Зняття з реєстрації місця проживання людини, яка зникла безвісти, – питання, яке рано чи пізно постає перед родинами військовослужбовців. І перше, що варто засвоїти: сам факт зникнення не знімає людину з обліку автоматично. Жоден орган реєстрації не зробить цього «за замовчуванням». Про це нагадує Харківський ТЦК та СП.
Далі все залежить від двох обставин: кому належить квартира і на якій правовій підставі ви збираєтесь діяти. Розберімо по черзі, бо плутанина тут коштує часу й нервів.
Кому належить квартира – це вирішує все
Законодавство не дає однієї універсальної відповіді. Воно пропонує різні варіанти залежно від того, хто власник житла і яким шляхом іде процедура. Тому перше запитання, яке варто собі поставити: чия це квартира?
Відповідь визначає все інше. Від неї залежить, чи достатньо буде заяви до ЦНАП, чи доведеться йти до суду.
До речі, найчастіше родичі звертаються з цим питанням не з цікавості. Причини цілком побутові: комунальні платежі, субсидія, оформлення спадщини, продаж житла. І кожна з них упирається в одну й ту саму правову перешкоду.
Реєстрація місця проживання в Україні регулюється Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а порядок її оформлення – постановою Кабінету Міністрів № 207 від 2 березня 2016 року. Саме там описано, коли заяви власника достатньо, а коли без рішення суду не обійтися.
Якщо власник – сам зниклий військовослужбовець
Тут ситуація найскладніша. Якщо житло оформлене на зниклого безвісти, родичі не можуть зняти його з реєстрації лише на підставі родинних зв’язків. Спорідненість не дає таких повноважень. Ні дружина, ні батьки, ні повнолітні діти не мають права одноосібно розпорядитися чужою реєстрацією.
Те саме правило працює, коли зниклий – співвласник квартири. Припустімо, житло у спільній частковій власності й половина належить йому. Інший співвласник не може просто прийти до ЦНАП із заявою «зніміть його». Така заява не матиме правових наслідків.
Чому так? Бо реєстрація прив’язана до права користування житлом, а воно у власника чи співвласника зберігається. Поки людину не визнано безвісно відсутньою або не оголошено померлою в судовому порядку, вона залишається повноправним учасником цих відносин. Питання про зняття з реєстрації місця проживання тут упирається саме в це.
Якщо квартира належить іншій людині
Тут варіантів більше. Законодавство дозволяє власнику приватного житла подати заяву про зняття повнолітньої особи із зареєстрованого місця проживання. Але не все так прямолінійно.
По-перше, діють умови й обмеження, встановлені законом. По-друге, окремо враховується питання співвласників: якщо житло у спільній власності, потрібна згода всіх. По-третє, і це головне, статус «зниклий безвісти» сам по собі не є окремою підставою для такого рішення. Орган реєстрації не може керуватися лише цим фактом.
Ще один нюанс. Якщо людина не проживає в квартирі, але залишається зареєстрованою, власник у загальному порядку може ставити питання про визнання її такою, що втратила право користування житлом. Але це окремий позов, і він не стає простішим від того, що людина зникла безвісти.
Коли без суду не обійтися
Звернення до суду потрібне не завжди. У низці випадків достатньо заяви власника житла. Але є ситуації, коли суд – єдиний шлях.
Підставою для зняття з реєстрації може стати судове рішення, яке набрало законної сили. Йдеться про два різні документи:
- рішення про визнання особи безвісно відсутньою;
- рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання.
Це не одне й те саме. Перше фіксує правовий статус людини. Друге безпосередньо вирішує долю реєстрації. Іноді потрібні обидва документи, іноді достатньо одного – усе залежить від обставин.
Заяву про визнання особи безвісно відсутньою подає заінтересована особа, найчастіше хтось із родини. Суд розглядає таку справу в окремому провадженні й перевіряє, чи справді немає відомостей про місцеперебування людини. Якщо згодом з’ясується, що людина жива, рішення скасовують і правові наслідки припиняються.
«Зниклий безвісти» і «безвісно відсутній» – не одне й те саме
Отут найбільше плутанини, і саме через неї родини роблять помилки. Це два різні правові поняття, і змішувати їх не можна.
Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, виникає в силу закону – через воєнні дії, окупацію, надзвичайні ситуації. Він не потребує окремого рішення суду. Цей статус визначає окремий закон, ухвалений 2018 року, він же передбачає ведення відповідного реєстру.
Визнання безвісно відсутньою – це вже судова процедура. Вона працює, коли людина відсутня за місцем проживання понад рік і про неї немає жодних відомостей. Наслідки теж інші: над майном такої особи можуть встановити опіку.
Практичний висновок простий. Якщо вам кажуть «він же зник безвісти, чому ви його не знімете», це не аргумент. Потрібна або згода власника, або рішення суду.
Реєстрація не дорівнює праву власності
Ось момент, який заспокоює багатьох. Зняття з реєстрації місця проживання не означає втрати права власності на нерухомість. Це два окремі правові питання, і одне не тягне за собою інше автоматично.
Навіть після зняття з реєстрації людина не втрачає ні квартиру, ні частку в ній. Право власності припиняється з інших підстав: відчуження, рішення суду, знищення майна. Реєстрація ж лише фіксує місце проживання.
І навпаки: відсутність реєстрації не позбавляє майнових прав. Тож лякати родину «втратою квартири» не варто – це міф. Реєстрація показує, де людина живе, а не чим вона володіє.
Що робити родині: покроково
Порядок дій виглядає приблизно так.
Спочатку з’ясуйте, хто є власником або співвласниками квартири. Підніміть правовстановлюючі документи: договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно.
Потім зверніться до ЦНАП або органу реєстрації за місцезнаходженням житла. Там уточніть, який порядок діє саме у вашій ситуації. Це безкоштовно й зазвичай швидко.
Якщо вирішити питання в адміністративному порядку неможливо, родині варто звернутися по правничу допомогу. Юрист визначить, чи потрібно йти до суду і з якою саме заявою.
Окремий сценарій – повернення військовослужбовця. Тоді всі питання знімаються самі собою: людина подає заяву особисто, і реєстрацію поновлюють у звичайному порядку.
І ще одне. Зникнення людини безвісти не позбавляє її майнових прав. А будь-які дії щодо зняття з реєстрації місця проживання повинні відповідати вимогам законодавства. Спроба «вирішити питання швиденько» через знайомих у ЦНАП нічим добрим не закінчиться – ані для вас, ані для реєстратора.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков