Мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року має зрости до 9 546 грн. Це одна з ключових цифр проєкту бюджету, який Кабмін зареєстрував у Верховній Раді 15 вересня. Документ отримав номер 16000, і хоча його повний текст ще не опублікований, основні показники вже відомі.
Зарплатний мінімум: що і на скільки зміниться
Отже, мінімальна зарплата зросте на 899 грн. Якщо порівнювати, у 2026 році вона була 8 647 грн. Тепер маємо 9 546 грн – це плюс 10,4%. Для бюджетників і тих, хто отримує зарплату на рівні мінімальної, таке підвищення відчутне.
До речі, мінімальна зарплата впливає не лише на зарплату. Від неї залежать штрафи, податкові пільги для підприємців і навіть розмір деяких соціальних виплат. Наприклад, чимало адміністративних штрафів вимірюють у так званих неоподатковуваних мінімумах – а це половина мінімальної зарплати. Тому коливання цього показника зачіпає буквально кожного.
Прожитковий мінімум: головний соціальний орієнтир
Тепер давайте глянемо на інший важливий орієнтир – прожитковий мінімум. Саме від нього рахують пенсії, допомогу малозабезпеченим, аліменти і купу інших речей. У проєкті бюджету-2027 йому теж приділили чимало уваги.
Згідно з документом, з 1 січня 2027 року прожитковий мінімум на одну особу становитиме 3 559 грн на місяць. Це на 350 грн більше, ніж у 2026 році. Тобто зростання складе 10,9%. Майже так само, як і в мінімальної зарплати – та додала 10,4%. Держава, схоже, намагається тримати ці показники в одному темпі.
Але всередині прожиткового мінімуму є свої категорії. Для працездатних осіб він буде більшим – 3 691 грн. Для тих, хто втратив працездатність, – 2 878 грн. Остання цифра особливо важлива для пенсіонерів. Саме вона є базою для визначення мінімальної пенсії. Якщо ви отримуєте пенсію за віком, то ваша виплата не може бути меншою за цю суму. Принаймні, так прописано в законі.
Прожитковий мінімум – це не просто статистика. Від нього залежить розмір допомоги при народженні дитини, субсидії на комуналку, виплати одиноким матерям і навіть аліменти, які призначають через суд. Коли цей показник росте, соціальні виплати теж мають перераховувати. Правда, не завжди автоматично – часто потрібні додаткові рішення уряду або місцевої влади.
На практиці це означає, що родини, які отримують державну допомогу, можуть розраховувати на трохи більші суми. Але чи вистачить цього, щоб покрити реальні витрати?
«Заморожений» мінімум для чиновників
Тепер про нюанс, який часто залишається за кадром. В українському законодавстві для окремих держслужбовців існує так званий «заморожений» прожитковий мінімум. Раніше його визначали як показник «на рівні 31 грудня 2025 року». Це було не зовсім конкретно, але юристи звикли. У бюджеті на 2027 рік цю абстракцію замінять чіткою сумою – 2 331 грн.
Цей спеціальний мінімум застосовують, щоб рахувати посадові оклади прокурорів, податківців, митників та інших працівників держорганів, на яких поширюються спеціальні закони. Тобто їхні зарплати прив’язані до цифри, яка значно менша за загальний прожитковий мінімум. Для довідки, загальний прожитковий мінімум для працездатних у 2027 році – 3 691 грн, а «заморожений» – лише 2 331 грн. Різниця майже в півтора раза.
Така практика існує не перший рік. Уряд свого часу «заморозив» цей показник, щоб стримувати зростання зарплат у держсекторі. Але це створює дивну ситуацію: одні чиновники отримують надбавки, розраховані за повним мінімумом, а інші – за штучно заниженим.
Суддям – повний мінімум
Але цього року з цього переліку виключили суддів. Тут варто зупинитися.
У червні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №4905-IX. За нього проголосували 242 народні депутати. Цей документ прямо встановлює: посадовий оклад судді тепер розраховується на основі повного прожиткового мінімуму. Не «замороженого», а того самого, що для всіх.
Чому так сталося? Річ у тім, що це було частиною судової реформи. Парламент вирішив, що для забезпечення незалежності суддів їхні зарплати мають бути гідними та прив’язаними до реальних соціальних стандартів. Отже, судді більше не прив’язані до «замороженого» мінімуму, і їхні оклади зростуть.
Але бюджетний ефект виявився більшим, ніж очікували. Через таке рішення видатки на Державну судову адміністрацію мають зрости на 8,5 млрд грн – одразу на 35,1%. Для порівняння, це приблизно стільки ж, скільки держава витрачає на деякі великі інфраструктурні проєкти. Тож для держбюджету це суттєвий стрибок.
Що далі?
Поки що повний текст законопроєкту №16000 не опублікований – на сайті Ради є лише відмітка про реєстрацію. Але з оприлюднених цифр і попередніх заяв уряду вже можна скласти досить чітку картину. Держава потроху підтягує соціальні стандарти, хоч і залишає окремі «спецрежими» для деяких чиновників.
Звісно, виникає питання: чи наздоженуть ці підвищення інфляцію? Чи справді відчують люди різницю? Відповіді дасть час. Але вже зараз очевидно: у 2027 році мінімальна зарплата і прожитковий мінімум зроблять крок уперед – нехай невеликий, але впевнений.
До речі, проєкт бюджету ще має пройти кілька читань у парламенті. Можливі правки, дебати і навіть часткові зміни цифр. Але загальний напрямок навряд чи зміниться. Уряд демонструє намір поступово підвищувати соціальні гарантії, хоча й не для всіх однаково.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
