Бронювання до 25 років справді неможливе, а вже за кілька годин після 25-го дня народження молодого спеціаліста можуть мобілізувати – швидше, ніж роботодавець встигне оформити потрібні документи. Уявіть: компанія ростить ключового інженера, а рівно о 00:01 у день 25-річчя він «перетворюється» на ціль для ТЦК. Роботодавець навіть не встигає відкрити електронний кабінет, щоб подати заявку на бронювання, а людина вже отримує повістку. І найприкріше: суди потім кажуть – процес мобілізації незворотний.
Чому до 25 років бронювання не працює
Тут усе впирається в юридичний статус. Згідно із Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», чоловіки віком від 18 до 25 років належать до категорії призовників. Вони стоять на обліку як особи, яких можуть призвати на строкову службу, але поки що не є військовозобов’язаними.
А от бронювання – за постановою Кабміну № 76, яка затверджує відповідний порядок – стосується виключно військовозобов’язаних, і то не всіх, а лише тих, хто працює на критично важливих підприємствах. Тому будь-яка спроба роботодавця подати списки на бронювання до 25 років отримає законну відмову: призовник за визначенням не підлягає бронюванню.
Крім того, до квітня 2024 року граничний вік призову був 27 років. Після ухвалення Закону № 3633-ІХ планку знизили до 25. Отже, сьогодні 24-річний спеціаліст – ще призовник, а наступного дня після 25-річчя – уже військовозобов’язаний із усіма «принадами» мобілізаційного законодавства.
Що змінюється в день 25-річчя
День народження тут – не просто привід для торта. Рівно опівночі чоловік перестає бути призовником. В ідеальному світі ТЦК мало б автоматично оновити його статус в реєстрі «Оберіг», але на практиці це працює з затримками. Людині часто треба самій з’явитися до ТЦК або подати документи через ЦНАП, щоб змінити облікову категорію. А поки даних у реєстрі немає – подати заявку на бронювання технічно неможливо, навіть якщо роботодавець простягає всі довідки.
Одночасно з цим ТЦК отримує інформацію про осіб, які досягли 25 років, і формує повістки. Історії, коли людина йде оновлювати дані, а повертається вже з мобілізаційним розпорядженням, – не поодинокі. Кілька годин між натисканням кнопки «оновити» та фактичним занесенням інформації здатні коштувати підприємству провідного фахівця.
Практичний кейс: години, які коштують компанії кадрів
Візьмемо умовного Андрія, провідного розробника на військовому заводі. 15 серпня йому виповнюється 25. Роботодавець ще в липні намагався подати його на бронювання, але отримав відмову: людина – призовник. Андрій заздалегідь підготував пакет документів і 16 серпня зранку йде до ТЦК ставати на облік як військовозобов’язаний. В установі йому одразу вручають повістку на відправлення до частини. Жодних правових підстав відмовити немає: він уже не призовник, не заброньований, придатний до служби.
Керівник підприємства звертається до суду, вимагаючи скасувати рішення про мобілізацію, бо компанія подала документи на бронювання одразу ж після зміни статусу. Але суд розводить руками. Як пояснюють у рішеннях, процес мобілізації має ознаки незворотності після того, як особу викликали та направили до військової частини. І навіть якщо бронювання оформлюють за два дні – повернути людину з війська вже не можна.
Ключова помилка в цій історії – спроба діяти «по порядку»: спочатку оновити облік, тоді подати заявку. Натомість варто було заздалегідь підготувати пакет для бронювання, а в день народження одночасно і з’явитися до ТЦК, і подати електронну заявку через портал Дія. Але навіть це не дає гарантій, якщо повістка виписана миттєво.
Судова практика: чому «незворотність» – не просто слова
Юристи, які супроводжують подібні справи, зазначають: адміністративні суди стабільно відмовляють у задоволенні позовів, посилаючись на принцип безперервності мобілізаційних заходів. Справді, якщо ТЦК вручило повістку, а людина ще не мала чинної відстрочки або бронювання, всі наступні накази про бронювання вже не скасовують мобілізацію заднім числом. Окремі касаційні скарги також не знаходять підтримки: Верховний Суд вказує, що права роботодавця в такому випадку не є порушеними, адже він не був стороною військово-облікових відносин особи.
Тобто навіть за наявності всіх підстав для бронювання «сіра зона» у день досягнення 25 років створює реальний ризик втратити ключову людину без права на оскарження.
Як мінімізувати ризики, не порушуючи закон
Насамперед – не чекати останнього дня. У компаній, які мають право бронювати працівників, має бути готова вся кадрова документація щодо осіб, яким ось-ось виповниться 25, заздалегідь. Ідеться про накази про прийняття на роботу, довідки про зарплату, витяги з ЄДР, обґрунтування критичності посади. Щойно годинник показує 00:01 у день народження – роботодавець може подавати заявку через електронний кабінет або портал Дія. Але тут тонкий момент: система не пропустить заявку, якщо в реєстрі людина ще значиться призовником. Тому паралельно працівник має максимально швидко оновити дані в ТЦК.
Корисний лайфхак: оновлення військово-облікових даних можна ініціювати через ЦНАП – іноді це спрацьовує швидше, ніж безпосередньо в ТЦК. Але гарантій, що повістку не вручать прямо під час візиту, немає. Тому окремі роботодавці пробують завчасно направити до ТЦК офіційне повідомлення про те, що особа буде заброньована – на жаль, юридичної сили такий лист не має, але іноді допомагає «виграти» один-два дні.
Крім того, варто пам’ятати: бронювання після 25 років можливе лише для підприємств, які відповідають критеріям, встановленим постановою № 76. Якщо фірма не є критично важливою для економіки чи оборони – навіть ідеально швидке оформлення нічого не дасть, адже правових підстав для бронювання просто не виникне.
У підсумку все зводиться до того, що день 25-річчя перетворився на юридичний спринт. І виграє той, хто готовий діяти не за загальним планом «спочатку одне, потім інше», а одночасно з кількох фронтів: оновлення обліку, подання заявки та документування кожного кроку. Але навіть тоді доля ключового співробітника інколи залежить від швидкості роботи конкретного військкомату в конкретний день – те, чому юридична наука поки що не знайшла запобіжника.
