Невідповідність займаній посаді не завжди видно з першого погляду. Буває, людину оформили менеджером, а насправді вона щодня веде бухгалтерський облік, готує звітність і виконує роботу бухгалтера. Або на посаду інженера взяли фахівця з дипломом, але без обов’язкового допуску до робіт підвищеної небезпеки. Документи начебто в порядку, а закон уже порушено. Інспекція з питань праці та зайнятості населення роз’яснила, як розібратися в цій плутанині та чим вона загрожує.
Чим відрізняються професія, посада, трудова функція, професійна кваліфікація та професійний стандарт
Професія, або вид занять, – це сукупність близьких за трудовими функціями видів діяльності. Трудова функція – набір трудових дій, для яких потрібні певні компетентності. Здавалося б, прості визначення. Та саме тут криється головна пастка.
Роботодавцю мало орієнтуватися на назву посади. Оформлюєте людину менеджером, а вона фактично веде облік і формує звітність – дивіться на реальний зміст роботи та вимоги, встановлені саме для неї. Назва в трудовій книжці нічого не змінює.
Чи достатньо самого досвіду
Практичний досвід справді може свідчити про потрібні компетентності. Але стаж сам по собі не дає автоматично професійної кваліфікації. Це не одне й те саме.
Якщо для конкретної роботи закон установлює обов’язкову вимогу щодо кваліфікації, її треба дотриматися. Досвід може враховуватися під час визнання чи підтвердження компетентностей – залежно від установленого порядку. Тож відсутність диплома не рівнозначна відсутності кваліфікації.
Чи обов’язковий диплом
Немає диплома за відповідною спеціальністю? Це ще не привід відмовляти людині в роботі. Але важливо розрізняти дві ситуації: відсутність диплома за спеціальністю та відсутність професійної кваліфікації, обов’язкової для конкретної роботи. Це зовсім різні речі.
Для одних видів робіт досить компетентностей і відповідності вимогам. Для інших закон передбачає спеціальні вимоги щодо освіти, кваліфікації, атестації або допуску.
Чи підтверджує сертифікат кваліфікацію
Курси – це добре. Але сам факт проходження навчання ще не означає, що людина набула професійної кваліфікації. Давайте розберемося, що саме варто з’ясувати:
- які компетентності здобув працівник;
- хто проводив навчання;
- що підтверджує виданий документ;
- чи передбачає навчання присвоєння або підтвердження кваліфікації;
- чи відповідає отримана кваліфікація вимогам конкретної роботи.
Запис про сертифікат сам по собі не відповідає на питання, чи відповідає працівник установленим вимогам.
Коли кваліфікація обов’язкова
Не кожна робота потребує професійної або часткової професійної кваліфікації. Кабінет Міністрів України затвердив окремий перелік робіт, для яких така кваліфікація не потрібна.
Але для окремих професій і видів робіт законодавство встановлює спеціальні вимоги. Це може бути:
- професійна кваліфікація;
- освітня кваліфікація;
- професійна атестація;
- кваліфікаційний сертифікат;
- спеціальне навчання;
- перевірка знань;
- спеціальний допуск до певних робіт.
Де саме діють такі вимоги
Охорона здоров’я. Для медичних, фармацевтичних, реабілітаційних та інших визначених законом професій діють спеціальні вимоги до підготовки й кваліфікації. Одного практичного досвіду тут замало.
Освіта. Для педагогічних працівників законодавство передбачає вимоги до освітньої або професійної кваліфікації. Можливість обіймати педагогічну посаду треба оцінювати з урахуванням цих вимог.
Адвокатура. Щоб займатися адвокатською діяльністю, потрібно виконати спеціальні умови: юридична освіта, стаж роботи в галузі права, кваліфікаційний іспит, стажування, отримання свідоцтва. Самої лише юридичної освіти недостатньо.
Архітектура та будівництво. Для окремих робіт передбачено професійну атестацію і кваліфікаційний сертифікат. Проєктування об’єктів архітектури у визначених законом випадках ведеться під керівництвом або за обов’язковою участю фахівців із відповідним сертифікатом.
Морський і внутрішній водний транспорт. Для членів екіпажів суден діють спеціальні кваліфікаційні вимоги та документи, що підтверджують право обіймати посаду.
Авіація. Для авіаційного персоналу передбачені спеціальні вимоги щодо підготовки, свідоцтв і кваліфікаційних відміток.
Електроустановки та роботи підвищеної небезпеки. Тут важливо розрізняти кваліфікацію та допуск до конкретної роботи. Для окремих видів робіт потрібні спеціальне навчання, перевірка знань та інші умови допуску. Наявність професії ще не означає, що людину можна одразу допустити до роботи.
Навіщо потрібен професійний стандарт
Професійний стандарт визначає вимоги до компетентностей працівників і є основою для формування професійних кваліфікацій. Кодекс законів про працю України передбачає, що вимоги до компетентностей, обов’язків та кваліфікацій визначаються професійними стандартами.
Немає професійного стандарту? Тоді вимоги можуть визначатися кваліфікаційними характеристиками. Тож відсутність стандарту не означає, що до працівника взагалі не можна ставити кваліфікаційні вимоги.
Якщо кваліфікації немає в Реєстрі
Система професійних кваліфікацій змінюється разом із ринком праці. З 2 травня 2026 року діє оновлений механізм функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій. Професійні стандарти й інформація про професії та кваліфікації використовуються в роботі цього Реєстру. Особливо це важливо для нових професій, компетентності за якими з’явилися нещодавно.
Що перевіряє роботодавець
Перш ніж приймати людину на роботу, варто послідовно відповісти собі на кілька питань:
- Яку саме роботу виконуватиме працівник?
- Яка трудова функція передбачена цією роботою?
- Чи встановлені законодавством спеціальні вимоги?
- Чи передбачена професійна або часткова професійна кваліфікація?
- Чи є відповідний професійний стандарт?
- Якщо стандарту немає – чи існує кваліфікаційна характеристика?
- Яким документом підтверджується потрібна кваліфікація?
- Чи потрібні спеціальне навчання, атестація або допуск?
Такий підхід допомагає ще до оформлення зрозуміти, які вимоги діють для конкретної роботи.
Коли виникають проблеми
Питання щодо кваліфікації зазвичай з’являються, якщо роботодавець:
- неправильно визначає професію або назву роботи;
- доручає функції, для яких установлені інші кваліфікаційні вимоги;
- не враховує обов’язкові вимоги закону;
- вважає будь-який сертифікат підтвердженням кваліфікації;
- ігнорує професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику;
- допускає працівника до роботи без спеціального навчання, перевірки знань чи іншого допуску.
Саме тут і виникає невідповідність займаній посаді, яку згодом можуть помітити під час заходів державного нагляду та контролю в межах повноважень відповідного органу.
Яка відповідальність можлива
Про штрафи Держпраці йдеться в листі від 24 вересня 2018 року №4501/4/4.3-зв-18. Під час інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспектор праці може досліджувати, чи внесені до трудової книжки відомості про роботу відповідно до частини четвертої статті 48 КЗпП України, зокрема дотримання пункту 2.14 Інструкції.
За порушення пункту 2.14 Інструкції та частини четвертої статті 48 КЗпП передбачено штраф у розмірі мінімальної заробітної плати. Неправильне визначення професії та інші порушення трудового законодавства трактуються як порушення інших вимог. Це тягне фінансові санкції та адміністративні штрафи для керівника.
Окрема тема – охорона праці. Якщо з працівником, який не пройшов спеціального навчання чи перевірки знань, станеться нещасний випадок на виробництві, керівнику та відповідальним особам може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями 271 і 272 Кримінального кодексу України.
Можливі й судові спори. Працівник може оскаржити звільнення через невідповідність займаній посаді, якщо роботодавець спершу неправильно склав посадову інструкцію або не врахував професійний стандарт.
Що варто знати працівнику
Перед працевлаштуванням або зміною професії з’ясуйте:
- яку саме роботу ви виконуватимете;
- які трудові функції вона передбачає;
- чи потрібна професійна кваліфікація;
- чи встановлені спеціальні вимоги законом;
- чи є професійний стандарт;
- яким документом підтверджується кваліфікація;
- чи достатньо диплома, сертифіката або досвіду;
- чи потрібні спеціальне навчання, атестація або допуск.
Це особливо актуально для тих, хто змінює професію, проходить короткострокове навчання або хоче перейти в нову сферу на підставі практичного досвіду.
І ще один момент. Відсутність диплома не завжди перешкода для працевлаштування. Але наявність диплома, сертифіката чи значного стажу не гарантує, що людина відповідає всім вимогам до конкретної роботи. Треба послідовно співвіднести трудову функцію, професію, кваліфікаційні вимоги, професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику, документ про кваліфікацію та, за потреби, спеціальний допуск. Саме ця відповідність, а не назва посади, і визначає, чи все у вас законно.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
