Електронна державна реєстрація прав на нерухомість через портал і застосунок «Дія» має низку процедурних обмежень. Через них цілком можна витратити вечір на сканування документів, підписати заяву – і отримати відмову. Про ці нюанси попереджає Управління державної реєстрації КМУ Мін’юсту.
Далі розберемо по порядку, що саме може піти не так і як цього уникнути.
Не кожен об’єкт підходить
Електронна державна реєстрація прав на нерухомість онлайн охоплює далеко не все. Зареєструвати право власності через «Дію» вдасться лише на об’єкти нерухомого майна, крім земельних ділянок. І тільки за однієї умови: право на цей об’єкт уже було оформлене за законодавством до 1 січня 2013 року.
Простими словами, це майно з паперовою історією. Якщо квартира чи будинок колись отримали свідоцтво або договір у паперовому вигляді до 2013 року, відомості про них уже є в реєстрах, і система може їх підтягнути.
Земельна ділянка не пройде взагалі. Як і об’єкт, який не має первинної паперової реєстрації до 2013 року. Тут доведеться йти звичайним шляхом – до державного реєстратора.
Чому саме 2013 рік
Питання слушне. Саме з 1 січня 2013 року запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – електронна база, куди почали вносити відомості про власників.
До того часу права посвідчували паперовими документами, і чимало з них осідали в архівах БТІ. Тому для «Дії» важливо, щоб об’єкт мав цю паперову первинну реєстрацію. Тоді є від чого відштовхнутися.
Якщо ж паперового сліду немає, система не має з чим зіставити вашу заяву. Це як просити видати довідку про те, чого немає в жодному журналі.
Особисто, без довіреності
Ще одне обмеження стосується того, хто саме подає заяву. Послуга доступна лише власнику особисто. Подати документи через представника за довіреністю технічно неможливо – такої опції в інтерфейсі просто немає.
Тут важливий момент. Якщо ви хочете допомогти літнім батькам оформити їхню квартиру, зробити це від їхнього імені не вийде. Доведеться або реєструватися самому власнику, або йти до реєстратора в офлайн-режимі.
Географія теж обмежена
Онлайн-реєстрація поширюється на об’єкти по всій території України. Але з винятками: АР Крим, Донецька та Луганська області. Для цих регіонів подати заяву через «Дію» не вийде. Логіка проста: там реєстри й архіви або недоступні, або працюють за особливими правилами.
Строк: 5 днів чи 35
Стандартний строк розгляду електронної заяви – до 5 робочих днів. Зазвичай саме стільки чекає власник, якщо всі дані вже є в реєстрах.
Але буває інакше. Якщо інформації про нерухомість немає в інших реєстрах, державний реєстратор надсилає запит до БТІ – бюро технічної інвентаризації, яке свого часу видавало паперові документи.
Тоді строк розгляду збільшується до 35 робочих днів із моменту реєстрації заяви. Це вже не п’ять днів, а майже два місяці. Різниця відчутна, особливо коли угода піджимає.
Коли архівів більше немає
Окрема історія – архіви БТІ на конкретній території. Якщо їх знищено чи розкрадено внаслідок бойових дій або окупації, або доступ до них ускладнено, реєстратор може винести рішення про відмову в проведенні реєстраційної дії.
Це не примха чиновника. Без архівних даних неможливо підтвердити, що право справді виникло так, як зазначено в заяві. А реєстрація – це завжди про підтвердження фактів, а не про довіру на слово.
Підписав – назад дороги немає
Ось це, мабуть, найнеприємніше для заявника. В онлайн-процедурі немає процесуальної точки повернення. Після підписання заяви кваліфікованим електронним підписом (КЕП) і відправлення через «Дію» відкликати або відредагувати її вже неможливо.
Не вийде й дозавантажити документи. Забули додати витяг – усе, заява вже в роботі.
Тому до електронних копій варто поставитися уважно. Можна подавати скановані або сфотографовані копії паперових оригіналів із накладеним КЕП заявника. Відповідальність за їхню достовірність та відповідність оригіналам лежить саме на заявнику.
Один нечіткий скан – і відмова
Варто зрозуміти логіку реєстратора. Якщо копія документа нечітка, містить розмитий текст, обрізані реквізити або пошкодження, які не дають однозначно встановити потрібні відомості, підстав для проведення реєстраційної дії немає.
Уявіть: ви сфотографували договір купівлі-продажу на телефон, а частину тексту закрила тінь від руки. Формально документ є. Фактично перевірити його неможливо. І це привід для відмови.
Як підготувати копії, щоб їх прийняли
Кілька практичних порад, які зекономлять вам тижні.
- Скануйте, а не фотографуйте, якщо є така можливість. Планшетний сканер або застосунок для сканування дає рівний аркуш без перспективних спотворень.
- Кладіть документ на рівну поверхню й дбайте про світло. Тіні, відблиски та жовтий відтінок від лампи заважають розпізнати текст.
- Перевіряйте, чи потрапили в кадр усі реквізити. Підпис, печатка, номер і дата – саме те, що найчастіше обрізається.
- Зберігайте нормальну роздільну здатність. Занадто стиснутий файл виглядає як каша з пікселів.
Якщо онлайн не виходить
Не варто засмучуватися, якщо ваш випадок не підпадає під умови «Дії». Онлайн – це зручність, а не єдиний шлях. Право власності можна оформити й класичним способом: через державного реєстратора, нотаріуса або центр надання адміністративних послуг.
Доведеться фізично принести паперові документи й трохи почекати в черзі. Зате у вас буде можливість поставити запитання живій людині й виправити помилку на місці, а не шукати спосіб відкликати підписану заяву.
«Дія» і реєстрація – різні процеси
В Управлінні наголошують: технічна робота «Дії» та безпосередня електронна державна реєстрація прав на нерухомість – це два різні процеси.
За технічне забезпечення та адміністрування системи відповідають Мінцифри та підпорядковані йому підприємства. А профільні підрозділи Мін’юсту та його територіальних органів не дають роз’яснень щодо специфіки роботи онлайн-інтерфейсу.
Якщо коротко: коли зависає кнопка або не приходить код підтвердження – це питання до Мінцифри. Коли ж ідеться про те, які документи потрібні й чому реєстратор відмовив – це вже до Мін’юсту.
Що перевірити перед поданням
Перед поданням заяви варто чесно відповісти собі на два питання.
- Чи відповідає нерухомість установленим часовим і територіальним критеріям. Тобто чи є паперова реєстрація до 2013 року, чи це не земельна ділянка і чи не йдеться про Крим, Донеччину або Луганщину.
- Чи готові якісні копії всіх необхідних документів. Читабельні, без обрізаних реквізитів, без розмитих плям.
Якщо на обидва питання відповідь ствердна, електронна державна реєстрація прав на нерухомість пройде без сюрпризів. Дотримання цих простих правил дозволить мінімізувати ризики залишення заяви без руху або отримання відмови.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
