У випадках, коли людина втратила родича, який її утримував, вона має право на соціальну допомогу, у тому числі – на отримання пенсії при втраті годувальника. Але при цьому, у низці випадків виникає необхідність доведення та встановлення факту перебування на утриманні померлого.
Право на пенсію по втраті годувальника мають:
- батьки або чоловік, які втратили джерело доходу;
- студенти до закінчення навчальних закладів, але не більш як до 23 років;
- непрацездатні члени сім’ї, яких утримував покійний:
- діти, брати, сестри, онуки віком до 18 років
- брати, сестри, онуки віком від 18 років, якщо отримали інвалідність до повноліття і не мають працездатних батьків;
- люди з інвалідністю чи пенсійного віку;
- батько/мати, дружина/чоловік, які доглядають дітей, братів, сестер або онуків померлого до 8 років;
- дід/бабуся, якщо немає інших членів сім’ї, які мають утримувати;
- вітчим/мачуха при вихованні пасинка/падчерки не менше 5 років.
Як встановити факт перебування на утриманні померлого
Для отримання довідки про факт змісту слід звернутися до органів місцевого самоврядування (ЗМС) із відповідною заявою. Якщо ЗМС відмовиться чи неможливо вирішити це питання через ЗМС, тоді слід звернутися до суду.
Що може бути доказом факту утримання в суді:
– документи, що підтверджують факт утримання (акти, листи, свідоцтва);
– банківські перекази чи квитанції, що підтверджують, що допомога від померлого була основним джерелом доходу;
– родинний зв’язок із померлим (свідоцтва про шлюб, народження тощо);
– показання свідків.