Постійне проживання у Великій Британії, яке ще недавно здавалося зрозумілим етапом – попрацював п’ять років і отримав статус, – тепер перетворюється на своєрідний іспит. Уряд хоче прив’язати його до доходу, сплачених внесків і поведінки людини. Для одних це означатиме три роки очікування, для інших – аж тридцять.
Про перегляд імміграційних правил міністерка внутрішніх справ Шабана Махмуд розповіла в понеділок у парламенті. За її словами, нові вимоги мають запрацювати наступного року. Головна ідея проста: строк отримання постійного статусу залежатиме від того, скільки людина заробляє, який внесок робить в економіку і чи дотримується встановлених правил.
Далі розберемо по черзі, що саме змінюється і кого ці зміни торкнуться найбільше.
Стандартний строк подвоюють
Наразі більшість мігрантів можуть претендувати на постійне проживання після п’яти років перебування в країні. Нова система цю цифру для багатьох подвоює – до десяти років.
Терміни розподілять за рівнем річного заробітку:
- дохід понад 50 тис. фунтів стерлінгів (близько 67 тис. доларів): заява через п’ять років;
- дохід понад 125 тис. фунтів (приблизно 167,5 тис. доларів): скорочення до трьох років;
- усі інші іноземні працівники: десять років очікування.
Щоб було з чим порівнювати: медіанна зарплата у Великій Британії становить близько 39 тис. фунтів стерлінгів на рік, тобто приблизно 52 тис. доларів. Виходить, планку в 50 тисяч доларів долає далеко не кожен.
Тут важливий момент, який часто пропускають: нові вимоги поширюватимуться і на тих, хто вже живе й працює в країні. Для частини людей правила зміняться буквально на півдорозі.
«Поселення не повинно бути автоматичним. Його слід заслужити», – сказала Махмуд у парламенті. За її словами, найбільший внесок у життя країни дає право на швидший статус. А порушники правил чекатимуть довше або взагалі втратять право на поселення.
Що взагалі дає цей статус
Безстроковий дозвіл на проживання, який офіційно називають саме так, знімає з людини постійну залежність від візових продовжень. Це не просто папірець, а ключ до нормального життя.
Зі статусом іноземець може:
- працювати без обмежень за професією та роботодавцем;
- навчатися;
- безкоштовно користуватися послугами Національної служби охорони здоров’я;
- отримувати соціальну допомогу.
Саме тому питання строків таке болюче. Йдеться не про формальну позначку в документах, а про доступ до базових речей – лікарні, роботи, соціальної підтримки.
Працівникам сфери догляду зробили виняток
Окрему умову прописали для працівників сфери догляду. Вони зможуть отримати постійне проживання через п’ять років, але за двох умов. Потрібно дотримуватися умов своїх віз і заробляти щонайменше 25 тис. фунтів стерлінгів на рік, тобто близько 33,5 тис. доларів.
Це поступка. Попередній варіант реформи викликав невдоволення всередині Лейбористської партії та критику профспілок. Причина зрозуміла: у доглядовій сфері традиційно важко заповнювати вакансії, а оплата праці там часто невисока. Якби цих людей прирівняли до решти, галузь могла б просто осипатися.
Історія тут така. Багато іноземних працівників приїхали до Великої Британії на початку 2020-х років. Країна тоді переживала пандемію COVID-19 і гостро потребувала кадрів. Вони закривали вакансії, які звільнилися після виїзду європейських працівників унаслідок Brexit.
Махмуд пояснила свою логіку так: п’ятирічний строк – це шанс на постійний статус для людей, які справді працювали й відгукнулися на потребу країни у фахівцях.
Біженці: від п’яти до тридцяти років
Для людей зі статусом біженця правила теж розділили. Ті, хто прибув через нові безпечні та легальні маршрути, претендуватимуть на постійний статус через п’ять років. Для інших стандартний строк становить двадцять років. Щоправда, тим, хто працює або навчається, його можуть скоротити до десяти.
Найжорсткіші вимоги чекають на тих, хто дістався країни нелегальними шляхами, зокрема на невеликих човнах через Ла-Манш. Для них строк очікування права на постійне проживання може сягнути тридцяти років. Тридцять років – це майже ціле трудове життя.
За що можуть відмовити
Строк – не єдина перешкода. Претендентам на постійний статус можуть відмовити, якщо є:
- судимість;
- недостатній рівень володіння англійською мовою;
- борг перед урядом;
- несплачені внески до системи національного страхування протягом щонайменше трьох років.
Простіше кажучи, право на поселення перетворюють на перевірку на чисту історію: без конфліктів із законом, без боргів, з мовою і регулярними відрахуваннями.
Уряд рахує економію
За оцінками Махмуд, через перегляд правил близько 500 тис. людей отримають постійний статус пізніше, ніж могли б за попередньою системою. Це, як очікується, заощадить державі мільярди фунтів стерлінгів на соціальних виплатах.
Для програміста з доходом у триста тисяч фунтів таке очікування – лише незручність. Для санітара, який щодня виносить судна й міняє постіль, це питання, чи варто взагалі будувати життя в країні, яка тридцять років тримає його в статусі тимчасового гостя.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
