Відстрочка від мобілізації – це законне право, а не ласка, яку можна дати або забрати. Коли його ігнорують, люди витрачають місяці на суди, скарги й листування. Саме так сталося з учителем із Полтавської області: його призвали попри те, що за законом він мав залишитися вдома.
Про цю справу розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Історія набула розголосу в медіа, а її обставини розглядали на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Чоловік і його дружина зверталися по допомогу і до омбудсмана, і до суду, намагаючись домогтися правового захисту. На все це подружжя витратило майже рік. Результат є: вчителя звільнили з військової служби.
Окремо варто сказати про дружину. Саме вона разом із чоловіком збирала документи, писала скарги й ходила по кабінетах. У справах про мобілізацію це типова картина: поки військовослужбовець перебуває у частині, весь паперовий тягар тягне на собі родина.
Чому ця історія стосується багатьох
Помилки під час призову трапляються регулярно. Людину можуть мобілізувати, не перевіривши, чи має вона підстави для відстрочки. Іноді не беруть до уваги документи, які вона принесла. Іноді про них навіть не питають.
Так буває і через застарілі дані в реєстрах, і через поспіх, і просто через недбалість окремих працівників. Про порушення людина дізнається вже на збірному пункті або у військовій частині, коли повернутися додому значно складніше.
Довести свою правоту в такій ситуації можна. Але шлях виходить довгим, і без знання процедур його майже не пройти.
Як влаштована відстрочка
Основні підстави зібрані у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Це не абстрактні норми, а цілком життєві обставини: стан здоров’я, сімейні причини, бронювання, характер роботи.
Сам порядок підтвердження цих підстав прописаний у Порядку проведення призову, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560. Рішення про відстрочку ухвалює комісія ТЦК та СП, а у військово-обліковому документі з’являється відповідна відмітка.
Наявність права, щоправда, не означає, що його визнають автоматично. Потрібні заяви, довідки, іноді – суд. Якщо ТЦК та СП відмовляє або просто ігнорує подані документи, це вже привід для скарги.
Скарги на рішення територіальних центрів розглядають адміністративні суди за Кодексом адміністративного судочинства України. Позивач може просити визнати рішення протиправним, скасувати його та поновити порушене право.
Що зробили в Офісі омбудсмана
Після того, як справа потрапила до омбудсмана, запустили механізм реагування. До нього залучили Національну поліцію України, Військову службу правопорядку та органи військового управління.
Кожен із цих органів має свою ділянку роботи. Поліція перевіряє дії цивільних посадовців, Військова служба правопорядку – військових, а органи військового управління відповідають за рішення командирів.
Перевірка Військової служби правопорядку завершилася передачею до прокуратури матеріалів щодо можливих протиправних дій посадових осіб Кременчуцького РТЦК та СП. У жовтні 2025 року відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Що це за стаття
Внесення відомостей до ЄРДР – не формальність. З цього моменту досудове розслідування вважається розпочатим, і справа рухається далі вже без заяв.
Кваліфікація – частина 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Ця норма описує перевищення повноважень військовою службовою особою в умовах воєнного стану.
Склад тут не про дрібні службові недоліки. Йдеться про дії, які порушують права людини та завдають шкоди охоронюваним законом інтересам. Для посадовця ТЦК та СП це означає вже не догану від керівництва, а кримінальну відповідальність.
До речі, саме тому тимчасова слідча комісія Верховної Ради тримала цю справу на контролі. Такі історії зазвичай не виникають на порожньому місці.
Що робити, якщо вас призвали попри відстрочку
Правило просте: чим швидше почнете діяти, тим більше шансів. Приблизний порядок такий.
- Зберіть документи, які підтверджують право на відстрочку від мобілізації: довідки, посвідчення, медичні висновки, папери про сімейні обставини.
- Подайте письмове звернення до ТЦК та СП. Залиште собі копію з відміткою про прийняття або надішліть лист поштою з описом вкладення.
- Оскаржте рішення в суді. Строки тут стислі, тож тягнути не варто.
- Зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- Напишіть заяву до Військової служби правопорядку та до прокуратури, якщо бачите порушення з боку посадовців.
Ці звернення працюють краще разом, а не поодинці. Омбудсман не ухвалює рішень замість суду, зате може запустити перевірки й домогтися реакції від органів, які зобов’язані відповідати.
Історія вчителя з Полтавщини показує одну просту річ: бюрократія не всесильна, коли їй протиставити документи й терпіння. Право на відстрочку від мобілізації не залежить від настрою посадовця в кабінеті. А якщо його все-таки порушили – це вже не службова помилка, а справа для прокуратури.