Самовільне будівництво на захопленій земельній ділянці вважається триваючим злочином – і це принципово змінює підхід до обчислення строків давності. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 9 вересня 2024 року ухвалила рішення у справі № 353/999/23, яке остаточно розставило крапки над «і» в багаторічній судовій дискусії.
Уявіть ситуацію. Сусід поставив гараж на землі громади без жодних документів ще у 2019 році. Минуло чотири роки – і ось поліція виявляє самочинну споруду. Відкривають кримінальне провадження за ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. А суд першої інстанції раптом закриває справу: мовляв, сплив трирічний строк давності. Невже все так просто?
Саме з таким казусом зіткнувся Верховний Суд. І його відповідь була однозначною – ні, не просто.
Про що конкретно йшлося у справі
Фабула цілком життєва. Мешканець Івано-Франківщини у вересні 2019 року без будь-яких дозволів зайняв 61 квадратний метр комунальної землі та звів там капітальний гараж – з бетонним фундаментом і стінами зі шлакоблоку. Шкода Тлумацькій міській раді склала майже 6 тисяч гривень.
Кримінальне провадження відкрили аж у липні 2023 року – коли дільничний офіцер поліції випадково виявив самочинну споруду під час відпрацювання території. Обвинувачення висунули за ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Районний суд звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності. Логіка була такою: злочин нетяжкий, строк давності – три роки, з вересня 2019-го до вересня 2023-го минуло більше трьох років. Усе, вільний.
Апеляційний суд це рішення підтримав, додавши від себе цікаву тезу: мовляв, після того як будівництво завершене, подальше невиконання обов’язку повернути землю власнику вже не охоплюється складом цього злочину. Прокуратура з таким підходом категорично не погодилася і подала касаційну скаргу.
Чому це триваючий злочин – пояснюємо без юридичного жаргону
Тут важливий момент. У кримінальному праві є поділ злочинів на «звичайні» та триваючі. Звичайний злочин – це коли людина вчинила дію і на цьому все завершилося. Триваючий злочин – зовсім інша історія: особа входить у протиправний стан і безперервно в ньому перебуває.
Найпростіша аналогія: крадіжка проти незаконного зберігання зброї. Перше – разова дія. Друге – стан, який тягнеться доти, доки зброю не вилучать або особа добровільно її не здасть.
Верховний Суд у постанові від 9 вересня 2024 року чітко визначив: самовільне будівництво на чужій землі – це саме триваючий злочин. Чому так? Бо об’єктивна сторона цього правопорушення полягає не лише у зведенні споруди, а й у подальшому перебуванні в злочинному стані. Тобто людина не просто один раз щось побудувала – вона продовжує незаконно користуватися землею і спорудою день за днем, місяць за місяцем.
З початку ведення будівельних робіт на самовільно зайнятій ділянці склад злочину стає закінченим, однак особа безперервно перебуває у протиправному стані – до моменту припинення або переривання цього злочину. Припинення – це коли людина сама, за власною волею завершує протиправне діяння (наприклад, добровільно зносить споруду). Переривання – коли її зупиняють зовнішні обставини, скажімо, виявляє поліція.
Крім того, Суд спирався і на положення Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року, де прямо вказано: дія закону про амністію не поширюється на триваючі злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання ним чинності. Іншими словами, законодавець давно визнав особливу природу таких правопорушень.
Що це означає для строків давності
А ось тепер найцікавіше. Від того, визнає суд злочин триваючим чи ні, залежить, з якого моменту починається відлік строку давності.
Для звичайного злочину строк давності відраховується з дня його вчинення. Для триваючого – з дня його фактичного припинення або переривання. У цьому й полягає принципова різниця, закріплена в ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України.
У нашому випадку це означає: якщо гараж стоїть і станом на липень 2023 року, то строк давності ще навіть не почав свій відлік. Адже злочин тривав – особа продовжувала незаконно користуватися земельною ділянкою та зведеною на ній спорудою.
Саме тому Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд. Попередні висновки про сплив строків давності виявилися передчасними – суди просто не врахували природу триваючого злочину.
Конфлікт позицій усередині Верховного Суду
Колегія суддів Третьої судової палати, передаючи справу на розгляд об’єднаної палати, фактично заявила про необхідність відступити від іншої позиції. Раніше, у листопаді 2023 року, колегія Другої судової палати у справі № 758/2732/23 відмовила у відкритті касаційного провадження, погодившись із тим, що злочин за ч. 4 ст. 197-1 КК є закінченим з моменту початку будівельних робіт – і подальше користування ділянкою нібито не має значення для строків давності.
Об’єднана палата вирішила інакше. Її правова позиція відтепер є обов’язковою для всіх судів: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, є триваючим злочином. Днем початку перебігу строку давності є день припинення або переривання вчинення особою цього суспільно небезпечного діяння.
Як це працює на практиці
Давайте розберемо кілька життєвих сценаріїв, щоб картина стала зовсім прозорою.
Перший: людина самовільно звела паркан на чужій землі у 2015 році, а у 2025-му добровільно його демонтувала. Строк давності починає свій відлік саме з 2025 року – моменту припинення злочину. І становитиме він три роки.
Другий: та сама ситуація, але паркан виявила поліція у 2024 році й відкрила кримінальне провадження. Це – переривання злочину, і строк давності також починається з 2024 року.
Третій: людина побудувала гараж у 2018 році й продовжує ним користуватися дотепер. Жодного припинення чи переривання не відбулося. Строк давності взагалі не почав свій відлік. Злочин триває просто зараз.
Ключове, що треба запам’ятати: сам факт завершення будівельних робіт не запускає строків давності. Вони почнуть відраховуватися лише тоді, коли особа припинить незаконно перебувати на ділянці або її протиправний стан буде перерваний ззовні.
Навіщо це знати звичайній людині
По-перше, якщо ви стали жертвою самовільного захоплення землі – не хвилюйтеся, що «строки вийшли». Поки споруда стоїть, злочин триває.
По-друге, якщо хтось із ваших знайомих свого часу «трохи розширив» межі ділянки – варто розуміти, що кримінальна відповідальність нікуди не поділася, навіть якщо минуло п’ять чи сім років. Добровільне знесення самочинної будівлі – це, до речі, єдиний спосіб запустити строк давності за власною ініціативою.
Постанова об’єднаної палати у справі № 353/999/23 є остаточною і оскарженню не підлягає. Сформована правова позиція тепер працює в масштабах усієї країни – усі суди зобов’язані її враховувати. І це не якась теоретична конструкція для підручників, а реальний механізм, який не дозволяє уникнути відповідальності простим перечікуванням трьох років. Закон бачить не лише момент, коли ви забили перший цвях у чужий фундамент, а й кожен наступний день, коли ви продовжуєте користуватися тим, що вам не належить.
