Поновлення виконавчого провадження після набрання чинності законом №4833-IX відбувається без відкриття нового провадження та зі збереженням попереднього номера. Про це повідомили в Мін’юсті. Якщо ви стягувач, який роками чекає на свої гроші, або боржник, який хоче нарешті закрити питання, ці зміни стосуються вас напряму. Розберімося, що саме змінилося і як тепер діяти.
Донедавна схема працювала інакше. Після повернення виконавчого документа стягувачу повторне пред’явлення того ж документа могло призводити до відкриття нового провадження. У результаті відомості про боржника та попередні виконавчі дії зберігалися в різних провадженнях. Виконавець бачив лише фрагмент картини. Арешти, розшук майна, запити до реєстрів – усе доводилося починати заново, навіть якщо частину роботи вже було зроблено.
Що означає поновлення простими словами
Поновлення – це не відкриття справи з нуля і не нова спроба стягнути борг. Це повернення до вже наявного провадження, яке раніше зупинилося або завершилося поверненням виконавчого документа. Різниця принципова. У разі відкриття нового провадження виконавець починає з чистого аркуша: нові запити, нові строки, новий номер. У разі поновлення він підхоплює те, що вже напрацьовано.
Принцип «Один виконавчий документ – одне провадження»
Новий підхід ґрунтується саме на цій формулі. Звучить сухо, проте за нею стоїть цілком побутова логіка: один документ – одна справа. Ось як усе відбувається після оновлення АСВП, тобто Автоматизованої системи виконавчого провадження:
– новий номер провадженню не присвоюється;
– зберігається вся попередня історія виконання, матеріали та процесуальні рішення;
– стягувач або боржник може обрати виконавця для поновлення;
– матеріали провадження, зокрема архівні, після необхідних перевірок автоматично передаються новому виконавцю;
– за потреби новому виконавцю можуть передати й паперові документи.
Кожен пункт має практичний сенс. Номер провадження – це своєрідний ідентифікатор, за яким сторони знаходять свою справу в реєстрі. Якщо він залишається тим самим, не потрібно шукати нову справу і з’ясовувати, на якому етапі все зупинилося. Зникає й плутанина з дублюючими записами, коли той самий борг раптом існує у двох провадженнях одночасно.
Матеріали провадження – це всі документи справи: постанови виконавця, запити, відповіді з реєстрів, акти опису майна, скарги. Архівні матеріали – ті, що зберігаються в архіві після завершення провадження. Передача їх новому виконавцю без паперової тяганини економить і час, і нерви обом сторонам.
Окремо варто сказати про вибір виконавця. І стягувач, і боржник можуть самі вирішити, до кого йти: до державного органу ДВС чи до приватного виконавця. Це не дрібниця, адже від завантаженості виконавця залежить, наскільки швидко рухатиметься справа.
Хто може ініціювати поновлення
Відповідно до ст. 37-1 Закону «Про виконавче провадження» ініціювати поновлення виконавчого провадження можуть:
– стягувач;
– боржник;
– прокурор у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
– суд.
У Мін’юсті звернули увагу, що однією з ключових новацій стало право боржника самостійно подати заяву про поновлення провадження. І тут є над чим подумати. Буває, що боржник зацікавлений у справі не менше за стягувача: людина хоче продати майно, взяти кредит або просто жити без вантажу невирішеного боргу. Тепер у неї з’являється власний інструмент, а не роль пасивного спостерігача.
Роль прокурора обмежена випадками, коли він представляє в суді інтереси громадянина або держави. Суд також має право поставити питання про поновлення. Для пересічної людини найцікавіші перші два пункти – стягувач і боржник. Саме вони є головними дійовими особами виконавчого провадження.
Строки: один день на постанову про поновлення
Щоб поновити провадження, стягувач або боржник звертається до відповідного органу ДВС, тобто Державної виконавчої служби, чи до приватного виконавця. Постанову про поновлення виконавець має винести не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви. Йдеться про один день, а не про тижні очікування.
Окремо прописано строк для відмови. Якщо існують законні підстави для відмови у поновленні, відповідну постанову виконавець має винести протягом трьох робочих днів. Не плутайте: один день – коли провадження поновлюють, три дні – коли відмовляють. Для сторін це означає просту річ: затягування на етапі поновлення практично неможливе.
Якщо заяву подав боржник: 10 днів для стягувача
Цей сценарій варто розібрати окремо. Коли заяву подав боржник, стягувач отримує 10 днів із дня одержання постанови для пред’явлення виконавчого документа. Фактично це час, щоб підтвердити свій інтерес до справи.
Водночас навіть якщо стягувач не зробить цього у встановлений строк, виконавець може продовжувати виконавчі дії відповідно до закону. Ключове слово – може. Провадження не згортається автоматично через те, що хтось пропустив строк. Тобто заява боржника сама по собі стягнення не зупиняє.
Доступ до матеріалів: два шляхи
Порядок доступу до матеріалів провадження теж змінився. Повна інформація в електронному кабінеті доступна лише боржнику та стягувачу після ідентифікації за допомогою КЕП або УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Розшифрую скорочення: КЕП – кваліфікований електронний підпис, УЕП – удосконалений електронний підпис. Обидва підтверджують, що за кабінетом сидить саме та людина, яка має право бачити цю справу.
Логіка тут проста: інформація у виконавчому провадженні буває чутливою, адже містить дані про майно, рахунки та доходи людини. Тому повний доступ до неї отримують лише сторони, які підтвердили свою особу.
Водночас сторони та їхні представники можуть і надалі ознайомлюватися з матеріалами безпосередньо в органі ДВС або у приватного виконавця. Цифровий канал не замінив звичайний, а лише доповнив його. Для тих, у кого немає електронного підпису, це важливо: доступ до матеріалів не втрачено.
Що робити сторонам: короткий алгоритм
– визначити, до кого звертатися: до органу ДВС чи до приватного виконавця;
– подати заяву про поновлення провадження;
– дочекатися постанови, яку мають винести не пізніше наступного робочого дня;
– стежити за подальшими діями в електронному кабінеті або безпосередньо у виконавця.
Як це виглядає на конкретному прикладі
Уявіть типову ситуацію. Виконавчий документ повернули, бо в боржника не знайшли майна, на яке можна звернути стягнення. Минає рік, і з’ясовується, що боржник отримав спадок або придбав автомобіль. За старих правил довелося б фактично починати все заново й втрачати на цьому час. Поновлення виконавчого провадження за новими правилами зберігає і номер, і весь масив уже зібраної інформації.
Тепер виконавець підхоплює справу разом з усіма напрацюваннями, а новий номер не збиває з пантелику ні сторони, ні самого виконавця. У стягувача з’являється реальний шанс отримати свої гроші швидше, а в боржника – власний інструмент, щоб запустити процес і не чекати, поки це зробить інша сторона.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
