Штраф за проникнення на військові об’єкти в Україні може сягнути 51 000 гривень. Уряд схвалив законопроєкт, який розробило Міністерство оборони, щоб посилити охорону таких територій. Документ додає до Кодексу України про адміністративні правопорушення нову статтю 186-9. Далі слово за парламентом і Президентом.
Кому це важливо? Не лише військовим. Поруч із частинами, складами та майданчиками з технікою живуть звичайні люди. Хтось зрізає дорогу через поле, хтось фотографує цікавий об’єкт за парканом, хтось шукає гриби й не помічає таблички. Раніше така історія закінчувалася розмовою з вартовим. Тепер вона може закінчитися протоколом і реальними грошима.
Розміри штрафів: три сценарії
За базовий склад правопорушення передбачено від 8500 до 17 000 гривень. Суд може додати конфіскацію знаряддя правопорушення, а може обійтися без неї. Усе залежить від того, чим саме людина скористалася, щоб потрапити на територію, і як поводилася потім.
Повторне порушення протягом року обійдеться дорожче, до 34 000 гривень. Логіка тут проста. Якщо перше покарання не навчило, держава реагує жорсткіше.
Найсуворіший сценарій стосується проникнення в умовах особливого періоду. За нього загрожує від 17 000 до 51 000 гривень. Особливий період означає час, коли в країні діє воєнний стан або триває мобілізація. Простіше кажучи, це період, у якому ціна необережного кроку зростає в рази.
Що вважатимуть військовим об’єктом
Перелік у законопроєкті досить широкий. До військових об’єктів відносять території з будівлями та спорудами, місця зберігання техніки, боєприпасів та іншого майна. Туди ж потрапляють військові транспортні засоби, озброєння, а також окремі будівлі й приміщення.
Але є умова, без якої вся конструкція не працює. Об’єкт має бути огороджений або відповідно позначений. І обов’язково перебувати під охороною. Якщо паркан завалився, а попереджувальну табличку зняли ще торік, довести порушення буде складно. Саме тому ці вимоги в документі прописані окремим рядком.
Хто розглядатиме справи
Справи про такі адміністративні правопорушення розглядатимуть районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Тобто не командир частини й не військова адміністрація, а звичайний суд. Для людини, яка отримала протокол, це добра новина: працюють адвокат, право давати пояснення й право на оскарження.
Протокол складає уповноважена особа, і копію мають вручити вам. У самому протоколі можна викласти свої пояснення та зауваження. Не згодні з тим, що об’єкт був належно позначений чи охоронявся? Запишіть це письмово. Постанову суду потім можна оскаржити протягом десяти днів.
Окремо варто пам’ятати про строки сплати. Штраф потрібно внести протягом п’ятнадцяти днів після того, як постанова набрала чинності. Затримка призводить до подвоєння суми та передачі матеріалів виконавцям. Тож якщо ви вирішили не сперечатися, краще не тягнути з оплатою.
Навіщо це Міноборони
У міністерстві пояснюють: мета змін у тому, щоб захистити військові об’єкти та зменшити ризик розголошення інформації про їхнє розташування й інфраструктуру. Простими словами, навіть випадковий знімок чи зайва цікавість можуть стати підказкою для тих, хто шукає цілі. Держава хоче реагувати на це не лише словами, а й грошима.
Чи є тут спірні моменти
Питання виникають, і їх чимало. Головне з них таке: як пересічна людина зрозуміє, що перед нею військовий об’єкт, а не покинута будівля чи приватний склад. Формально має бути огорожа або позначення. Але на практиці таблички бувають вицвілими, а паркани зникають під снігом чи бур’яном.
Друге питання стосується межі між адміністративним порушенням і злочином. Штраф за проникнення на військові об’єкти не скасовує інших норм. Якщо людина не просто зайшла на територію, а щось винесла, зіпсувала чи зняла на відео для передачі іншим, до неї можуть застосувати значно серйозніші статті. Адміністративна відповідальність тут працює як перший, а не єдиний запобіжник.
Третій момент стосується водіїв. Військовий транспортний засіб теж потрапляє під визначення об’єкта. Тобто спроба зазирнути до кабіни вантажівки, яка стоїть біля узбіччя, може обернутися справою в суді. Це неочевидно для багатьох, і саме тому про нові правила варто знати заздалегідь.
Коли зміни почнуть діяти
Законопроєкт уже зареєстрований у Верховній Раді. Щоб зміни набрали чинності, документ має підтримати парламент. Після цього його повинен підписати Президент. До того моменту статті 186-9 у Кодексі просто не існує, і штрафувати за нею ще ніхто не має права.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
