Атака дронів на Київ у ніч проти 20 жовтня забрала життя двох людей і залишила ще одну людину пораненою. Для юриста ця фраза – не просто зведення з місця подій. За нею стоїть ціла низка правових наслідків: від кваліфікації як воєнного злочину до конкретних кроків для постраждалих. Давайте розберемося, що саме відбулося і як право реагує на такі ситуації.
Що сталося: факти без емоцій
У ніч проти 20 жовтня російські війська атакували Київ ударними дронами. У Солом’янському районі безпілотник упав на території транспортної інфраструктури, а згодом уточнили – на території нежитлового сектору. У Святошинському районі ворожий дрон влучив у 24-поверховий житловий будинок. Наслідки – двоє загиблих і одна поранена людина. Про це розповів міський голова Києва Віталій Кличко, а також повідомили Київська міська військова адміністрація (КМВА) і Повітряні Сили ЗСУ.
Повітряні сили заздалегідь попередили про загрозу російських безпілотників. Також повідомлялося про небезпеку застосування балістичного озброєння. Згодом у столиці пролунали вибухи. О 23:41 у пресслужбі КМВА поінформували про падіння дрона в Солом’янському районі. Безпілотник упав на території нежитлового сектору.
Ці факти – не просто хроніка. Кожен із них має юридичне значення. Наприклад, час повідомлення про загрозу і час удару можуть впливати на оцінку того, чи були вжиті належні заходи безпеки. Але головне – сам характер атаки.
Воєнний злочин чи просто трагедія?
З точки зору міжнародного гуманітарного права, навмисний удар по житловому будинку – це порушення Женевських конвенцій. Стаття 52 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій забороняє напади на цивільні об’єкти. Житловий будинок – це явно цивільний об’єкт. Тому влучання дрона в 24-поверхівку в Святошинському районі є воєнним злочином.
А як щодо падіння дрона на території транспортної інфраструктури? Тут складніше. Якщо ця інфраструктура використовувалася для військових цілей, вона могла бути законною ціллю. Але навіть тоді діє принцип пропорційності. Шкода цивільному населенню не повинна бути надмірною порівняно з очікуваною військовою перевагою. У будь-якому разі, загибель людей і поранення – це серйозний аргумент для кваліфікації події як воєнного злочину.
Кстати, в українському законодавстві є стаття 438 Кримінального кодексу України – порушення законів і звичаїв війни. Вона передбачає відповідальність за жорстоке поводження з цивільним населенням, знищення майна та інші дії, що порушують норми міжнародного гуманітарного права. Саме ця стаття найчастіше застосовується до подібних атак.
Хто і як має відповідати?
Тут важливий момент: йдеться не лише про моральну відповідальність, а й про юридичну. Міжнародний кримінальний суд (МКС) може розглядати такі справи, якщо країна не бажає або не може їх розслідувати. Україна визнала юрисдикцію МКС, хоча й не ратифікувала Римський статут. Це означає, що справа про атаку дронів на Київ теоретично може дійти до МКС.
Але є й національний рівень. Прокуратура України вже розслідує тисячі справ про воєнні злочини. Кожен випадок фіксується, і саме тому важливо, щоб постраждалі та свідки зверталися до правоохоронців. Це не формальність – це доказова база для майбутніх судів.
Що робити постраждалим: покрокова інструкція
Якщо ви або ваші близькі постраждали від атаки дронів на Київ, ось алгоритм дій. По-перше, зафіксуйте всі обставини. Сфотографуйте пошкодження, збережіть відео з камер спостереження, запишіть свідчення очевидців. По-друге, зверніться до поліції із заявою про злочин. Це запускає офіційне розслідування. По-третє, подайте заяву до КМВА або районної адміністрації про пошкодження майна. Це потрібно для отримання компенсації.
К слову, компенсація за пошкоджене житло – окрема тема. Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (№ 2923-IX) запрацював у 2023 році. Він передбачає, що власники пошкодженого житла можуть отримати компенсацію через реєстр пошкодженого та знищеного майна.
Але є нюанс: процедура не така швидка, як хотілося б. Тут важливо мати всі документи на житло і не зволікати з поданням заяви. Якщо квартира в багатоповерхівці пошкоджена частково, комісія оцінює збитки і визначає суму. Якщо знищена повністю – механізм інший, але теж діє.
Чому це важливо для всіх нас
Здавалося б, що спільного між юридичною кваліфікацією та звичайною людиною, яка просто хоче спати спокійно? Насправді зв’язок прямий. Кожна справа про атаку дронів на Київ – це цеглина у фундаменті майбутніх рішень міжнародних судів. Чим більше доказів зібрано зараз, тим важче агресору буде уникнути відповідальності.
До того ж, правова кваліфікація впливає на розмір компенсацій. Якщо подію визнано воєнним злочином, постраждалі можуть претендувати на ширший спектр відшкодувань – не лише за майно, а й за моральну шкоду. А для цього потрібно, щоб слідство зафіксувало всі обставини.
Практичний момент: куди звертатися
Ось конкретні адреси та телефони, які варто мати під рукою. Гаряча лінія КМВА – 1551 (безкоштовно з міських телефонів). Поліція – 102. Також можна звернутися до районних управлінь Національної поліції. Для питань компенсацій – до департаменту соціальної політики КМВА.
Не зайвим буде звернутися до правозахисних організацій. Наприклад, Українська Гельсінська спілка з прав людини надає безкоштовні консультації постраждалим від війни. Вони допомагають із документами, підказують, як правильно подати заяву, і навіть супроводжують у суді.
А якщо дрон пошкодив не житло, а щось інше?
Це стосується падіння безпілотника на території транспортної інфраструктури – нагадаю, у Солом’янському районі. Якщо постраждало нежитлове приміщення або інфраструктура, механізм компенсації інший. Тут діє Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» – той самий, але з особливостями для бізнесу. Власники можуть розраховувати на відшкодування, але процедура складніша і вимагає більше документів.
Риторичне запитання: чи можна було уникнути?
Іноді люди запитують: чому влада не попередила раніше? Але Повітряні сили справді попередили заздалегідь – про загрозу безпілотників і балістики. Це зафіксовано. Питання в іншому: чи достатньо було цих попереджень, щоб люди встигли сховатися? Якщо ні – це вже питання до ефективності системи оповіщення, і воно теж має правовий вимір. Але це окрема велика тема.
Що далі?
Кожна така атака – це не лише біль, а й новий виток правової роботи. Прокуратура відкриває справи, експерти фіксують руйнування, юристи готують позови. І хоча справедливість не настає миттєво, кожен крок наближає її. Головне – не залишатися осторонь. Якщо ви стали свідком або постраждали – звертайтеся. Ваша заява може стати тим самим доказом, який згодом ляже в основу вироку.
