Новий апеляційний розгляд – це не просто «другий дубль» того, що вже відбулося. Після скасування ухвали касаційним судом усе починається заново: з повним набором апеляційних скарг, новим складом суддів і обов’язком розглянути кожен аргумент по суті. Саме про це йдеться у постанові Верховного Суду від 11 червня 2026 року у справі № 466/4414/15-к, яка стосується трьох обвинувачених у викраденні людей, розбої, заволодінні транспортним засобом і вимаганні.
Давайте розберемося, що пішло не так в апеляції та чому Верховний Суд вдруге скасував ухвалу Львівського апеляційного суду.
Фабула справи: що сталося
Коротко нагадаю суть. У лютому 2015 року троє осіб, за версією слідства, організували викрадення двох потерпілих у Львові. Схема була продуманою: спочатку – інсценоване ДТП, потім – силове захоплення, зв’язування, перевезення в невідомому напрямку. Одного з потерпілих згодом залишили у сквері, а от жінку утримували у квартирі кілька днів, вимагаючи у її батьків 150 000 доларів США.
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року двох обвинувачених засудили за кількома статтями Кримінального кодексу України: незаконне позбавлення волі (ч. 2 ст. 146), незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289), розбій в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187) і вимагання (ч. 2 ст. 189). Третього фігуранта виправдали за більшістю епізодів, залишивши лише обвинувачення за ч. 2 ст. 146 КК України.
І ось тут починається найцікавіше – процесуальна історія оскарження.
Перше коло: апеляція, касація, і знову апеляція
Захист і прокурор подали апеляційні скарги. Львівський апеляційний суд 16 травня 2023 року залишив вирок без змін. Усе, здавалося б, вирішено. Але засуджений і його захисники пішли до Верховного Суду – і не дарма.
Касаційний кримінальний суд 5 листопада 2024 року скасував апеляційну ухвалу, вказавши на істотні порушення Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, йшлося про те, що апеляція не дала належної оцінки доводам захисту щодо цивільних позовів потерпілих. Справу відправили на новий апеляційний розгляд.
І от тут, на другому колі, апеляційний суд припустився помилки, яка зрештою й призвела до нового скасування.
Фатальна помилка: «прокурор же не оскаржував»
27 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд ухвалив нове рішення. Він частково задовольнив скарги захисників, скасував вирок у частині цивільних позовів і відправив цю частину на новий розгляд у порядку цивільного судочинства. А от апеляційну скаргу прокурора суд просто… проігнорував.
Логіка апеляції була такою: прокурор не подавав касаційної скарги на попередню ухвалу від 16 травня 2023 року, отже – погодився з нею. А раз так, то й підстав для повторного розгляду його апеляційної скарги немає.
Звучить наче логічно? Але Верховний Суд із цим категорично не погодився.
Колегія суддів нагадала: відповідно до ч. 1 ст. 439 КПК України, після скасування ухвали судом касаційної інстанції новий апеляційний розгляд проводиться за загальними правилами – в іншому складі суду і щодо всіх апеляційних скарг, які були предметом попереднього перегляду. Жодних винятків для скарги прокурора закон не передбачає.
Ба більше, суд апеляційної інстанції не врахував простого факту: попередня ухвала була скасована. Тобто юридично її не існує. А отже, апеляційна скарга сторони обвинувачення так і залишилася нерозглянутою по суті.
Цивільний позов і кваліфікація: де межа?
Друга проблема, на яку звернув увагу Верховний Суд, стосується цивільних позовів. І вона не менш важлива.
Нагадаю: двох обвинувачених засудили за ч. 4 ст. 187 КК України – розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах. Розмір майна тут – ключова ознака складу злочину. За п. 4 примітки до ст. 185 КК України, особливо великий розмір – це сума, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
У вироку місцевого суду фігурувала загальна сума викраденого майна – 851 166,99 грн. Левову частку цієї суми становив годинник марки «Omega De Ville Ladymatic» вартістю 624 162,99 грн (за курсом НБУ станом на лютий 2015 року).
І от апеляційний суд, з одного боку, залишає без змін кваліфікацію за ч. 4 ст. 187 КК України (тобто погоджується, що майна викрадено в особливо великих розмірах). А з іншого – скасовує вирок у частині цивільного позову, мотивуючи це недостатністю доказів щодо вартості того самого майна.
Верховний Суд абсолютно справедливо зауважив: так не можна. Вартість викраденого безпосередньо впливає на кваліфікацію дій за ст. 187 КК України. Не можна одночасно стверджувати, що кваліфікація правильна, і що доказів вартості майна недостатньо. Це суперечить елементарній логіці.
До того ж, чи може цивільний суд вирішувати питання, від якого залежить кримінально-правова кваліфікація? Очевидно, ні. Це виходить за межі його компетенції.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд частково задовольнив скарги і захисників, і прокурора. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року скасовано повністю. Справу знову направлено на новий апеляційний розгляд.
Ключові висновки, які має врахувати апеляція:
- після скасування касацією попередньої ухвали суд зобов’язаний розглянути всі апеляційні скарги – і захисту, і обвинувачення;
- не можна скасовувати цивільний позов через недоведеність вартості майна, якщо ця вартість є кваліфікуючою ознакою складу злочину;
- рішення має бути внутрішньо несуперечливим.
Цікаво, що доводи захисту про порушення таємниці нарадчої кімнати Верховний Суд відхилив. Судді апеляції перевірили: інші рішення, на які посилалися захисники, були ухвалені суддями після проголошення вироку, а не під час перебування в нарадчій кімнаті. А отже, підстав сумніватися в незалежності та неупередженості суду немає.
Не знайшов Суд порушень і в тому, що апеляція розглянула відмову обвинуваченого від захисника без участі самого адвоката. Чинна редакція ч. 2 ст. 54 КПК України не вимагає обов’язкової присутності захисника в засіданні для прийняття такої відмови. Достатньо, щоб обвинувачений особисто підтвердив своє рішення після конфіденційної розмови з адвокатом.
Справа № 466/4414/15-к наочно показує, що новий апеляційний розгляд після скасування касацією – це не спрощена процедура і не можливість вибірково переглянути те, що хочеться. Це повноцінне судове провадження з усіма процесуальними гарантіями, і жодну апеляційну скаргу не можна просто «забути» в матеріалах справи.
