Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», а там – червона позначка про порушення правил військового обліку. Ще й статус «у розшуку». Знайома картина для багатьох військовозобов’язаних. І далеко не завжди цей запис законний. Саме про це – рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/14190/25 від 5 серпня 2026 року, яке розставило кілька важливих крапок над «і».
Давайте розберемося, що трапилося і чому ця справа – не поодинокий випадок, а сигнал для тисяч українців.
Що сталося: повістка, неявка і «сюрприз» у реєстрі
Позивач перебував на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У лютому 2025 року йому надіслали повістку – виклик до ТЦК із формулюванням мети «уточнення даних». Чоловік за цією повісткою не з’явився.
Реакція ТЦК була передбачуваною: у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (так званий реєстр «Оберіг») з’явилася інформація про порушення правил військового обліку. А разом із нею – відмітка про розшук. Усе це автоматично відобразилося у мобільному додатку «Резерв+».
Але позивач із цим не погодився і пішов до суду. І, як з’ясувалося, мав на те всі підстави.
Чому повістка «для уточнення даних» – це проблема
Ключове питання, яке постало перед судом: чи взагалі повістка з такою метою була законною?
Річ у тім, що закон чітко визначає, з яких саме причин військовозобов’язаного можуть викликати до ТЦК. Частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та частина 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містять вичерпний перелік таких цілей. Ось вони:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду;
- направлення на підготовку для здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
- призов на військову службу;
- проходження зборів військовозобов’язаних та резервістів;
- визначення призначення на особливий період.
І все. Жодного «уточнення даних» як самостійної підстави для виклику закони не передбачають.
Крім того, пункт 32 Порядку організації та ведення військового обліку (постанова Кабміну №1487) також підтверджує: повістка вручається виключно для реалізації визначених законом цілей. Тож формулювання «для уточнення даних» – це загальна, неконкретна фраза, яка не породжує юридичного обов’язку з’являтися за викликом. Суд прямо вказав на це у своєму рішенні.
А що, коли ви вже уточнили дані раніше?
Тут важливий момент, який часто ігнорують. Закон України №3633-IX, що набрав чинності 18 травня 2024 року, зобов’язав усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом 60 днів уточнити свої персональні та військово-облікові дані. Зробити це можна було через ЦНАП, електронний кабінет або безпосередньо в ТЦК.
У справі №120/14190/25 позивач довів, що він цей обов’язок виконав. У матеріалах справи були докази, що всі актуальні відомості – адреса проживання, засоби зв’язку, інші дані – вже були внесені до реєстру. Відповідач не зміг цього спростувати.
То для чого тоді повторно викликати людину «для уточнення даних»? Суд дійшов логічного висновку: підстав для такого виклику не існувало. А раз повістка не мала законної мети – вона не створює жодних правових наслідків. У тому числі й обов’язку за нею з’явитися.
Розшук ТЦК: коли він законний, а коли – ні
Окрема історія – оголошення військовозобов’язаного в розшук. Відповідач вніс відповідний запис до реєстру, керуючись тим, що позивач не прибув за повісткою. Але суд подивився на це інакше.
Частина 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює: керівник ТЦК може звернутися до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи лише за одночасної наявності двох умов. По-перше, громадянин не виконав обов’язки, передбачені статтею 22 цього Закону. По-друге, у його діях є ознаки правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Що таке стаття 210-1 КУпАП? Це невиконання вимоги щодо явки для призову, проходження військової служби або військово-лікарської комісії. Просте порушення правил військового обліку (стаття 210 КУпАП) не дає ТЦК права звертатися до поліції за адміністративним затриманням.
А що було у позивача? Єдина повістка з туманним формулюванням «для уточнення даних». Жодних вимог з’явитися для призову, ВЛК чи відправлення на службу йому не надсилали. Отже, друга обов’язкова умова для оголошення в розшук була відсутня. Суд визнав такі дії ТЦК протиправними.
Що вирішив суд і чому це важливо
Вінницький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Ось ключові наслідки цього рішення:
Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку. Окремо – про перебування в розшуку.
ТЦК зобов’язали виключити з реєстру всю цю інформацію. Крім того, на користь позивача стягнули судовий збір – 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ключовий висновок, який можна зробити з цієї справи: позначка про порушення правил військового обліку в «Резерв+» не є чимось незворотним. Якщо повістку склали з порушенням закону – з невизначеною метою або для повторного уточнення вже уточнених даних – такий запис можна і потрібно оскаржувати.
До речі, суд звернув увагу ще й на примітку до статті 210 КУпАП. Вона каже: якщо держатель реєстру «Оберіг» може отримати персональні дані військовозобов’язаного через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами, положення статей 210 і 210-1 КУпАП взагалі не застосовуються. Тобто коли держава і так володіє вашими даними – немає підстав звинувачувати вас у їх неуточненні.
Справа №120/14190/25 – приклад того, як один правильно аргументований позов здатен не лише відновити справедливість для конкретної людини, а й сформувати орієнтир для інших. Якщо ви бачите у своєму «Резерв+» сумнівний запис про порушення військового обліку – придивіться до нього уважніше. Можливо, його поява там така ж безпідставна, як і в цій історії.
