Звільнення з військової служби через трьох дітей – підстава, яку закон прямо передбачає, але на практиці отримати наказ про звільнення вдається далеко не завжди. Саме про це – свіже рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 червня 2026 року. Історія, яку варто знати кожному військовослужбовцю, що виховує трьох і більше дітей.
Що сталося: рапорт є, рішення – немає
Уявіть ситуацію. Ви подали рапорт про звільнення з військової служби через трьох дітей, додали всі документи, які вважали потрібними, і… замість чіткої відповіді отримуєте висновок юриста частини. Не наказ командира. Не обґрунтовану відмову. А внутрішній папірець, який повідомляє: «підстав немає».
Саме в таку ситуацію потрапив військовослужбовець, чию справу розглядав суд. 17 січня 2026 року він звернувся до командира військової частини з рапортом. Підстава – підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Якщо простіше: на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років, і він має право звільнитися.
До рапорту чоловік доклав чималий пакет документів. Свідоцтва про народження трьох дітей, свідоцтво про шлюб від 2020 року, рішення суду про розірвання шлюбу (справа №686/4391/17), рішення про стягнення аліментів (справа №686/4602/17-ц), а також довідку про відсутність заборгованості з аліментів станом на 16 січня 2026 року. На перший погляд – повний комплект.
Але замість рішення командира на світ з’явився висновок начальника юридичної служби військової частини від 24 січня 2026 року. Логіка юриста була такою: оскільки один із трьох дітей – від попереднього шлюбу, треба довести, що ця дитина проживає саме з військовослужбовцем. Для цього, мовляв, потрібен один із документів: рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком, або рішення органу опіки, або письмовий договір між батьками.
Що каже закон: документи, без яких справді не обійтися
Тут важливий момент, і давайте без емоцій подивимося на нормативну базу. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» справді дає право на звільнення через сімейні обставини, зокрема через перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років. Але сама процедура прописана не лише в законі.
Ключовий документ – Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170. Саме Додаток 19 до цієї Інструкції містить вичерпний перелік документів, які треба подати разом із рапортом.
Що саме вимагає підпункт 13 пункту 5 цього Додатку? Три групи документів.
Перша група – копії свідоцтв про народження трьох (і більше) дітей, де військовослужбовець вказаний як батько. Тут усе зрозуміло.
Друга група – один із документів, що підтверджує місце проживання дітей. Варіантів кілька: свідоцтво про шлюб із матір’ю дітей, рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання, рішення органу опіки, письмовий договір між батьками або рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні.
Третя група – довідка про відсутність заборгованості з аліментів від державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Перелік, чесно кажучи, справді вичерпний. І якщо військовослужбовець не додав жодного з документів другої групи – у командира є формальні підстави сказати «ні». Причому йдеться не про примху окремого посадовця, а про пряму вимогу Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони. Але – тут починається найцікавіше.
Чому суд став на бік військовослужбовця
Річ у тім, що командир військової частини… взагалі не прийняв жодного рішення по суті рапорту. Не було ані наказу про звільнення, ані обґрунтованої відмови. Був лише той самий висновок юридичної служби – і все.
Суд звернув увагу на принципову деталь, яку багато хто випускає з уваги. Начальник юридичної служби не має повноважень вирішувати долю рапорту. Це виключно компетенція командира військової частини. А висновок юриста – лише внутрішній дорадчий документ, який не замінює собою управлінське рішення.
Іншими словами, військова частина фактично ухилилася від розгляду рапорту по суті. Саме це суд кваліфікував як протиправну бездіяльність. До речі, позиція щодо того, що таке бездіяльність суб’єкта владних повноважень, добре сформульована в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17. Бездіяльність – це коли орган влади не робить того, що зобов’язаний і реально може зробити за законом.
Що вирішив суд
Хмельницький окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Ось що саме зафіксовано в рішенні.
Бездіяльність військової частини щодо нерозгляду рапорту по суті визнано протиправною. Військову частину зобов’язали – в особі уповноваженого керівника – повторно розглянути рапорт і прийняти рішення відповідно до закону.
А от у частині вимоги про безумовне звільнення суд відмовив. І це абсолютно логічно: суд не може підміняти собою командира й вирішувати, звільняти військовослужбовця чи ні. Функція суду в цьому випадку – змусити посадову особу виконати свій обов’язок: розглянути звернення й ухвалити законне рішення.
Практичні уроки з цієї справи
Кому ця історія може бути корисною? Передусім військовослужбовцям, які планують звільнення з військової служби через трьох дітей.
Перше – ретельно звіряйте свої документи з переліком у Додатку 19 до Інструкції №170. Якщо ви в розлученні й одна з дітей за документами проживає не з вами – вам критично потрібен один із документів другої групи. Без нього рапорт, швидше за все, не задовольнять. І це не свавілля командування, а пряма норма, яку суд також визнав обов’язковою.
Друге – якщо у відповідь на рапорт ви отримали не рішення командира, а щось інше (висновок юриста, усну відповідь, відписку), знайте: це може бути протиправною бездіяльністю. Командир зобов’язаний або видати наказ про звільнення, або надати обґрунтовану письмову відмову. Третього варіанту закон не передбачає.
І третє – не бійтеся звертатися до адміністративного суду. Як показує це рішення, суди готові захищати права військовослужбовців, коли бачать, що процедуру порушено. Головне – мати докази того, що ви зверталися з рапортом і що відповіді по суті не отримали. Копія рапорту з відміткою про реєстрацію, скріншоти листування, показання свідків – усе це може стати в пригоді.