Виключення відомостей про порушення правил військового обліку з реєстру «Оберіг» – тема, яка рано чи пізно стає болючою для багатьох військовозобов’язаних. Хтось відкриває застосунок «Резерв+» і бачить позначку про порушення обліку, хтось – напис про розшук. Саме така історія дійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, і 05 листопада 2026 року суддя Бондар М.В. ухвалив рішення у справі №160/22283/26 на користь позивача. Розберімо по кроках, що саме встановив суд і чому це важливо для решти.
Що побачив чоловік у «Резерв+»
Позивач перебуває на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У військово-обліковому документі, сформованому 30.07.2026 у застосунку «Резерв+», з’явилися два тривожні рядки. Перший – «Порушення правил військового обліку». Другий – «Вас розшукує ТЦК» з поясненням: ТЦК та СП 26.03.2026 звернувся до Нацполіції, аби доставити чоловіка для складання протоколу.
Причина, яку вказала система, звучала так: не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Повісток позивач, за його словами, не отримував. Про необхідність прийти його ніхто належним чином не повідомляв.
Що відповів ТЦК на адвокатський запит
10 липня 2026 року представник позивача надіслав адвокатський запит. У відповіді листом №4/4308 від 14.07.2026 ТЦК пояснив: у реєстрі «Оберіг» сформували повістку №6351144 на 09:00 15 січня 2026 року. Далі – фраза, яка стала ключовою для суду: «мобільною групою установи повістка відправлена на задекларовану адресу». Чоловік не прийшов, тож система автоматично створила звернення до органів Національної поліції про розшук і примусове доставлення.
У тому ж листі ТЦК визнав: протокол не складали, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності не виносили. А 20 липня 2026 року листом №11/4416 чоловікові запропонували особисто з’явитися – вже для складання протоколу. Замість цього 15.07.2026 його представник надіслав звернення про виключення даних, а згодом позов до суду.
Коротко про сам реєстр
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це інформаційно-комунікаційна система для збирання, зберігання та обробки даних про військовозобов’язаних. Таке визначення дає стаття 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Серед завдань системи – ідентифікація призовників, ведення військового обліку та інформаційна підтримка комплектування Збройних Сил.
Облік ведеться за місцем проживання, а територіальні центри комплектування належать до органів ведення реєстру. Отже, саме вони відповідають за актуальність даних у базі.
Як закон дозволяє викликати військовозобов’язаного
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, чітко визначає способи виклику. Повістку або вручають особисто, або надсилають рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Інших варіантів закон не передбачає.
Докази теж перелічені вичерпно: підпис про отримання повістки, відеозапис її вручення чи відмови від отримання, документи оператора поштового зв’язку про вручення або повернення відправлення. Ні Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», ні Порядок №560 не знають такого способу, як відправлення повістки мобільною групою.
Суд наголосив: з цього формулювання незрозуміло, хто, коли, яким чином і за якою адресою щось надсилав. Отже, немає підстав вважати, що в позивача взагалі виник обов’язок з’явитися до ТЦК.
Друга проблема – мета виклику
У копії повістки метою виклику зазначено «для уточнення даних». Проте облікові дані позивача вже були уточнені 09.06.2025. Це підтверджує сам військово-обліковий документ із «Резерв+», у якому стоїть позначка «Дані уточнено вчасно».
Виходить, мета виклику була досягнута задовго до того, як повістку оформили. Тому суд дійшов висновку: виклик відбувся з порушенням Порядку №560, доказів належного направлення немає, а зазначена мета не відповідала фактичним обставинам.
Чому запис про порушення не мав з’явитися
Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку. Та в матеріалах справи немає жодного належного доказу, що позивач скоїв правопорушення за статтями 210 або 210-1 КУпАП.
Тут варто зрозуміти механіку реєстру. Відомості про порушення можуть відображатися в електронному документі лише тоді, коли до реєстру внесли дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протоколу й постанови немає – отже, немає і підстави для запису.
Ще один нюанс із пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. ТЦК звертається до поліції для доставлення особи лише тоді, коли протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення. А правопорушення як такого суд не побачив. Саме тому виключення відомостей про порушення правил військового обліку стало для позивача єдиним способом захистити своє ім’я.
Право ТЦК звернутися до поліції та його межі
Частина 1 статті 27 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає керівнику ТЦК право звернутися до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи. Але для цього потрібна умова: невиконання обов’язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Коли немає ані належно врученої повістки, ані складеного протоколу, підстави для такого звернення просто не виникають.
Достовірність даних як окремий аргумент
Суд спирався не лише на порядок виклику. Частина 1 статті 10 згаданого Закону №1951-VIII зобов’язує органи ведення реєстру забезпечувати достовірність його даних. А частина 2 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» вимагає, щоб персональні дані були точними, достовірними та оновлювалися в міру потреби.
Записи, за якими немає підтвердженого факту правопорушення, цій вимозі не відповідають. Тому суд визнав дії ТЦК протиправними, а не просто технічною помилкою оператора.
Хто саме має виправляти дані
Територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Це випливає з частин 8 і 9 статті 5 Закону №1951-VIII. Відповідно, саме ТЦК забезпечує актуалізацію бази даних.
Але базу розшуку веде не ТЦК. Нею опікується Національна поліція через систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджену наказом МВС від 03.08.2017 №676. Тому вимогу прибрати запис про розшук не можна адресувати ТЦК напряму.
Як вийшов із цієї ситуації суд? Зобов’язав ТЦК повідомити поліцію про відсутність підстав для розшуку. Такий обов’язок прямо прописаний у пункті 79 Порядку №1487.
Що вирішив суд у справі №160/22283/26
Справу розглянули у спрощеному провадженні без повідомлення сторін за статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач відзив не подав і причини не повідомив. 18.08.2026 позивач подав уточнені вимоги, і суд розглядав справу саме в їх межах.
Позов задовольнили. Дії ТЦК щодо внесення до реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та пов’язаних із ними відомостей про звернення до Нацполіції визнали протиправними. Наслідком цих записів було відображення в «Резерв+» повідомлення «Наявна інформація про звернення ТЦК та Нацполіції».
ТЦК також зобов’язали виключити ці відомості та надіслати поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку. Судові витрати в розмірі 1064,96 грн стягнули з бюджетних асигнувань відповідача – сплату збору підтверджує квитанція №5284-9972-2649-7403 від 26.07.2026.
Рішення набирає законної сили за статтею 255 КАС, а оскаржити його можна в порядку та строки, визначені статтями 295 і 297 цього кодексу.
Що з цього винести військовозобов’язаному
Кілька практичних думок. Побачили в «Резерв+» позначку про порушення обліку чи про розшук – не варто чекати, поки воно якось розсмокчеться саме собою. Перший крок – адвокатський запит до свого ТЦК: попросіть показати, коли і як вам надсилали повістку. Другий – письмове звернення про виключення відомостей про порушення правил військового обліку. Третій – позов до адміністративного суду.
Суд у цій справі нагадав про статтю 77 КАС: у справах про протиправність дій суб’єкта владних повноважень правомірність своїх дій доводить саме відповідач. ТЦК жодного доказу не надав. Це багато про що говорить.
Перевіряйте свої дані в реєстрі хоча б іноді, а не раз на рік. Позначку «Дані уточнено вчасно» варто зберегти у вигляді скріншота чи витягу. Адже виключення відомостей про порушення правил військового обліку починається з дрібниць: копії документа, знімка екрана, паперового сліду. Без них доводити свою правоту в суді значно складніше, навіть коли ви справді праві.
