Оренда державного та комунального майна для ВПО нарешті розблокована. Президент Володимир Зеленський підписав закон №5005-IX, і Верховна Рада вже отримала документ з його підписом. Про це повідомили в парламенті. Для людей, які через війну залишили свої домівки, це не просто чергова новина зі стрічки, а цілком практична річ – шанс на дах над головою там, де вони живуть зараз.
Що саме сталося
Закон №5005-IX стосується об’єктів державної та комунальної власності. Його головне завдання – прибрати законодавчу колізію і знову запустити механізм передачі такого майна в оренду. Саме для організації проживання внутрішньо переміщених осіб.
Хто такі ВПО? Це люди, які покинули постійне місце проживання через бойові дії, окупацію або інші небезпечні обставини і переїхали в інший регіон України. Їхній статус підтверджує довідка, а право на житло та соціальні послуги закріплене окремими законами. Простими словами, це ті, кому держава зобов’язана допомогти з житлом.
У чому була проблема
Щоб зрозуміти, що змінилося, варто глянути на корінь проблеми. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» довго був основним документом для таких угод. У його статті 2 є частина десята – саме вона й стала каменем спотикання.
Після ухвалення Закону «Про основні засади житлової політики» виникла правова суперечність. Одна норма дозволяла передавати об’єкти для проживання переселенців, інша це блокувала. Результат виявився абсурдним: громади мали приміщення, мали людей, яким потрібне житло, і не могли звести ці два факти разом.
Тут важливий момент. Ідеться не про окрему квартиру, а про цілі будинки й гуртожитки. Їх не можна просто віддати чи продати, бо це державне або комунальне майно. Для кожної такої угоди потрібна чітка законодавча підстава, і без неї жоден нотаріус, жоден розпорядник коштів не візьме на себе відповідальність.
Що змінює закон
Документ вносить зміни до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Конкретно: до 1 січня 2028 року зупиняється дія частини десятої статті 2 цього Закону.
Звучить сухо? Давайте простіше. Норма, яка блокувала передачу об’єктів в оренду, тимчасово перестає працювати. Завдяки цьому знову можна передавати цілісні об’єкти нерухомості – будинки, гуртожитки – юридичним особам, установам або закладам. Тим, хто готовий організувати там тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб.
Що означає «цілісний об’єкт нерухомості»? Це будівля або комплекс будівель, які передаються як єдине ціле, разом із усіма приміщеннями та інженерними мережами. Не кімната в гуртожитку, а весь гуртожиток.
Про одну гривню
Окремо варто сказати про орендну плату. Закон передбачає можливість передавати такі об’єкти за символічну суму – одну гривню. Це не дивна знижка і не спроба заробити на переселенцях. Одна гривня тут – юридичний спосіб укласти договір оренди тоді, коли йдеться не про комерційну вигоду, а про соціальну функцію.
Для громади це означає, що будинок не стоятиме порожнім і не руйнуватиметься без нагляду. Для орендаря – що він отримує законну підставу готувати приміщення до заселення. Для переселенців – що з’являється місце, де можна жити не тиждень, а значно довше.
Чому саме до 2028 року
Законодавець обрав тимчасовий горизонт. Такий підхід дозволяє запустити механізм зараз, не перебудовуючи остаточно всю конструкцію оренди державного майна. Якщо інструмент доведе ефективність, його згодом можна буде переглянути або продовжити. Якщо ні – норма повернеться в дію автоматично, без окремого голосування.
Що це дає на практиці
Очікується, що нові правила дозволять органам місцевого самоврядування разом із міжнародними донорами та партнерами реалізовувати житлові проєкти для переселенців. І використовувати вже підготовлені приміщення для їх розселення.
Тут ховається найцікавіше. У багатьох містах і селах простоюють гуртожитки. Є міжнародні організації, готові фінансувати ремонт. І є родини, які живуть у складних умовах. Раніше цей ланцюжок розривався на юридичному етапі. Тепер, принаймні на папері, він має з’єднатися.
Міжнародні партнери, до речі, давно чекали на такий сигнал. Оренда державного та комунального майна для ВПО – це механізм, який дозволяє вкладати гроші в конкретний об’єкт із зрозумілим правовим статусом. Без законної підстави ніхто не фінансуватиме ремонт гуртожитку, який завтра можуть вимагати повернути.
Що робити громадам і переселенцям
Для місцевої влади робота тільки починається. Потрібно ухвалювати рішення про передачу конкретних об’єктів, готувати документи, шукати партнерів і прораховувати, хто утримуватиме будівлю. Швидко такі речі не робляться, і сам закон стіни не будує.
Для переселенців алгоритм простіший. Варто цікавитися, чи є у вашій громаді об’єкти, які планують передати під тимчасове житло. Звертатися до місцевої влади, до управлінь соцзахисту, до організацій, які ведуть житлові програми. Інформація про такі проєкти зазвичай з’являється на сайтах міських рад.
Головне питання не в тому, чи добрий закон №5005-IX. Воно в тому, чи скористаються ним громади. Норма дає інструмент, але не зобов’язує його застосовувати. Якщо місцева влада не захоче займатися орендою державного та комунального майна для ВПО, документ так і залишиться папером.
Поки що маємо підписаний закон і чіткий строк – до 1 січня 2028 року. Далі все залежить від того, як швидко знайдуться об’єкти, партнери й люди, готові довести справу до кінця. Бо житло для переселенців з’являється не в парламенті, а на місцях – у конкретному будинку, у конкретному місті.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
