Осадча оглухла від вибуху в Києві: що закон насправді каже про повітряну тривогу

Для зв'язку з адвокатом:

Повітряна тривога – це не просто звук у телефоні, який ми звикли змахувати пальцем. 19 листопада телеведуча Катерина Осадча переконалася в цьому на власному досвіді: снаряд влучив зовсім поруч, коли вона мала справи на Воздвиженці в Подільському районі Києва. Жінка тимчасово втратила слух і на власні очі бачила приліт по рятувальниках ДСНС.

Після цього вона написала в інстаграмі кілька дуже тверезих рядків.

– Тепер я знаю, що таке оглухнути від вибуху, – ідеться в дописі. – Аналізуєш, скільки тих але в таких подіях: не вийшла раніше, не сіла в машину, не прилетіло в цей під’їзд.

Прихильників ведуча закликала не нехтувати правилами безпеки та спускатися в укриття. І ось тут починається найцікавіше, бо далеко не всі уявляють, що саме вимагає від нас закон під час повітряної тривоги, а що є лише доброю порадою.

Чи зобов’язує закон бігти в укриття

Повітряна тривога в правовому сенсі – не сигнал до паніки, а цілком конкретна процедура. Кодекс цивільного захисту України покладає на громадян обов’язок знати правила поведінки в надзвичайних ситуаціях і дотримуватися їх. Тобто формально держава справді очікує, що ви скористаєтеся укриттям.

Інша річ – відповідальність. Прямого штрафу саме за те, що доросла людина не спустилася в підвал, українське законодавство не встановлює. Постанову за те, що ви перечекали тривогу в коридорі власної квартири, ніхто не випише.

А от із посадовцями історія зовсім інша. Якщо сховище зачинене, а людина, відповідальна за його утримання, проігнорувала свої обов’язки, розмова може дійти до статті 367 Кримінального кодексу України, тобто службової недбалості. До речі, сумний приклад уже був: у червні 2023 року в Києві люди загинули біля зачиненого укриття під час атаки. Після цього по країні прокотилися перевірки сховищ, і частину з них просто виключили з переліку доступних.

Якщо двері сховища замкнені на ваші очі

Це не дрібниця і не те, що варто терпіти мовчки. Зачинене укриття під час тривоги – порушення, і на нього є куди поскаржитися: від чергової частини ДСНС до місцевої військової адміністрації. Найпростіший шлях – зателефонувати за номером 101 і повідомити адресу.

Паралельно варто зробити фото або відео зачинених дверей із видимою адресною табличкою. Один такий файл іноді важить більше, ніж десять скарг у соцмережах. І ще один момент: якщо найближче укриття зачинене, не стійте під ним. Правило двох стін ніхто не скасовував: капітальна стіна, відсутність вікон, мінімум людей навколо.

Що краще не знімати на камеру

Тут є річ, про яку нагадують постійно, і недарма. Несанкціоноване поширення інформації про розміщення або переміщення українських військ і техніки – це стаття 114-2 Кримінального кодексу. Найсуворіша її частина передбачає до дванадцяти років позбавлення волі.

На практиці все просто. Знімати наслідки влучання для себе, для поліції чи для страхової компанії – нормально. Викладати в мережу відео з роботою протиповітряної оборони, точними координатами або кадрами, за якими видно позиції, – небезпечно і для вас, і для тих, хто вас захищає.

Якщо вибух стався на ваших очах

Ось короткий перелік того, що варто зробити в перші хвилини.

  • Не бігти на звук і не збиратися натовпом у дворі. Повторний удар по тому самому місцю – не вигадка, а тактика.
  • Сховатися за капітальною стіною, подалі від вікон і скла, і зачекати хоча б кілька хвилин.
  • Викликати 101, 102 або 103, якщо поруч є поранені чи пожежа.
  • Не брати до рук уламків. Серед них трапляються касетні елементи, які не розірвалися.
  • Зафіксувати час і місце події. Це знадобиться і для довідок, і для майбутніх позовів.

Втрата слуху – це травма, а не дрібниця

Оглухнути від вибуху – типові наслідки акубаротравми. Дзвін у вухах, закладеність, нудота, дискоординація, головний біль: усе це привід негайно звернутися до лікаря, а не чекати, поки мине саме.

І ось де медицина перетинається з правом. Кожен запис у медичній картці, кожна довідка про травму – це доказ шкоди здоров’ю. Через рік чи два саме ці документи стануть основою для компенсацій, позовів і матеріалів у справах про воєнні злочини. Без папірця ж залишається лише ваше слово, а воно, на жаль, не має юридичної ваги.

Якщо постраждало майно

Вибиті вікна, тріщини в стінах, пошкоджений дах – не просто неприємність. В Україні діє Закон під номером 2923-IX про компенсацію за пошкодження та знищення окремих об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій. Механізм реалізації – державна програма єВідновлення та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України під номером 381.

Що робити по кроках:

  • Сфотографувати пошкодження з різних ракурсів і зберегти оригінали файлів.
  • Подати заяву до поліції про пошкодження майна. Це не формальність, а підстава для фіксації події в кримінальному провадженні.
  • Звернутися до ЦНАПу або через застосунок Дія із заявою на компенсацію.
  • Дочекатися обстеження комісією і перевірити, чи внесли ваш об’єкт до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Одна деталь, про яку забувають найчастіше. Уламки, які ви не сфотографували, не зафіксували і не внесли до реєстру, за рік перетворюються просто на спогад. Тому перші дві години після влучання – це не про емоції. Це про документи, які потім говорять за вас голосніше, ніж будь-які слова.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: