Добровільні пенсійні фонди в Україні можуть отримати нові правила гри вже найближчим часом. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримала пакет змін, які мають оновити всю систему добровільного пенсійного забезпечення. І це стосується не лише великих фінансових установ, а й кожної людини, яка колись замислювалася: а що взагалі буде з моєю пенсією?
Йдеться про три пов’язані законопроєкти. Перший, № 15570, присвячений саме добровільним пенсійним фондам. Два інші вносять зміни до Податкового та Цивільного кодексів. Усі три документи зареєстрували у Верховній Раді 28 серпня 2026 року. Зараз їх вивчають у парламентських комітетах, тож попереду ще обговорення, правки й голосування.
Що пропонує основний законопроєкт
Документ № 15570 малює сучасну модель добровільних пенсійних фондів. Що це означає на практиці? Передусім посилення захисту учасників, вищі вимоги до управління пенсійними активами та прозоріша робота таких установ. Простими словами, гроші людей мають лежати під наглядом, а не в тумані.
Зокрема, планують запровадити сучасні стандарти корпоративного управління, внутрішнього контролю, управління ризиками та внутрішнього аудиту. Це не абстрактні гасла. Кожен із цих механізмів відповідає на конкретне питання: хто ухвалює рішення, хто їх перевіряє, як фонд поводиться, коли ринок трусить.
Правило «розсудливої особи»: більше свободи, більше відповідальності
Окрема новація – правило «розсудливої особи», або prudent person. Замість формального переліку дозволених інвестицій управлінець має діяти так, як вчинила б розважлива людина зі своїми заощадженнями. Тобто насамперед враховувати довгострокові інтереси учасників. А ще – диверсифікувати активи.
Диверсифікація – це коли ви не кладете всі яйця в один кошик. Частину коштів тримаєте в облігаціях, частину – в акціях, ще щось – у нерухомості чи депозитах. Якщо один інструмент просів, інші можуть витягнути результат. Саме такий підхід закладають у нову модель.
Кстати, тут важливий момент. Правило «розсудливої особи» давно й успішно працює в багатьох країнах. Воно дає управлінцю більше свободи, але водночас і більше відповідальності за кожне рішення. Бо тепер не можна сховатися за формальним списком дозволених паперів.
Людина має розуміти, де її гроші
Вагома частина змін стосується інформації для учасників фондів. Людина повинна чітко розуміти, де зберігаються її пенсійні накопичення, хто ними управляє, як вони інвестуються та який результат це дає. Звучить очевидно, погодьтеся. Але досі багато людей не знали навіть, у якому фонді лежать їхні кошти.
Прозорість тут не для краси. Вона потрібна, щоб людина могла ухвалювати зважені рішення: залишатися в цьому фонді, змінити його чи взагалі переглянути свою стратегію заощаджень. Без зрозумілої звітності все це перетворюється на гру втемну.
Два кодекси теж доведеться правити
Щоб нова модель працювала узгоджено, потрібні зміни до Податкового та Цивільного кодексів. Законопроєкт № 15571 визначає, як оподатковуватимуться добровільні пенсійні фонди, їхні вкладники, учасники та вигодонабувачі. Це надзвичайно практична річ, бо саме податковий режим часто вирішує, чи вигідно людині взагалі вносити гроші до фонду.
Законопроєкт № 15572 має узгодити положення Цивільного кодексу з новими правилами створення, функціонування та припинення таких фондів. Без цього виникла б знайома ситуація: новий закон каже одне, а старий кодекс – інше. І тоді незрозуміло, чого насправді дотримуватися.
Куди все це веде
Навіщо взагалі задумали таке оновлення? Правила хочуть посилити захист пенсійних накопичень і наблизити українське регулювання до європейських стандартів. У перспективі це може створити кращі умови для розвитку добровільних пенсійних накопичень і залучення довгострокових коштів в українську економіку.
У Комісії додали, що законопроєкт № 15570 враховує положення європейських директив 2014/50/ЄС та 2016/2341/ЄС. Перша стосується додаткових пенсійних прав, друга регулює діяльність і нагляд за установами професійного пенсійного забезпечення. Тобто Україна тут не вигадує велосипед, а переймає вже перевірений досвід.
А що це дає звичайній людині? Якщо все запрацює, учасник фонду отримає більше контролю над власними заощадженнями. Він бачитиме, куди інвестують його гроші, і розумітиме, за якими правилами. А самі установи працюватимуть за жорсткішими вимогами до ризиків і внутрішнього контролю.
Окрема історія – довгострокові кошти. Пенсійні накопичення за визначенням не витрачають завтра. Вони працюють роками, а іноді й десятиліттями. Саме такі гроші економіка особливо цінує, бо вони дають змогу фінансувати великі проєкти без постійного стресу щодо швидкого повернення.
Втім, не варто чекати миттєвих змін. Законопроєкти лише зареєстрували та передали на опрацювання в комітети. Попереду чималий шлях: правки, суперечки, пошук компромісів між ринком і державою. Іноді такий шлях займає місяці, а інколи й роки.
Та навіть на цьому етапі зрозуміло головне. Ставка робиться на прозорість, професійне управління та захист інтересів людини, а не на формальне виконання паперових вимог. Якщо цю ідею вдасться зберегти до фінального тексту закону, добровільні пенсійні фонди мають усі шанси стати тим інструментом, якому люди довірятимуть власну старість.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков