Зловживання службовим становищем у публічних закупівлях: чому Верховний Суд залишив вирок без змін

Для зв'язку з адвокатом:

14 липня 2026 року Верховний Суд поставив крапку в резонансній справі про зловживання службовим становищем під час закупівлі автокрана для Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Справа № 991/6646/20 пройшла три судові інстанції, і фінал виявився несподіваним для багатьох: апеляційний суд скасував виправдувальний вирок першої інстанції та визнав обох фігурантів винними. Касаційна скарга захисту успіху не мала.

Давайте розберемо, що саме сталося, чому позиція захисту не спрацювала і які висновки варто взяти на озброєння.

Що трапилося: автокран, тендер і підміна

У травні 2018 року Бердянська філія АМПУ оголосила тендер на закупівлю автокрана. Очікувана вартість – 2,5 млн грн. Учасників було троє, а переможцем визнали Дніпровську філію ТОВ «Харківське монтажно-виробниче підприємство «Електропівденмонтаж» (ДФ ХМВПЕ) із найнижчою пропозицією – 2 075 000 грн без ПДВ.

Ось тут і починається найцікавіше.

Тендерна пропозиція переможця не відповідала одразу кільком пунктам тендерної документації. Не було довідки про досвід виконання аналогічних договорів, технічні вимоги заповнили з прогалинами, а довідка про відсутність податкової заборгованості взагалі виявилася простроченою. Уповноважений з антикорупційної діяльності філії відмовився візувати проєкт договору і письмово обґрунтував, чому торги треба скасовувати відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Керівник філії ОСОБА_7 ці зауваження проігнорував. 25 червня 2018 року він підписав договір на 2 490 000 грн з ПДВ із ДФ ХМВПЕ, директором якої була ОСОБА_8.

Як виглядала схема

Договір передбачав поставку нового автокрана 2018 року виробництва. 18 липня 2018 року філія перерахувала аванс – 747 000 грн (30% від суми).

А далі події розвивалися за класичним сценарієм маскування. Постачальник попросив перенести строки – мовляв, китайський виробник перевантажений. У грудні ОСОБА_7 направив листа про намір розірвати договір в односторонньому порядку. Але жодних реальних дій щодо розірвання так і не вчинив.

Натомість 26 грудня 2018 року на територію філії заїхав автокран. Не новий, не 2018 року, а 2008 року випуску. Це підтвердили свідки, фотографії з табличкою «VIN – 2008», а також дані Головного сервісного центру МВС.

Попри це, посадовці філії підписали видаткову накладну та акт передачі товарно-матеріальних цінностей – тобто офіційно підтвердили, що товар отримано. 9 січня 2019 року філія перерахувала решту – 1 743 000 грн. Через кілька днів склали акт про «виявлені недоліки» (нібито не працював блок гідравліки) і кран повернули постачальнику.

Чесно кажучи, схема нагадує класичне «відмивання» бюджетних коштів через фіктивну поставку. І саме так її оцінив суд.

Чому перша інстанція виправдала, а апеляція – ні

Вищий антикорупційний суд у листопаді 2022 року виправдав ОСОБА_7 за статтею про зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України) та службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК). Суд визнав частину доказів недопустимими, зокрема протокол обшуку та довідку Державної аудиторської служби.

Апеляційна палата ВАКС переглянула ці висновки і визнала їх помилковими. Обшук провели на підставі ухвали слідчого судді – описка в адресі не змінювала суті дозволу. Довідку Держаудитслужби суд визнав документом, який Кримінальний процесуальний кодекс України відносить до процесуальних джерел доказів (ч. 2 ст. 84 КПК). До того ж НАБУ мало законне право залучати спеціалістів для перевірки, що прямо передбачено пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

У підсумку апеляційний суд 19 травня 2025 року ухвалив новий вирок: ОСОБА_7 отримав 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та штраф 8 500 грн. За службове підроблення його звільнили від покарання через закінчення строків давності.

Головні аргументи захисту в касації: що не спрацювало

Захисник подав касаційну скаргу, і в ній було чимало цікавих доводів. Розглянемо ключові.

«ОСОБА_7 не міг впливати на тендерний комітет, бо це колегіальний орган». Верховний Суд із цим не погодився. Колегіальність рішень не виключає зловживань. Голова комітету міг переконувати інших членів, ініціювати потрібні рішення, створювати видимість законності. Суд послався на правову позицію, викладену в постанові ККС ВС від 23 квітня 2024 року: навіть якщо рішення ухвалюється спільним голосуванням, це не звільняє конкретного члена від індивідуальної кримінальної відповідальності.

«Збитки відшкодовано добровільно, отже, немає складу злочину». Тут важливий момент: зловживання службовим становищем – це злочин із матеріальним складом. Він вважається закінченим із моменту завдання шкоди. Подальше відшкодування не скасовує самого факту злочину. А шкода тут чимала – 2 490 000 грн, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум, тобто це тяжкі наслідки за приміткою до статті 364 КК.

«ОСОБА_7 не підписував документи про приймання крана, бо був у відпустці». Суд звернув увагу на красномовну деталь: навчальна відпустка була доступна з 11 грудня, але ОСОБА_7 оформив її саме на 26–28 грудня – дні, коли мав постачатися кран. А потім одразу взяв щорічну відпустку. Це розцінили як спробу створити алібі.

Крім того, аналіз телекомунікаційних з’єднань показав численні перетини між ОСОБА_7 та представниками ДФ ХМВПЕ в межах одних базових станцій – і до тендеру, і під час його проведення, і в період виконання договору.

Про попередню змову

Це, мабуть, один із найцікавіших аспектів справи. Захист наполягав: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навіть не були знайомі, яка вже тут змова?

Апеляційний суд послався на постанову Об’єднаної палати ККС ВС від 10 лютого 2025 року. Суть її проста: для кваліфікації дій за статтею про зловживання службовим становищем не має значення, чи була службова особа особисто знайома з тим, хто отримав неправомірну вигоду. Важливий сам факт – кому дісталася вигода і чиїми діями це забезпечено.

У цій справі ланцюжок був очевидним: ОСОБА_7 забезпечив перемогу в тендері та підписання договору з порушеннями, а ОСОБА_8 організувала поставку старого крана під виглядом нового. Без кожного з них схема б не спрацювала.

Що в підсумку

Верховний Суд залишив вирок Апеляційної палати ВАКС без змін. ОСОБА_7 отримав 4 роки позбавлення волі, ОСОБА_8 – 3 роки. Обох додатково покарали штрафами й позбавленням права обіймати посади.

Колегія суддів наголосила: стандарт доведення «поза розумним сумнівом» (ч. 2 ст. 17 КПК) у цьому провадженні повністю дотримано. Дії кваліфіковано правильно, вирок умотивований належним чином.

Ключовий момент, який варто запам’ятати кожному, хто працює з публічними закупівлями: формальна правомірність окремих дій не рятує. Суд оцінює всю сукупність обставин – від підготовки тендерної документації до того, що в підсумку опинилося на складі. І якщо замість нового автокрана 2018 року туди заїхала машина 2008 року випуску, а гроші списані в повному обсязі – жодна відпустка не допоможе.

Консультація адвоката – записатися

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: