Уявіть: вас визнали непридатним до військової служби, зняли з обліку – і ви живете собі спокійно. Аж раптом через два роки вам повідомляють, що той висновок скасовано, а ви знову військовозобов’язаний. Саме така історія сталася з позивачем у справі № 440/1947/26, яку розглянув Полтавський окружний адміністративний суд 02 червня 2026 року. І суд став на бік людини.
Давайте розберімо, що трапилося і чому це рішення важливе для всіх, хто проходить військово-лікарську комісію.
Що сталося: хронологія подій
У жовтні 2022 року військово-лікарська комісія при місцевому територіальному центрі комплектування визнала чоловіка непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Підстава – стаття 39а графи ІІ Розкладу хвороб. ВЛК оформила довідку від 20.10.2022 № 6/8749, і на цьому, здавалося б, історія мала завершитися.
Але не завершилася.
26 жовтня 2024 року Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (ЦВЛК) ухвалила рішення, яким скасувала ту саму постанову. Минуло два роки. Людину, яка вже була знята з обліку, фактично повернули у статус військовозобов’язаної.
Що ж стало підставою для такого кроку? На це питання варто подивитися уважно, бо відповідь багато говорить про те, як іноді працює система.
Чому ЦВЛК скасувала висновок: формальність проти суті
Отже, ЦВЛК перевірила документи і знайшла три недоліки в оформленні довідки ВЛК: по-перше, не вказано військове звання військовозобов’язаного; по-друге, підписи голови та секретаря ВЛК не скріплені гербовою печаткою; по-третє – номер довідки на тому примірнику, що потрапив до ЦВЛК, був відсутній.
Зверніть увагу: жодного слова про стан здоров’я людини. Жодного сумніву в діагнозі. Суто паперові претензії.
Крім того, суд з’ясував цікаву деталь. Позивач надав до суду оригінал довідки ВЛК – і там номер стояв (6/8749), і печатка була на місці. А от у примірнику, який фігурував у ЦВЛК, ці реквізити справді були відсутні. Тобто проблема виявилася не в самому документі, а в тому, яка саме його копія потрапила на перевірку.
І ще один момент, який суд помітив: у версії відповідача зазначалася коронарографія від 15.08.2024 – дата, яка випадає вже після проходження ВЛК у 2022 році. У примірнику ж позивача стояло 15.02.2022, що цілком логічно. На цю хронологічну нестиковку ЦВЛК уваги не звернула.
Головний аргумент суду: ризик помилок держоргану – це проблема держави
І ось тут суд сформулював позицію, яка справді варта уваги. Помилки в оформленні документів – це відповідальність військово-лікарської комісії, а не громадянина. І ризик будь-якої помилки державного органу покладається на державу, а не на людину.
Інакше кажучи: якщо ВЛК щось недописала чи недопечатала – це не привід через два роки скасовувати її ж висновок і перекладати наслідки на плечі громадянина. Держава має діяти в межах закону та забезпечувати правову визначеність.
Тут важливий момент: суд не заперечував, що ЦВЛК має право переглядати та скасовувати постанови будь-яких ВЛК – це прямо передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). Але формальні огріхи в оформленні, які до того ж спростовуються оригіналом документа, не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови ВЛК.
Чесно кажучи, це здоровий глузд, одягнений у юридичну форму. Саме такий підхід і очікуєш від правосуддя.
Процедурні порушення: людину навіть не вислухали
Окремий пласт проблем, які виявив суд, – це порушення Закону України «Про адміністративну процедуру» (Закон № 2073-IX).
Річ у тім, що ЦВЛК, ухвалюючи рішення, яке мало негативні наслідки для позивача, навіть не повідомила його про початок перевірки. Не надала можливості подати пояснення, заперечення чи документи. Не роз’яснила прав і обов’язків.
А стаття 63 Закону № 2073-IX прямо говорить: якщо рішення адміністративного органу може негативно вплинути на права людини – її зобов’язані заслухати. Це не опція, це імператив.
Колегія суддів чітко вказала: ЦВЛК за своїми функціями є органом публічної адміністрації, а отже, вимоги Закону № 2073-IX поширюються на неї повною мірою. Відсутність доказів інформування позивача стала самостійною підставою для визнання рішення протиправним.
Що вирішив суд
Полтавський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Рішення ЦВЛК від 26.10.2024, оформлене протоколом № 3896, визнано протиправним і скасовано. Також із бюджетних асигнувань ЦВЛК на користь позивача стягнуто 1064,96 грн судового збору.
Суд спирався, зокрема, на практику Верховного Суду (постанова від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19), де наголошується: будь-яке рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим і вмотивованим, а несприятливе для особи рішення – вмотивованим особливо.
Практичний висновок: що це означає для вас
Якщо ви отримали висновок ВЛК, який вас влаштовує, – зберігайте оригінали. Саме наявність оригіналу довідки з усіма реквізитами дозволила позивачу довести, що формальні претензії ЦВЛК не мають під собою ґрунту.
Другий момент: пам’ятайте про своє право бути заслуханим. Якщо державний орган починає процедуру, яка може погіршити ваше становище, він зобов’язаний вас про це повідомити. Не повідомив – це вже порушення, яке можна і треба використовувати під час оскарження.
І головне: формальні недоліки в документах, допущені самою ж владою, не повинні ламати життя людині. Держава не може перекладати на громадянина наслідки власних помилок. Справа № 440/1947/26 – яскраве тому підтвердження.
