Протягом останніх років почастішали випадки, коли батьки або інші родичі складають заповіт на користь неповнолітніх дітей. З огляду на небезпечну ситуацію в країні, така тенденція є цілком закономірною. При цьому, ще частішими є випадки, коли дитина є спадкоємцем по закону або спадкує свою обов’язкову частку у майні, навіть за умови, коли її не було вказано у заповіті.
Водночас діти, з огляду на вік, не можуть самостійно повною мірою реалізовувати свої майнові права. Саме тому законодавство України передбачає спеціальний порядок та додаткові гарантії щодо прийняття спадщини дітьми.
Хто вважається дитиною за законом
Згідно із законодавством України, дитиною є особа до досягнення нею 18 років (повноліття). За віковим критерієм та обсягом цивільної дієздатності дітей поділяють на дві категорії:
- малолітні діти – від народження до 14 років;
- неповнолітні діти – від 14 до 18 років.
Окрім цього, для цілей спадкування існує ще одна особлива категорія. Відповідно до норм Цивільного кодексу України, право на спадщину має також дитина, яка була зачатою за життя спадкодавця та народженою живою після відкриття спадщини. Таким чином, спадкоємцем може бути дитина навіть ще до моменту свого народження.
Особливий порядок прийняття спадщини дитиною
Малолітні та неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, в силу прямої норми закону. Водночас для оформлення спадкових прав необхідно дотриматися встановленої процедури.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 1269 ЦК України:
- за малолітню дитину (до 14 років) заяву про прийняття спадщини подають та підписують її батьки або один із них (якщо інший помер), які діють від імені та в інтересах дитини;
- неповнолітня дитина (14–18 років) подає та підписує заяву самостійно, зазвичай за згодою законних представників.
Гарантії захисту спадкових прав дитини
Оскільки малолітні та неповнолітні особи не можуть самостійно вчиняти всі юридично значимі дії, закон встановлює для них особливі гарантії, зокрема:
- право на обов’язкову частку у спадщині;
- спеціальний порядок прийняття або відмови від спадщини;
- контроль з боку органів опіки та піклування з метою захисту майнових інтересів дитини.
Обов’язкова частка у спадщині
Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, а також повнолітні непрацездатні діти спадкодавця мають право на спадкування незалежно від змісту заповіту.
Таким спадкоємцям належить половина частки, яку вони отримали б у разі спадкування за законом. Ця частка називається обов’язковою.
Разом з тим, суд може зменшити розмір обов’язкової частки, враховуючи характер відносин між спадкодавцем і спадкоємцем, поведінку сторін та інші обставини, що мають істотне значення.
Захист прав дітей-сиріт
У випадках, коли спадкоємцем є дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, правову, організаційну та іншу необхідну допомогу у прийнятті спадщини забезпечують органи опіки та піклування, які здійснюють контроль за дотриманням її майнових прав та законних інтересів.