві умови, без яких нічого не працює
Перша – договір. Якщо між Україною та країною, де ви заробили гроші, немає чинної угоди про уникнення подвійного оподаткування, залік не діє взагалі. Скільки б ви там не сплатили, в Україні податок доведеться розрахувати на загальних підставах.
Друга – декларація. Платник сам зазначає відповідні суми в річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Ніхто не зробить це за вас і не врахує іноземний податок автоматично. Це ваша ініціатива, ваша заява і ваша відповідальність.
Уявіть собі дві каси, які ділять один дохід. Одна вже взяла свою частку за кордоном, інша чекає в Україні. Сенс угоди якраз у тому, щоб друга каса взяла менше – рівно на ту суму, яку забрала перша. Якби договору не було, ви б заплатили обом і залишилися ні з чим.
Що зарахувати не вийде
Кодекс обмежує перелік досить чітко. Не підлягають зарахуванню:
- податки на капітал або приріст капіталу;
- податки на майно;
- поштові податки;
- податки з продажу;
- інші непрямі податки.
Логіка тут доволі прозора. Україна готова ділити з іншою країною податок, прив’язаний до доходу. А платіж за володіння нерухомістю, за продаж товару чи, скажімо, поштовий збір до доходу як такого не прив’язаний. Природа платежу інша – і залік не працює.
І ось типова пастка. Людина працює за кордоном, за рік сплатила там чималі суми і щиро вважає, що зменшить українське зобов’язання на все. А потім у декларації з’ясовується: частина тих платежів – це податок на майно або з продажу, тому вони просто не рахуються.
Стеля заліку: більше за український податок не вийде
Тут діє просте правило. Сума зарахування податку, сплаченого за кордоном, не може перевищувати податок із річного оподатковуваного доходу, розрахований за українським законодавством.
Спробуймо на цифрах. Ви отримали іноземний дохід і сплатили там, припустімо, 5 000 гривень в еквіваленті. В Україні з цього ж доходу податок на доходи фізичних осіб виходить, наприклад, 3 600 гривень. Зарахуєте рівно 3 600 – не більше. Різниця у 1 400 гривень не повертається і на наступний рік не переноситься.
Якщо ж за кордоном сплачено менше, ніж виходить в Україні, зарахуєте фактично сплачену суму, а різницю доплатите до бюджету.
Ще один нюанс, про який питають найчастіше. Зарахування стосується податку на доходи фізичних осіб. Військовий збір, який справляють з доходів фізичних осіб, іноземний податок не зменшує – його розраховують окремо.
Довідка, без якої залік неможливий
Підтвердити сплату за кордоном може лише довідка від компетентного органу іноземної держави. Це не банківська виписка, не чек і не лист від роботодавця. Потрібен офіційний документ від податкової служби тієї країни.
У довідці обов’язково має бути зазначено:
- суму сплаченого податку;
- базу та/або об’єкт оподаткування.
Другий пункт часто недооцінюють. Без бази оподаткування неможливо перевірити, чи правильно ви порахували суму і чи справді цей платіж стосується саме того доходу, який ви показуєте в Україні.
Легалізація: крок, про який згадують останнім
Довідка підлягає легалізації відповідно до вимог законодавства України або міжнародних договорів. Простіше кажучи, іноземний папір має набути юридичної сили на українській території.
Щоправда, є застереження: якщо інше не передбачено міжнародними угодами. На практиці це означає, що у багатьох випадках замість повної легалізації достатньо апостиля. А з окремими країнами діють домовленості про скасування легалізації документів узагалі.
Не відкладайте цей етап на останній тиждень перед поданням декларації. Отримання довідки за кордоном, пересилання і проставлення апостиля можуть зайняти не один тиждень.
Де перевірити свою країну
Перелік чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування доступний на сайті Міністерства фінансів України. Перш ніж планувати залік, загляньте туди – можливо, потрібної країни в списку немає, і тоді вся конструкція не має сенсу.
На яку норму спиратися
ДПС нагадала: порядок оподаткування іноземних доходів фізичних осіб визначено, зокрема, пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України. Саме ця норма містить і право на залік, і перелік податків, які не враховуються, і вимогу щодо довідки.
Читайте її разом із текстом конкретної угоди. Договори між країнами різняться: десь залік охоплює одні види доходу, десь – зовсім інші.
Типові помилки
Найпоширеніша – сподіватися, що податкова сама все побачить. Не побачить. Суми треба заявити в декларації, і заявити правильно.
Друга помилка – плутати дохід і майно. Люди приносять довідки про сплату податку на нерухомість і чекають на зменшення. А такі платежі до заліку не беруть.
Третя – забути про легалізацію. Документ є, суми правильні, але без належного оформлення він для української податкової просто не існує.
Четверта – подати довідку без перекладу. Іноземний документ має бути зрозумілим тому, хто його читатиме, тому переклад часто стає обов’язковим супутником легалізації.
І п’ята, мабуть, найдорожча: неправильно порахувати стелю. Зарахування сплачених за кордоном податків ніколи не перетворюється на виплату з бюджету – воно лише зменшує ваше зобов’язання в межах українського розрахунку.
Короткий чек-лист перед декларацією
- Перевірте, чи є між Україною та країною доходу чинний договір про уникнення подвійного оподаткування.
- Відокремте податки на доходи від майнових, поштових і непрямих платежів – останні не рахуються.
- Порахуйте український податок із цього доходу та порівняйте з іноземним: зарахуєте меншу з двох величин.
- Замовте довідку від компетентного органу із сумою, базою та об’єктом оподаткування.
- Подбайте про легалізацію чи апостиль, якщо угода не скасовує цю вимогу.
- Внесіть суми до річної декларації про майновий стан і доходи та додайте підтвердні документи.
Правила зарахування сплачених за кордоном податків виглядають громіздко лише на перший погляд. Насправді все тримається на трьох речах: чинна угода, коректний розрахунок і належно оформлена довідка. Решта – деталі, які краще уточнити заздалегідь, а не в останній день деклараційної кампанії.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков