Ви відкрили застосунок «Резерв+» і раптом побачили статус «у розшуку ТЦК» – знайома ситуація для багатьох військовозобов’язаних. Ще більше дивує, коли жодної повістки ви не отримували, про жодне порушення не знали, а поліція вже може прийти до вас додому. Саме у такій ситуації опинився позивач у справі, яку розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд 15 вересня 2026 року. Давайте розберемося, як працює механізм такого розшуку, чи законний він без належних доказів і що робити, якщо ви потрапили в подібну пастку.
Звідки береться позначка про розшук
У лютому 2026 року чоловік встановив на телефон «Резерв+» і з подивом виявив: він перебуває у розшуку ТЦК з 6 червня 2025 року. Причина – «не прибули за мобілізаційним розпорядженням». Проблема в тому, що за весь період воєнного стану йому жодного разу не вручали повістку – ні особисто, ні поштою. Про її існування він взагалі не знав.
І це ключовий момент. ТЦК та СП, який вів цю справу, не надав суду жодного доказу: ані вручення повістки, ані поштового повідомлення, ані протоколу про адміністративне правопорушення. Відзив на позов взагалі не надійшов. Суд розглядав справу за наявними матеріалами.
Що каже закон про дані в Реєстрі
Тут важливий момент, який часто ігнорують навіть посадовці. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це не просто база даних, куди можна вносити будь-яку інформацію. Стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» містить виключний перелік персональних даних, які можуть туди потрапити.
Що саме можна вносити? Згідно з пунктом 20-1 частини першої статті 7 цього Закону – відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови. І більше нічого.
Ключове слово тут – «притягнення». Не «підозра». Не «розшук». Не «звернення до поліції». А саме зафіксований факт притягнення до відповідальності – з постановою, з протоколом, з усіма процесуальними документами.
У справі, яку ми розбираємо, відповідач не надав суду ані протоколу, ані постанови. Жодного документа про адміністративне правопорушення. А без них внесення інформації про розшук ТЦК до Реєстру просто не має під собою юридичного підґрунтя.
Чому розшук без доказів – це перевищення повноважень
Суд у своєму рішенні чітко розставив акценти. По-перше, територіальні центри комплектування є органами ведення Реєстру і зобов’язані забезпечувати актуалізацію та достовірність його даних. По-друге, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.
Якщо немає постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – немає і законних підстав для позначки про розшук у «Резерв+». Усе просто.
Крім того, у матеріалах справи були відсутні будь-які докази вручення повістки позивачу. А це означає, що навіть звернення ТЦК до Національної поліції для доставлення особи було безпідставним. Адже пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, передбачає таке звернення лише у разі неможливості скласти протокол на місці вчинення правопорушення. Якщо самого правопорушення не зафіксовано – про який протокол взагалі йдеться?
Для чого насправді потрібне адміністративне затримання
Окремо суд наголосив на важливому принципі. Адміністративне затримання та доставлення до ТЦК під час воєнного стану – це не каральний інструмент і точно не спосіб примусової мобілізації. Його єдина мета – забезпечити складання і розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.
Це означає, що ні ТЦК, ні поліція не мають права обмежувати свободу особи поза межами часу, необхідного для оформлення матеріалів справи. І тим більше не можуть використовувати цей механізм для фізичного доставлення людини з метою мобілізації. Ухилення від мобілізації – це стаття 336 Кримінального кодексу України, зовсім інша площина відповідальності. А змішувати адміністративну процедуру з кримінальною – прямий шлях до порушення статті 19 Конституції України.
Чим усе закінчилося
Суд визнав дії ТЦК щодо подання до поліції відомостей про розшук позивача протиправними. Відповідача зобов’язали виключити з Реєстру дані про порушення правил військового обліку та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання і доставлення. Крім того, на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Це рішення показує: навіть у воєнний час дії державних органів повинні залишатися в межах закону. І якщо ви опинилися в схожій ситуації – коли розшук ТЦК у «Резерв+» з’явився без жодних попереджень, повісток чи протоколів – знайте, що судова практика на вашому боці. Відповідач зобов’язаний довести правомірність своїх дій, а не ви – свою невинуватість. Саме так працює презумпція правомірності дій громадянина в адміністративному процесі. І коли ТЦК не може надати жодного доказу – суд стає на захист людини, а не системи.
Кстати, якщо ви тільки плануєте звертатися до суду, зверніть увагу на кілька моментів. По-перше, фіксуйте все: скріншоти з «Резерв+», дати, будь-які документи. По-друге, не бійтеся вимагати від ТЦК доказів вручення повістки – це їхній обов’язок, а не ваш. І по-третє, пам’ятайте: адміністративне затримання не може бути використане для примусової мобілізації. Це різні процедури, і суд це підтверджує.
Рішення у цій справі ще раз нагадує просту істину: жоден реєстр не може містити даних, які не передбачені законом. І жоден розшук не може тривати без доказів того, що особа справді порушила правила військового обліку.
