Збиття дронів залежить не лише від кількості ракет у розрахунку. Буває, що все псує звичайнісінький туман. Так сталося під час чергової масованої атаки: відсоток збитих цілей виявився трохи нижчим за звичний.
Про причини в ефірі телемарафону розповів начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами, до відбиття повітряної атаки залучили всі відповідні підрозділи Сил оборони, і авіацію зокрема.
Ось його пряма мова: «Сьогодні, власне, і авіації працювати доволі складно. Ви бачите – погодні умови складні. Це й туман, і хмари. Погана погода напряму впливає на ефективність використання тих засобів, які потребують видимості. Так, це й засоби з лазерним наведенням, якщо це з землі працює. І, відповідно, пілотована авіація – вертольоти, винищувачі».
Цифри цієї ночі
Далі суха статистика, яка насправді розповідає про масштаб роботи.
- ворог атакував Україну 186 безпілотниками;
- 88 із них були реактивними;
- серед реактивних знищили або подавили 63 одиниці;
- загалом знищено 148 БПЛА.
Порахуйте: з 186 апаратів до цілі не дісталися 148. Це близько 80 відсотків. Для масованої нічної атаки в тумані та низькій хмарності показник дуже серйозний.
Навіщо ворог запускає сотні дронів
У масованих атаках є своя логіка. Півтори сотні цілей змушують протиповітряну оборону розосереджувати увагу, витрачати ракети й тримати людей у напрузі всю ніч. Навіть ті апарати, які збили або подавили, виконали частину роботи: вони виснажили розрахунки.
До того ж маршрути постійно змінюються. Ворог шукає слабкі місця, обходить щільну оборону, пускає хвилі апаратів з різних напрямків. Тому щоразу доводиться реагувати не за шаблоном, а по ситуації.
Чому видимість вирішує майже все
На збиття дронів впливає не тільки зброя, а й видимість. Тут важливий момент, який у зведеннях зазвичай не пояснюють. Частина засобів протиповітряної оборони працює не наосліп, а по цілі, яку оператор бачить очима або через оптику.
Лазерне наведення – саме той випадок. Промінь має дійти до дрона й утриматися на ньому. У тумані краплі води розсіюють світло, і замість цілі оператор бачить мутну пляму.
Схожа історія з пілотованою авіацією. Вертольоти та винищувачі полюють на безпілотники візуально або через оптичні системи. У хмарах пілот ризикує значно більше, тому діє обережніше, і це нормально. Мобільні вогневі групи з кулеметами теж потребують, щоб ціль було видно хоча б кілька секунд.
А чи заважає негода самим дронам? Заважає, але меншою мірою. Вони летять за наперед заданим маршрутом, їм не треба шукати ціль очима. Хоча сильний вітер та обледеніння збивають з курсу і їх.
Хто саме відбиває атаку
У зведеннях зазвичай звучить сухе «сили оборони». За цим формулюванням стоїть кілька абсолютно різних типів підрозділів.
- зенітні ракетні війська, які працюють по цілях на середній і великій дальності;
- мобільні вогневі групи з кулеметами та переносними комплексами;
- винищувачі й вертольоти Повітряних сил;
- підрозділи радіоелектронної боротьби, які глушать сигнал.
Цей перелік добре показує, що відбиття масованої атаки – завжди командна робота. Хтось помічає ціль, хтось передає дані, хтось відкриває вогонь. Якщо ланцюжок рветься хоч на одній ланці, дрон проходить далі.
Що означає «подавлено»
У зведеннях поруч зі словом «знищено» майже завжди стоїть «подавлено». Це не синонім, і різниця тут принципова.
Подавлений дрон не вибухає там, куди його вели. Він втрачає супутниковий сигнал, втрачає керування, блукає, виробляє пальне й падає в полі або врізається в землю. Формально його не збили, але для результату це те саме: мета не уражена.
Тому підсумки ночі завжди рахують разом: знищені плюс подавлені. І тому збиття дронів – це історія про взаємодію багатьох підрозділів, а не про один влучний постріл.
Реактивні безпілотники – окрема головна біль
88 реактивних апаратів із 186 – це дуже багато. Реактивний двигун дає швидкість, яка в рази перевищує швидкість звичайного гвинтового дрона. Час на реакцію скорочується до хвилин, а іноді й секунд. Кулеметним розрахункам у таких умовах працювати майже неможливо.
До того ж такі апарати – відносно новий сюжет цієї війни. Гвинтовий дрон чути здалеку, і це дає людям дорогоцінні секунди. Реактивний з’являється інакше: швидко, майже без попередження.
Тому дедалі більшу роль грають радарні системи виявлення та зенітні комплекси малої дальності, здатні працювати по швидких цілях. Погода дошкуляє і їм: хмари ускладнюють і виявлення, і супровід.
Що з цього варто взяти вам
Якщо наступного разу в новинах прозвучить, що частину дронів не вдалося зупинити через погоду, не шукайте в цьому чийсь промах. У тумані однаково складно всім, а відсоток збиття дронів навіть у негоду залишається високим.
Користь від цих цифр для звичайної людини теж є, і вона цілком практична. Реактивний дрон долітає швидко, тож розрахованого раніше часу на дорогу до укриття може просто не бути. Перевірте заряд павербанка. Домовтеся з близькими, де ви зустрінетеся, якщо зв’язок зникне. Погоду ми не змінимо, а ось зібрану тривожну валізу – цілком.