Верховний Суд у справі № 912/3008/25 дав однозначну відповідь – ні. І справа тут не лише в голосуванні, а в глибшому принципі: ваша попередня поведінка має значення, і суд обов’язково її врахує.
Давайтє розберємо цю історію детальніше – вона того варта.
Що сталося насправді
Уявіть собі звичайне фермерське господарство “Степове 5”. У 2022 році його членами були, зокрема, подружжя – ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Кожен із них володів часткою у складеному капіталі господарства в розмірі 12,5%.
На початку квітня 2023 року відбулися загальні збори. На них були прийняті кілЬка важливих рішень. ОСОБА_5 відчужив 10% свєї частки (200 грн) на корисТь ОСОБА_2, а решту 2,5% (50 грн) – ОСОБА_4. Його дружина ОСОБА_1 теж відчужила свю частку повністю – 12,5% на корисТь ОСОБА_4. ОбОє подружжя були приСутні на зборах і одноголосно проголосували за всі рішення.
Того ж дня ОСОБА_5 і ОСОБА_2 підписали нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частини частки. Згодом ОСОБА_5 помер, а його дружина отримала свідоцтво про право на спаДщину за законом – але лише на квартиру. Жодної частки у фермерському господарстві серед спаДкового майна не було.
Що вимагала позивачка
Незважаючи на це, ОСОБА_1 звернулася до суду. Вона просила визнати недійсним рішення загальних зборів фермерського господарства від 01.04.2023 у частині виключення її чоловіка зі складу членів та включення до засновників ОСОБА_2. Також оскаржувала акт приймання-передачі частки та вимагала визначити розмір складеного капіталу господарства так, ніби жодних змін не відбувалося.
Аргумент був такий: ОСОБА_2 не є родичем або членом сім’ї жодного з учасників господарства. Отже, за її логікою, він не мав права отримувати частку. А через це вона, як спадкоємець чоловіка, нібито втратила можливість успадкувати частину частки у складеному капіталі.
Чесно кажучи, виглядає трохи дивно: спочатку дати згоду на відчуження, а потім намагатися все скасувати. Але давайте подивимося, що на це сказали суди.
Як вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд Кіровоградської області у березні 2026 року в позові відмовив. Його логіка була простою: ОСОБА_1 та її чоловік самі дали згоду на спірне відчуження. Тож оскарження цього ж рішення загальних зборів фермерського господарства з підстав невідповідності ОСОБА_2 вимогам суб’єктного складу – це суперечлива поведінка, яка порушує принцип добросовісності.
Апеляційний суд теж залишив рішення без змін, але з інших міркувань. На його думку, ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту – їй слід було подавати віндикаційний позов (про витребування майна).
І от тут – важливий момент. Обидва суди відмовили в позові, але з різних підстав. А Верховний Суд, переглядаючи справу, взагалі пішов іншим шляхом.
Що сказав Верховний Суд
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду почала з базового питання: а чи були взагалі порушені права позивачки?
І відповідь виявилася досить очевидною – ні.
По-перше, ОСОБА_1 успадкувала від чоловіка лише квартиру. Жодної частки у фермерському господарстві серед спадкового майна немає, бо ОСОБА_5 відчужив її ще за життя. Тож про яке порушення прав спадкоємця може йтися?
По-друге, і це ключове: і сама ОСОБА_1, і її покійний чоловік особисто голосували за те рішення загальних зборів фермерського господарства, яке тепер намагаються оскаржити. Вони добровільно погодилися на вихід зі складу членів та на відчуження часток.
Колегія суддів нагадала про доктрину venire contra factum proprium – це латинський вислів, який означає заборону суперечити власній попередній поведінці. Простіше кажучи: якщо ви щось пообіцяли або зробили, а інші люди на це розраховували – ви не можете потім просто “передумати” і вимагати все скасувати.
Цей принцип неодноразово застосовував Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц чітко вказано: якщо особа своєю поведінкою дала зрозуміти, що не оспорюватиме певне рішення, то згодом вона вже не вправі цього робити. Спроба реалізувати право на оспорення суперечитиме попередній поведінці – і це призводить до припинення такого права.
Ключовий висновок: немає порушення – немає позову
Цивільний кодекс України у статтях 3, 15 та 16 чітко визначає: підставою для звернення до суду є захист порушених прав або охоронюваних законом інтересів. І Верховний Суд неодноразово наголошував – відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самосійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Цю позицію підтверджено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17 та від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
У нашій справі суд чітко встановив: ОСОБА_1 не довела наявності в неї прав чи інтересів, які були б порушені оскаржуваним рішенням загальних зборів фермерського господарства. А раз немає порушення – немає й підстав для судового захисту. Незалежно від того, чи відповідав ОСОБА_2 вимогам до членів господарства і чи правильно оформили документи.
Доречі, цікавий нюанс: Верховний Суд не став оцінювати доводи скаржниці про невідповідність ОСОБА_2 суб’єктному складу членів фермерського господарства. Бо якщо права позивачки не порушені – то навіщо аналізувати решту аргументів?
Що змінив Верховний Суд у рішеннях
Касаційний суд залишив резолютивні частини попередніх рішень без змін – у позові відмовлено. А от мотивувальні частини змінив, виклавши їх у власній редакції. Іншими словами – результат той самий, але обґрунтування стало правильним.
Суди першої та апеляційної інстанцій помилилися у підставах для відмови. Перший говорив про зловживання правом, другий – про неналежний спосіб захисту. А насправді відмовляти треба було через відсутність порушеного права. Це – базовий алгоритм господарського процесу: спочатку перевіряємо, чи порушено право, і лише потім – чи обрано належний спосіб захисту.
Касаційну скаРгу ОСОБА_1 задовольнили частково – сАме в частині зміни мотивування. Судові витрати поклали на скаРжницю.
До речі, варто звернути увагу на статтю 311 Господарського процесуального кодексу України, яка дозволяє суду касаційної інстанції змінювати судові рішення, доповнюючи або змінюючи мотивувальну частину. САме це й відбулося у справі № 912/3008/25.
Практичний урок
Ця справа – чудова ілюстрація того, що суд завжди дивиться на повну картину. Не можна сьогодні погодитися на певне рішення загальних зборів фермерського господарства, а завтра – спробувати його скасувати. Ваша поведінка фіксується, аналізується і має правові наслідки.
Якщо ви берете участь у зборах, голосуєте “за” і отримуєте зиск від прийнятого рішення – будьтє готові, що потім ви вже не зможете посилатися на його недійсність. Принцип добросовісності працює, і суди його активно застосовують.
