Виключення відомостей про розшук з реєстру Оберіг стало предметом спору у справі №280/6097/26. Запорізький окружний адміністративний суд під головуванням судді Прасова О.О. 01 жовтня 2026 року повністю задовольнив позов чоловіка, якого територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оголосив у розшук через нібито неявку за повісткою. Історія показова: роками людина бачила в застосунку Резерв+ позначку не військовозобов’язаний, а потім раптом опинилася в розшуку.
Як усе почалося
Двадцять шостого травня 2026 року ТЦК вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який у народі звуть Оберіг, інформацію про розшук позивача. Того ж дня відомості про нього як про порушника правил військового обліку передали до органів Національної поліції. Мета зрозуміла: затримати й доставити людину до ТЦК, щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Другого червня 2026 року адвокат Михайло Павлюк подав адвокатський запит, аби з’ясувати підстави розшуку. У відповіді від 10 червня 2026 року №10/3755 ТЦК написав, що чоловік є військовозобов’язаним, а тому все зроблено правомірно. Протокол, до слова, так і не склали, постанову не виносили.
Суперечливі дані в Резерв+
У військово-обліковому документі дані відверто суперечили одне одному. У витягу, сформованому 27 травня 2026 року, стояла категорія обліку не військовозобов’язаний, а підставою виключення значився пункт 4 частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу, тобто досягнення граничного віку перебування в запасі. У витягу від 11 червня 2026 року категорія залишилася тією ж, але підстава змінилася на інше. Зате з’явився новий рядок: причина звернення до Нацполіції, а саме не прибули за повісткою, дата звернення 26 травня 2026 року.
Аргументи позивача
Чоловік наполягав на кількох речах. По-перше, розшук оголосили, не маючи жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. А стаття 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів містить вичерпний перелік відомостей, які туди вносять.
По-друге, Порядок №1487 і Положення про військовий облік стосуються лише призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо людина до цих категорій не належить, застосовувати до неї такі норми ТЦК не має права.
По-третє, виключення з військового обліку незворотне. Закон не передбачає ні підстав, ні порядку поновлення виключених громадян, тож і обов’язку з’являтися за викликом у них немає.
Окремо позивач зазначив, що працює в ТОВ Нова Пошта, на підприємстві критичної інфраструктури. Через статус не військовозобов’язаного роботодавець технічно не міг його забронювати.
Позиція ТЦК
Відповідач із позовом не погодився. На його думку, чоловік перебуває на військовому обліку з 19 червня 2009 року. Граничний вік перебування в запасі для рядового і сержантського складу давно підняли до 60 років, а позивачеві 53. Тому його автоматично поновили в запасі, і повістку він отримати був зобов’язаний. Не з’явився, про причини не повідомив, отже, законно визнаний порушником і оголошений у розшук. Спирався ТЦК і на практику Верховного Суду, зокрема на справу №160/25500/23.
Що вирішив суд
Позицію відповідача суд підтримав лише частково. Він погодився: після підвищення граничного віку позивач справді має перебувати на обліку як військовозобов’язаний. Саме поновлення в запасі чоловік і не оскаржував. Але далі почалося найцікавіше.
Ані повістки, за якою людину викликали, ані доказів, чому вона вважається порушником саме з 26 травня 2026 року, відповідач суду не надав. А в адміністративних справах обов’язок довести правомірність свого рішення лежить на суб’єкті владних повноважень. Це прямо випливає зі статті 77 КАС України, і ніхто цього правила не скасовував.
Тож суд визнав інформацію в Резерв+ про порушення правил військового обліку та причину звернення до Нацполіції необґрунтованою, а вимогу про виключення відомостей про розшук з реєстру Оберіг задовольнив.
Норми, на які сперся суд
Опорами для рішення стали стаття 37 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу, яка описує взяття на облік, зняття та виключення, а також частина 3 статті 38 того ж Закону. Остання зобов’язує поліцію доставляти до ТЦК осіб, які вчинили правопорушення за статтями 210 і 210-1 КУпАП.
Далі пункти 56 і 79 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Вони детально описують, як саме поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення.
Ще одна опора це статті 6, 7 і 8 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Вони визначають склад персональних і службових даних, які вносять до реєстру. Плюс статті 9 і 77 КАС України про змагальність сторін і розподіл обов’язку доказування.
Результат для позивача
Позов задовольнили в повному обсязі. Суд визнав неправомірними дії ТЦК щодо внесення до реєстру інформації про розшук і зобов’язав ці відомості виключити. Також визнав неправомірним звернення до органів Національної поліції з метою затримання та доставлення. І зобов’язав відповідача повідомити поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання.
З відповідача стягнули сплачений судовий збір у сумі 1064 гривні 96 копійок. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляцію. Скаргу можна подати протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту, тобто з 01 жовтня 2026 року, безпосередньо до апеляційного адміністративного суду.
Практичні моменти
Позначка в Резерв+ про розшук не вирок і не остаточна істина. Це лише запис у реєстрі, який можна оскаржити в адміністративному суді. Навіть якщо суд визнає вас військовозобов’язаним, це не звільняє ТЦК від обов’язку довести, що повістку вам реально вручили.
Без такого доказу і розшук, і звернення до поліції розсипаються. Виключення відомостей про розшук з реєстру Оберіг у справі №280/6097/26 це якраз ілюстрація простої думки: держава теж має грати за правилами й підтверджувати кожен свій крок документами.