В Україні індексація пенсій оминає тих, хто вийшов на заслужений відпочинок нещодавно. Уявіть собі: ви щойно отримали свою першу пенсію, а держава вже каже — на повну індексацію не розраховуйте. Замість неї пропонують символічну надбавку в 100–135 гривень на місяць. Верховний Суд визнав таку практику незаконною, і тепер звичайні люди через суди змушують Пенсійний фонд робити перерахунок.
Давайте розберемося, як працює цей механізм, чому виплати старіють з лякаючою швидкістю і що треба знати, аби захистити власні гроші.
Чому індексація перестала бути рятівним колом
Здавалося б, саме слово «індексація» звучить як обіцянка стабільності. Ціни зростають — і ваша пенсія автоматично підтягується. Насправді все складніше. Межа бідності для людини поважного віку сьогодні становить 7 570 гривень на місяць. Це фактичний прожитковий мінімум, розрахований саме для цієї вікової групи. Парадокс у тім, що навіть середня пенсія по країні до цієї планки не дотягується.
Проблема номер один — мільйони українців пенсійного віку офіційно опинилися за межею бідності. Виплати не покривають базових потреб, а можливість підробити є не в кожного: комусь не дозволяє здоров’я, комусь — банальна відсутність вакансій для людей за 60.
Але є й друга біда, і вона ще підступніша. Кількість «бідних пенсіонерів» зростає щороку, бо щойно призначені виплати знецінюються стрімко.
Пенсія, яку вам нарахували сьогодні, вже за пару років виглядає сміховинно на тлі інфляції. Індексація й мала це виправити. Але для «новачків» вона перетворилася на фікцію.
Чотири роки без справжнього перерахунку
Ось тут важливий момент: з 2023 року уряд прив’язав щорічну індексацію пенсій до дати виходу на пенсію. Закон каже — перерахунок належить усім, окрім тих, кому пенсію призначили в останні три роки. Для них застосовують спеціальний коефіцієнт збільшення показника середньої зарплати, який чомусь завжди нижчий від загального.
До речі, у 2024–2025 роках цей строк розширили до чотирьох років. Виходить, якщо ви стали пенсіонером, скажімо, у 2023 році, то повноцінну індексацію відчуєте не раніше 2027-го. А поки що — ось вам фіксована доплата, розмір якої не змінюється роками. 100 гривень у 2023-му, 100 гривень у 2024-му, та сама сотня у 2025-му.
Інфляція ж ці скромні гроші з’їдає миттєво. Реальна купівельна спроможність такої надбавки падає, а базова частина пенсії продовжує старіти без нормального коригування.
Не дивно, що люди пішли до судів. І ось тут починається найцікавіше.
Що сказав Верховний Суд
Верховний Суд у своєму рішенні (справа № 420/18972/23) розставив крапки над «і». Позиція суду виявилася чіткою: обмеження права на індексацію для нещодавніх пенсіонерів — це порушення. Стаття 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачає поділу людей на «старих» і «нових». Усі пенсіонери перебувають у рівних умовах — їхні доходи однаково страждають від зростання цін.
Пенсійний фонд заперечував, посилаючись на постанови Кабміну, які й запровадили цей чотирирічний карантин. Але Верховний Суд нагадав ієрархію нормативних актів: закон вищий за підзаконний акт. Якщо постанова уряду звужує право, надане законом, — пріоритет у закону.
Окремо суд підкреслив: 100-гривнева доплата не замінює індексацію. Це різні речі. Одна справа — разово додати фіксовану суму. Зовсім інша — перерахувати основний розмір пенсії з урахуванням зростання середньої зарплати та інфляції. Без такого перерахунку пенсія продовжує знецінюватися, і з кожним роком розрив між «старими» і «новими» пенсіонерами тільки зростає.
Чому пенсії старіють так швидко
Механізм тут простий, але нещадний. Розмір пенсії залежить від двох ключових речей: вашого стажу та середньої зарплати по країні за три роки, що передують виходу на пенсію. Поки ви працюєте — ці показники ще якось актуальні. Але варто піти на відпочинок, і цифра середньої зарплати, закладена у вашу пенсію, застигає.
Минає рік, два, три. Середня зарплата в Україні зростає (хоча б номінально). А ваша пенсія обчислюється за старими, «доісторичними» показниками. Розрив накопичується, виплата перетворюється на музейний експонат.
Індексація пенсій мала б цей розрив ліквідувати: щороку збільшувати той самий показник середньої зарплати на певний коефіцієнт. Так пенсія підтягується ближче до сучасних реалій. Але якщо натомість вам чотири роки дають плюс сто гривень — розрив із дійсністю стає прірвою.
Суди це бачать. І масово стають на бік позивачів.
Як пенсіонери добиваються перерахунків через суд
Процес уже відпрацьований. Людина звертається до Пенсійного фонду із заявою: проведіть мені індексацію за загальними правилами, без чотирирічної відстрочки. ПФУ, як правило, відмовляє, посилаючись на кабмінівські постанови. Далі — адміністративний суд.
Позиція позивача будується просто: є стаття 42 Закону про пенсійне страхування, яка надає право на щорічну індексацію всім без винятку пенсіонерам. Підзаконний акт це право обмежує, отже — не відповідає закону й не повинен застосовуватися.
Суди, спираючись зокрема на згадане рішення Верховного Суду у справі № 420/18972/23, визнають відмови ПФУ незаконними й зобов’язують провести перерахунок. Більше того, перерахунок роблять заднім числом — з моменту, коли позивач набув права на індексацію пенсій.
Практика показує: навіть якщо Кабмін змінює свої постанови, намагаючись обходити судові рішення, принципова позиція лишається — закон головніший, а реальний перерахунок важливіший за символічні подачки.
Тисячі людей уже пройшли цей шлях. Тисячі інших — обмірковують, чи варта гра свічок. І тут важливо розуміти: йдеться не про гіпотетичну вигоду, а про повернення того, що належить за законом. Різниця в пенсії після повноцінної індексації може бути куди помітнішою, ніж сто чи сто тридцять п’ять гривень.
У самому Пенсійному фонді, до речі, після хвилі судових рішень почали подекуди змінювати підхід. Окремі управління вже проводять перерахунки без довгих судових баталій — досить грамотно складеної заяви з посиланням на практику Верховного Суду. Щоправда, однаковості поки немає: десь упираються й чекають, доки людина дійде до суду.
Відкритим лишається питання системного вирішення. Поки уряд латає бюджетні дірки за рахунок відстрочок для новоспечених пенсіонерів, навантаження лягає на судову систему і на самих людей, яким замість спокійної старості доводиться опановувати ази адміністративного судочинства. Але прецедент створено, позиція Верховного Суду — як дорожня карта. І з кожним новим позовом право на повноцінну індексацію пенсій без чотирирічного очікування отримує дедалі міцніший судовий захист.