Українці нарешті отримають чіткі правила транскордонної медичної допомоги – законопроєкт №15542 уже зареєстрований у Верховній Раді. Документ має привести українське законодавство у відповідність до права ЄС, але головне – він дає пацієнтам те, чого давно не вистачало: зрозумілий маршрут від потреби в лікуванні за кордоном до компенсації витрат.
Розробляли законопроєкт у межах євроінтеграційних зобов’язань України. За орієнтир взяли Директиву 2011/24/ЄС про права пацієнтів у транскордонній медицині, а також Регламенти ЄС №883/2004 та №987/2009 щодо координації систем соціального забезпечення. Але крім формального «наближення до права ЄС», тут є і суто практичний сенс. Через війну величезна кількість українців уже отримує медичну допомогу в інших країнах – лікування, реабілітація, обстеження після евакуації. Тож потреба у зрозумілих процедурах давно назріла.
Ідеться не лише про українців, які їдуть за кордон. Система працюватиме в обидва боки: закон регулюватиме й ситуації, коли іноземець отримує медичну допомогу в Україні.
Що таке транскордонна медична допомога
Уперше в законодавстві закріплюють низку нових понять. З’являться визначення «держави лікування» (країна, де пацієнт фактично отримує медичну послугу), «держави належності пацієнта» (для українців нею буде Україна) та власне «транскордонної охорони здоров’я».
Важливий нюанс: соціальні виплати, компенсації та інша соціальна підтримка самі по собі не належать до сфери транскордонної медицини. Нові правила стосуються саме медичного обслуговування, а не всіх видів соцзабезпечення.
Пацієнт отримає право на інформацію – і це вже непогано
Одна з ключових змін – інформаційна підтримка. Якщо ви плануєте лікування за кордоном, то зможете звернутися до національного контактного пункту. Там розкажуть про умови, порядок відшкодування витрат, можливість оскаржити рішення – словом, зорієнтують у всьому процесі.
Крім того, пацієнт отримує право на доступ до власної медичної документації та на безперервність лікування після повернення в Україну. Це означає, що сам факт проходження операції чи реабілітації за кордоном не може бути підставою для відмови у подальшому медичному супроводі вдома.
Скажімо, ви перенесли операцію в німецькій клініці, повернулися і потребуєте перев’язок, контролю стану, реабілітації. Український заклад не матиме права відмовити лише тому, що основне лікування проходило за межами країни. Щоправда, подальша допомога має відповідати медичним показанням і українським стандартам.
Як працюватиме компенсація: не все так просто
Мабуть, найбільш практична частина законопроєкту – механізм відшкодування витрат. Компенсація може здійснюватися в межах Програми медичних гарантій, але вона не буде безмежною.
Загальний принцип такий: розмір відшкодування визначатиметься з урахуванням вартості аналогічної послуги в Україні та фактичних витрат пацієнта. Інакше кажучи, якщо та ж сама операція в Україні коштує 50 тисяч гривень, а ви заплатили за неї 200 тисяч у європейській клініці, держава не обов’язково компенсує всю суму.
Водночас уряд отримає право визначати випадки, коли лікування за кордоном оплачуватиметься повністю. Так само Кабмін зможе встановити можливість компенсації супутніх витрат – наприклад, на проїзд чи проживання.
Коли потрібен попередній дозвіл
Окремо передбачено механізм попереднього погодження. Він стосуватиметься не всіх послуг, а лише визначених категорій: госпіталізація, дороговартісні та високоспеціалізовані втручання, медична допомога з підвищеним ризиком.
Під час ухвалення рішення орган має враховувати медичні показання, стан пацієнта, терміновість допомоги та можливість отримати еквівалентне лікування в Україні. Тут важливо, що рішення не повинно бути формальним – беруться до уваги конкретна медична ситуація і те, наскільки швидко людині потрібна допомога.
Для простіших випадків процедура обіцяє бути легшою – без попереднього погодження, з подальшим зверненням за відшкодуванням.
НСЗУ стане головним оператором системи
Ключову роль у новій системі відведуть Національній службі здоров’я України. Саме НСЗУ планують визначити компетентною установою для координації соціального забезпечення в частині медичної допомоги. Вона ж виконуватиме функції національного контактного пункту.
Що це означає на практиці? НСЗУ опрацьовуватиме звернення пацієнтів щодо попереднього погодження, розглядатиме заяви на відшкодування, працюватиме з документами, організовуватиме взаєморозрахунки з установами інших держав. Фактично саме через НСЗУ пацієнт зможе реалізувати своє право на транскордонну медичну допомогу.
Європейська картка та форми S1, S2
Окремий блок законопроєкту стосується координації систем соціального забезпечення. У документі згадуються Європейська картка медичного страхування, а також спеціальні форми S1 і S2. Вони мають забезпечити реалізацію прав пацієнтів відповідно до європейських правил і міжнародних договорів України.
Передбачається електронний обмін інформацією між установами різних країн – це має пришвидшити процедури і зробити їх передбачуванішими. До речі, якщо за однакових обставин людина матиме право на допомогу або компенсацію одночасно за правилами координації соцзабезпечення і за правилами транскордонної охорони здоров’я, застосовуватимуть той механізм, який вигідніший для пацієнта.
Іноземці в українських лікарнях: теж за правилами
Зміни стосуються не лише українців за кордоном. Для пацієнтів, чиєю державою належності не є Україна, теж встановлюються чіткі правила.
Перед початком лікування медичний заклад зобов’язаний надати такому пацієнту зрозумілу інформацію: про права, ліцензію, професійну відповідальність, орієнтовну вартість і порядок оплати. Також повідомлятимуть про доступні варіанти діагностики, лікування, реабілітації, очікувані результати, якість і безпеку послуг. За необхідності пацієнт отримає деталізований рахунок.
Програма медичних гарантій: більше людей – більше допомоги
Кілька важливих змін стосуються Програми медичних гарантій. По-перше, до переліку осіб, яким держава гарантує оплату медичних послуг, додають інших застрахованих осіб відповідно до законодавства про загальнообов’язкове соцстрахування.
По-друге, змінюється вікова межа для медичної допомоги дітям: замість «діти до 16 років» планують встановити «діти до 18 років».
І ще один цікавий момент із пояснювальної записки: запропоновані зміни дадуть можливість отримувати медичну допомогу іноземним військовослужбовцям, які беруть участь у захисті України.
Іноземні рецепти: запрацюють і в Україні
Практична новація для тих, хто почав лікування за кордоном і повертається додому. Законопроєкт дозволяє відпуск в Україні зареєстрованих лікарських засобів за рецептами, виданими іноземними медиками.
Але це не означає автоматичного визнання будь-якого документа. Працюватимуть українські вимоги щодо ідентифікації пацієнта, препарату, дозування, способу застосування та даних про лікаря, який зробив призначення. Конкретний порядок має визначити МОЗ.
Рідкісні хвороби: свої центри експертизи
Ще одна ініціатива – створення в Україні центрів клінічної експертизи та референсних мереж. Їхнє завдання – доступ до якісної допомоги при рідкісних (орфанних) захворюваннях, складних станах, коли потрібні дороговартісні чи технологічно складні методи.
Центри працюватимуть на основі мультидисциплінарних команд, накопичуватимуть клінічний досвід і координуватимуть лікування. Передбачена також співпраця з європейськими мережами. Референсні мережі об’єднуватимуть такі центри для обміну знаннями, аналізу складних випадків і вдосконалення практики.
Електронна виписка, яку зрозуміють будь-де
Ще один напрям – електронна система охорони здоров’я. Планують запровадити так званий patient summary – узагальнену медичну виписку. Її суть у тому, щоб основна інформація про стан пацієнта та проведене лікування могла використовуватися лікарями в іншій країні.
Це особливо важливо, коли людина змінює країну лікування або повертається додому. Лікар в Україні повинен мати достатньо даних про проведену за кордоном операцію, щоб продовжити лікування без зайвих обстежень. Обмін інформацією відбуватиметься із дотриманням вимог щодо захисту персональних даних і лікарської таємниці.
А що зі старими правилами?
Передбачається виключення статті 36 з Основ законодавства про охорону здоров’я – тієї самої, що зараз регулює направлення громадян на лікування за кордон. Це не про скасування можливості лікуватися за межами України. Навпаки – старий фрагментарний механізм має замінити комплексна система з ширшим набором прав, процедур і фінансових інструментів.
Коли законопроєкт ухвалять і він набуде чинності, Кабінет Міністрів повинен буде визначити конкретний порядок: строки розгляду звернень, перелік послуг для попереднього погодження, правила оскарження. Тож остаточний вигляд системи стане зрозумілим після розроблення підзаконних актів. Але головне вже закладено в тексті законопроєкту №15542: замість ситуації, де пацієнт самотужки шукає інформацію про іноземну клініку, можливість оплати й документи для компенсації, з’являється чіткий державний маршрут. І це, погодьтеся, вже непоганий початок.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
