Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Виконавець заповіту: хто тримає останню волю в руках і не дає їй розсипатися

Спадщина, спадкоємці, виконавець заповіту

Виконавець заповіту – це людина, яка втілює останню волю спадкодавця в життя. Без неї навіть бездоганно складений заповіт ризикує залишитися красивим папером, за яким спадкоємці почнуть сваритися. Тому варто розібратися, хто може взяти на себе цю роль, що вона дає і як її контролюють.

Уявіть звичайну ситуацію. Батько залишив заповіт на дві квартири та автомобіль, а спадкоємці живуть у різних містах і спілкуються хіба що через месенджер. Хтось має з’ясувати, де документи, хто платить за комуналку і як поділити машину, щоб ніхто не відчув себе ображеним. Ось тут і потрібен виконавець – своєрідний менеджер спадкової справи.

Без виконавця спадкоємці самі вирішують, хто візьме ключі, хто поговорить з банком і хто заплатить за світло. Зазвичай це закінчується або суперечкою, або тим, що хтось один тягне все на собі. Виконавець розводить ці ролі й дає кожному зрозумілі правила гри.

Хто може призначити виконавця

Поява такої фігури у спадковій справі не випадкова. Призначити виконавця заповіту можуть кілька сторін – і кожна має свої підстави.

Заповідач. Він має повне право ще за життя подбати про те, хто виконуватиме його волю. Обрати можна фізичну особу з повною цивільною дієздатністю або юридичну особу. Кандидат може бути й з кола спадкоємців – але лише за умови, що їх декілька. Якщо спадкоємець один, призначати його виконавцем не можна. Логіка проста: людина не може одночасно контролювати розподіл і бути єдиним отримувачем.

Спадкоємці. Люди, яких стосується заповіт, мають право подати позов про усунення виконавця, призначеного заповідачем, якщо той не може забезпечити виконання волі померлого. Буває й інша ситуація: заповідач нікого не призначив або обрана ним особа відмовилася чи була усунена. Тоді спадкоємці можуть обрати виконавця зі свого числа або взагалі сторонню людину. Якщо домовитися не вдалося, питання вирішує суд.

До речі, усунення – це крайній захід. Спадкоємцям доведеться довести, що виконавець справді не здатен виконувати волю заповідача, а не просто їм не подобається його стиль роботи.

Нотаріус. Фахівець юстиції долучається до призначення, коли цього не зробив заповідач або його кандидатура не погодилася чи була усунена. Але є умова: цього потребують інтереси спадкоємців. Нотаріус не призначає виконавця за власним бажанням – він реагує на конкретну потребу.

Крім того, нотаріус відкриває спадкову справу і перевіряє, чи є заповіт. Якщо у документі вказано виконавця, нотаріус повідомляє його і чекає на згоду. Без згоди людина не стає виконавцем, навіть якщо її прізвище стоїть у заповіті.

Коли без виконавця не обійтися

Закон не зобов’язує призначати виконавця у кожному заповіті. Але є ситуації, коли без нього ризики зростають.

У таких випадках виконавець стає тією ланкою, яка з’єднує волю померлого з реальним життям. Без нього спадкоємці можуть роками з’ясовувати стосунки, а майно тим часом втрачатиме вартість.

Що входить до обов’язків

Робота починається зі згоди людини. Її можна написати на тексті самого заповіту, додати окремим документом або подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Контролювати втілення останньої волі можна лише добровільно – примусу тут немає.

Далі виконавець береться за справу. До його обов’язків входить:

Поясню два терміни. Відказоодержувач – це людина, якій заповідач відписав конкретну річ, а не частку у спадщині. Наприклад, старовинний годинник або колекцію книжок. Обов’язкова частка – це мінімум, який закон гарантує неповнолітнім дітям, повнолітнім непрацездатним дітям, непрацездатним батькам і подружжю. Виконавець має стежити, щоб ці люди не залишилися ні з чим, навіть якщо заповіт складено інакше.

Що це означає на практиці? Уявіть: у квартирі померлого залишилися дорогі речі, а ключі – у сусіда. Виконавець має подбати, щоб майно не зникло, поки спадкоємці не вступлять у права. Або інший приклад: боржник винен спадкодавцю гроші. Саме виконавець нагадає йому про обов’язок і стежитиме, щоб сума повернулася у спадкову масу.

Повноваження тривають до повного здійснення волі спадкодавця. Коли все виконано, нотаріус за місцем відкриття спадщини припиняє їх за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами. Після цього виконавець повертає нотаріусу документ, який засвідчував його повноваження. Не повернув – спадкоємці мають право витребувати документ і вимагати відшкодування збитків.

На що має право виконавець

Праця варта винагороди. Заповідач може у заповіті визначити майно в натурі або гроші, які виконавець отримає зі складу спадщини як плату. Якщо розмір не вказаний, його погоджують виконавець і спадкоємці. Спір вирішує суд.

Окрім винагороди, виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування витрат на охорону спадщини, управління нею та виконання заповіту. Це можуть бути комунальні платежі, оплата послуг зберігання, нотаріальні збори. Головне – витрати мають бути реальними й підтвердженими.

А ще він може відмовитися від повноважень, якщо не хоче їх здійснювати. Про це треба негайно повідомити спадкоємців та інших осіб, щодо яких він мав вчинити певні дії. Однак є виняток: не можна кидати справу, коли потрібні невідкладні дії, а зволікання загрожує збитками. Наприклад, якщо будинок без опалення може замерзнути за тиждень, виконавець не має права просто піти.

Хто контролює виконання

Контролювати дії виконавця мають право спадкоємці. Якщо серед них є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або люди з обмеженою цивільною дієздатністю, контроль беруть на себе батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники та орган опіки й піклування.

Про вчинені дії виконавець заповіту зобов’язаний звітувати тим, хто наділений правом контролю. Після завершення справи він подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання повноважень.

Звіт – це не просто папір для галочки. У ньому виконавець вказує, яке майно прийняв, що з ним зробив, скільки витратив і які суми отримав. Спадкоємці можуть перевірити кожну цифру й поставити запитання. Якщо щось не сходиться, вони мають право звернутися до суду.

Заповіт – це не лише розподіл майна, а й спосіб зберегти добрі стосунки в родині після смерті близької людини. Добре обраний виконавець знімає зі спадкоємців тягар суперечок і дрібних образ. Тож якщо у вас є що заповідати, варто подумати про цю людину заздалегідь.

Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков

Консультація адвоката – записатися

Exit mobile version