Будівництво захищених об’єктів для оборонно-промислового комплексу відкривається для приватного капіталу. Кабінет Міністрів підтримав зміни до постанови №1494, які дають бізнесу доступ до спрощеного механізму зведення таких споруд і отримання потрібних дозвільних документів. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони.
Простими словами: держава більше не бере на себе все будівництво, потрібне для виробництва озброєнь. Частину цієї роботи можуть виконати приватні девелопери – за власні гроші або за кошти, які залучили ззовні. Але не тому, що так простіше, а тому що оборонній галузі потрібні площі тут і зараз.
Хто будуватиме і на яких умовах
Девелопери зможуть зводити захищені об’єкти за власний рахунок або за залучені кошти. Коли будівництво завершиться, споруду передають підприємству ОПК. Варіантів передачі кілька: у власність, в оренду або в користування. Жорсткого шаблону немає – сторони обирають те, що їм підходить.
Деталі угоди теж на розсуд сторін. Строки будівництва, умови використання об’єкта та порядок його передачі прописують у договорі між інвестором і підприємством оборонно-промислового комплексу. Така гнучкість вигідна обом: і великий завод, і невеликий цех можуть мати різні домовленості.
Різниця між трьома формами передачі досить відчутна. Власність означає, що підприємство стає повним господарем споруди. Оренда – це платне користування за графіком із договору. А користування – ширша категорія, умови якої теж визначає угода. Що саме підійде в конкретному випадку, вирішують інвестор і оборонне підприємство.
Правило 25 відсотків
Окремо в Міноборони пояснили, як діяти, коли оборонному підприємству передають не всю споруду, а лише її частину. У такому разі площа цієї частини має становити щонайменше 25 відсотків загальної площі об’єкта. Є й друга вимога – приміщення повинно бути придатним для розміщення, перенесення або розширення виробничих потужностей.
Навіщо ця планка? Вона не дає перетворити схему на формальність. Якщо підприємство отримує зовсім малу частку, реальної користі для виробництва з неї не буде. Тому й закріпили мінімум – чверть площі, і не менше. Кстати, критерій придатності тут не менш важливий за відсоток: навіть велике приміщення, яке не підходить під обладнання, виробничого сенсу не має.
Що таке захищені виробничі об’єкти
Йдеться про споруди, які відповідають підвищеним вимогам безпеки. Це не звичайний ангар чи цех: зведення такого об’єкта потребує окремих дозволів і погоджень. Саме через це уряд і пішов на спрощення – інакше приватний інвестор просто не встигав би за потребами.
Підприємства ОПК, тобто оборонно-промислового комплексу, – це ті, хто виробляє зброю, техніку та боєприпаси. Їхні виробничі потужності мають бути захищені фізично, а не лише на папері. Тому й виникла потреба в окремому механізмі, який враховує специфіку таких споруд.
У чому сенс спрощеного механізму
Спрощений механізм означає, що девелопер проходить дозвільні процедури швидше й простіше, ніж за стандартною схемою. Для оборонного сектору це критично: поки триває бюрократія, виробництво стоїть. А будівництво захищених об’єктів – саме той випадок, коли зволікання коштує дорого.
Підприємства ОПК теж у виграші. Вони отримують готові площі, не вкладаючи кошти в будівництво з нуля. Хтось інший бере на себе проєктування, зведення та здачу об’єкта. Підприємство ж або платить за оренду чи користування, або отримує споруду у власність – як домовляться.
Що змінюється для ринку
Приватний капітал отримує зрозумілі правила гри в сегменті, який раніше був майже повністю державним. З’являється механізм, де інвестор вкладає гроші, будує і передає об’єкт тому, хто ним користуватиметься. Для девелоперів це новий напрям, для оборонки – спосіб швидше нарощувати потужності.
Ще один наслідок – конкуренція за такі проєкти. Якщо умови договору гнучкі, а процедури простіші, інвестор охочіше береться за роботу. І тут багато залежить від того, наскільки швидко зміни до постанови №1494 запрацюють на практиці та чи будуть вони зрозумілими для бізнесу.
