У Кабінеті міністрів обговорюють ідею підвищення ПДВ на 1–1,5 відсоткового пункту — до 21–21,5% — щоб наповнити спеціальний фонд підтримки підприємців, чиї склади та виробництва страждають від російських атак. Якщо коротко: частину податку, який ми сплачуємо майже з кожної покупки, хочуть спрямувати не в загальний бюджет, а на пряму допомогу постраждалим компаніям і страхування воєнних ризиків. Давайте розберемося, звідки взявся цей план і чому він може торкнутися кожного.
Про ініціативу розповіло видання Forbes Ukraine з посиланням на кількох урядовців і депутатів. Основна причина — посилення російських обстрілів виробничої та складської інфраструктури. Страхові компанії майже не покривають воєнні збитки, тож бізнес залишається наодинці з руйнуваннями. Ідея проста: створити окремий державний фонд, який дасть гроші на відновлення або дозволить бізнесу застрахувати свої активи за доступною ціною. Звідки взяти кошти? Якраз із додаткових надходжень від підвищення ПДВ.
Ключову роль у розробці концепції відіграє Міністерство економіки. Там вважають, що грошей, які є в бюджеті зараз, відверто не вистачає. Тому й шукають додаткові джерела. Цільовий фонд — це не абстрактна каса, а рахунок, наповнення якого прямо прив’язане до збільшеної ставки ПДВ. Тобто що більше податку збереться, то більше коштів піде саме на допомогу бізнесу, а не на загальні видатки.
За підрахунками аналітичного відділу Forbes Ukraine, підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт здатне принести бюджету близько 50 млрд грн додатково на рік. Якщо ставку збільшать на 1,5 пункту — це вже 75 млрд грн. Такі суми можна порівняти з річним бюджетом кількох великих міністерств. У кабінетах кажуть прямо: гроші фонду не підуть «у загальний казан», їх використовуватимуть лише за двома напрямами — або пряма фінансова допомога підприємствам, які постраждали від обстрілів, або субсидування страхових платежів.
Комусь це може нагадати механізм «кешбеку» чи державної компенсації: ви платите податок, а держава повертає частину грошей, коли трапляється біда. У нашому випадку — біда з ракетним «прильотом». Уявіть, що ви керуєте логістичним центром на Харківщині. Минулого тижня «шахед» пошкодив ваш склад, а страхова компанія розводить руками, бо воєнні ризики виключені з договору. Для таких ситуацій і задумується цей фонд як «подушка безпеки».
Щоправда, дискусія триває, і рішення ще не ухвалене. «Поки це на рівні обговорення, ніхто не планує впроваджувати це завтра», — каже один зі співрозмовників Forbes Ukraine. Інший чиновник називає ідею підвищення ПДВ «вимушеним кроком», бо альтернативи для страхування воєнних ризиків на ринку фактично немає. Таку позицію можна зрозуміти: коли кожен другий склад під загрозою, а приватні страховики не хочуть брати на себе воєнні ризики, держава змушена брати ініціативу до своїх рук.
Не всі поділяють цей оптимізм. Один із депутатів, знайомий із концепцією, прямо назвав її «повністю сирою» і висловив сумнів, що парламент підтримає таке підвищення ПДВ. Мовляв, додатковий податок — це завжди непопулярний крок, а механізм використання коштів поки що надто туманний. І справді, хто визначатиме пріоритетність допомоги? Чи не перетвориться фонд на черговий непрозорий інструмент? Ці запитання залишаються відкритими.
Цікаво, що уряд планує залучити до наповнення фонду ще й міжнародних партнерів. Один зі співрозмовників зазначив: «Це можуть бути інші міжнародні джерела, тому одне із завдань — робота з донорами для створення фонду». Іншими словами, додатковий ПДВ може стати лише частиною фінансування, а решту додадуть західні уряди чи міжнародні організації. Тоді бізнес отримає потужніший страховий захист без надмірного тиску на внутрішні ціни.
А яким може бути цей захист? За однією з пропозицій, страхувати дозволять виробничі та складські активи, але не товари в обігу та сировину. Страховий платіж встановлять на рівні 2% вартості активу. Максимальне відшкодування — до 10млн.Тобтоякщовашскладоцінюютьу10 млн, доведеться заплатити 200тис.страховоговнеску.Чимало,алевразіруйнуваннявиотримаєтедо10 млн. Для порівняння: повна втрата такого об’єкта без страхування означала б крах для більшості компаній.
Окремо варто згадати, що нині стандартна ставка ПДВ в Україні становить 20%. Для лікарських засобів діє пільгова ставка 7%. Навіть невелике збільшення на 1–1,5 пункту торкнеться практично всіх споживчих товарів — від хліба до автомобілів. Експерти зазвичай оцінюють, що підвищення ПДВ на 1% може додати 0,3–0,5% до загальної інфляції. Утім, в уряді, схоже, розраховують, що цінове навантаження буде помірним, а отриманий бізнесом захист переважить незручності.
Міністр економіки Олександр Кравченко 11 вересня на зустрічі «Від релокації до розвитку» анонсував одразу кілька нових програм підтримки підприємців. Серед них — пільгове фінансування для ритейлу, включення Києва та області до переліку територій підвищеного ризику (це розширить доступ до страхування воєнних ризиків), а також продовження відомої програми «5/7/9». Загальна потреба в грошах — 6 млрд грн. Джерел коштів міністр тоді не назвав, сказав лише, що уряд шукає фінансування. Логічно, що підвищення ПДВ могло б закрити цю цифру, але поки прямих підтверджень немає.
До речі, всі ці програми розраховані до першого кварталу 2027 року. Тобто горизонт планування — більш ніж достатній, аби підготувати і бізнес, і законодавчу базу. Але сам факт, що у Мінекономіки вже кілька тижнів обговорюють збільшення ПДВ, свідчить про серйозність намірів. Це не просто кабінетна гра цифрами, а реакція на реальну шкоду, якої щодня зазнають українські підприємства.
Тож поки що підвищення ПДВ залишається робочою гіпотезою, а не доконаним фактом. Депутати називають концепцію сирою, урядовці обережно говорять про «обговорення», а Мінфін шукає додаткові джерела. Якщо ідея перетвориться на законопроєкт, бізнесу варто уважно стежити не лише за цифрами ставки, а й за чіткістю правил розподілу коштів із майбутнього фонду.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
