Зменшення розміру аліментів – тема, яка хвилює багатьох батьків, особливо коли життєві обставини різко змінюються. Сьогодні розберемо реальну історію військовослужбовця, який пройшов три судові інстанції, щоб добитися справедливості. Його шлях закінчився у Верховному Суді, і те, як розвивалися події, варте вашої уваги.
Уявіть: чоловік справно платить аліменти на доньку від другого шлюбу – чверть усіх доходів. Жодної заборгованості. Але життя підкидає випробування: поранення під час служби у Збройних Силах України, третя група інвалідності, втрата 60% працездатності. Плюс на утриманні вже є дитина від першого шлюбу та хвора мати-пенсіонерка. Чи достатньо цього, щоб суд зменшив аліменти? Давайте розбиратися.
З чого все почалося
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Маневицького районного суду Волинської області з позовом про зменшення розміру аліментів. До цього, у серпні 2020 року, суд уже видав наказ про стягнення з нього 1/4 частини всіх доходів на користь колишньої дружини – на їхню спільну доньку.
Позивач наголошував: коли видавали той наказ, суд не врахував, що він уже утримує іншу неповнолітню дитину – доньку від першого шлюбу. А ще – матір пенсійного віку, яка хворіє на цукровий діабет 2-го типу й потребує постійного лікування.
І головне – він отримав поранення на військовій службі. Це спричинило серйозні проблеми зі здоров’ям, потребу в лікуванні й реабілітації, а отже – додаткові витрати. Саме тому й просив зменшити аліменти до 1/6 частини доходу.
Чому суд першої інстанції сказав «ні»
Маневицький районний суд у листопаді 2023 року відмовив. Логіка була такою: позивач не довів, що його матеріальний стан справді погіршився. Більше того – суд побачив, що доходи чоловіка навіть зросли. Він же тепер отримує і зарплату від військової частини, і пенсію по інвалідності.
Окрім того, суд першої інстанції звернув увагу: розмір аліментів не перевищує десяти прожиткових мінімумів на дитину, як того вимагає стаття 182 Сімейного кодексу України. А зменшення виплат погіршить матеріальне становище дитини. Здавалося б, усе логічно.
Та позивач не погодився й подав апеляцію.
Апеляція дивиться глибше
Волинський апеляційний суд у лютому 2024 року подивився на справу інакше. Ось що він побачив.
По-перше, третя група інвалідності, пов’язана з проходженням військової служби, – це не просто запис у довідці. Це означає, що людина потребує лікування й реабілітації, а це – додаткові витрати. І навіть якщо загальний дохід зріс, то й видатки зросли теж.
По-друге, коли у 2020 році видавали судовий наказ про аліменти, суд не брав до уваги, що в позивача є ще одна дитина. А це – суттєва обставина, яка впливає на його матеріальний стан.
Отже, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та задовольнив позов: зменшив аліменти до 1/6 частки всіх видів заробітку. Але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – це обов’язкова гарантія, передбачена законом.
Що вирішив Верховний Суд
Колишня дружина, не погодившись із таким поворотом, подала касаційну скаргу. Вона вказувала, що позивач уже раніше намагався зменшити аліменти у справі № 164/844/20 і йому відмовили. А суд першої інстанції взагалі розглянув справу у спрощеному провадженні, хоча, на її думку, мав розглядати за загальними правилами.
Верховний Суд, розглянувши справу № 164/549/23, залишив касаційну скаргу без задоволення. Чому?
Тут важливий момент. Стаття 192 Сімейного кодексу України говорить: розмір аліментів можна зменшити, якщо змінився матеріальний або сімейний стан, погіршилося здоров’я когось із батьків. І ці підстави можуть діяти як окремо, так і разом.
Колегія суддів підкреслила: погіршення здоров’я платника аліментів – це самостійна підстава для зменшення розміру аліментів. Вона не залежить від зміни сімейного стану. І позивач надав переконливі докази: довідку військово-лікарської комісії, документи про встановлення інвалідності, виписки з медичної картки, пенсійне посвідчення.
Чому не спрацював аргумент про попередню відмову
Колишня дружина нагадала: позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом у справі № 164/844/20 і програв. Чи не означає це, що не можна судитися повторно?
Верховний Суд відповів чітко. Стаття 273 Сімейного кодексу України дозволяє звертатися з новим позовом про зміну розміру аліментів, якщо обставини знову змінилися. А поранення, інвалідність, тривале лікування – це нові обставини, яких не було на момент попереднього розгляду.
Крім того, колегія суддів нагадала позицію Європейського суду з прав людини: правильне по суті рішення не можна скасовувати лише заради «правового пуризму». Тобто навіть якщо суд першої інстанції і припустився процесуальної помилки, розглянувши справу у спрощеному порядку, це не призвело до порушення прав відповідачки. Її представник подав відзив, брав участь у засіданні – отже, вона реалізувала свої права повною мірою.
Що це означає на практиці
Ця справа – хороша ілюстрація того, як працює механізм зменшення аліментів. Закон не вимагає, щоб платник аліментів обов’язково збіднів. Достатньо довести, що його витрати суттєво зросли через погіршення здоров’я, появу нових утриманців або інші вагомі причини.
Водночас суд завжди балансуватиме між інтересами платника й одержувача. Тому розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а загалом на одну дитину – це гарантований мінімум, визначений частиною другою статті 182 СК України.
Колегія суддів Верховного Суду у складі Сердюка В.В., Осіяна О.М. та Сакари Н.Ю. постановила залишити рішення апеляційного суду без змін. І це рішення остаточне й оскарженню не підлягає.
