Державна податкова служба починає масштабно перевіряти соцмережі – відтепер Instagram, TikTok, Telegram, Viber і WhatsApp стануть джерелами інформації для пошуку незареєстрованого бізнесу. Жодних секретних баз чи складних алгоритмів: податківці просто аналізуватимуть те, що ви й так публікуєте у відкритому доступі.
Уявіть типову картину: сторінка в Instagram, де щодня викладають нові товари, активно відповідають на коментарі, приймають замовлення в директ, пропонують доставку «Новою поштою» і публікують скріншоти вдячних покупців. З боку клієнта – зручний магазин. А очима податкової – об’єкт, який варто вивчити уважніше. Розберімося, кому справді загрожують штрафи, а хто може спати спокійно.
Коли продажі в соцмережах стають бізнесом
Закон не забороняє продавати речі через Instagram чи TikTok. Виставили старий ноутбук, знайшли покупця, отримали гроші – нічого протизаконного тут немає. Але щойно такі операції стають регулярними й перетворюються на джерело постійного доходу, ситуація змінюється.
Стаття 42 Господарського кодексу України дає чітке визначення: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична діяльність на власний ризик, спрямована на отримання прибутку. Відчуваєте ключове слово? Систематична. Якщо ви раз на місяць продаєте щось зі свого балкона – це не бізнес. Якщо ж ви закуповуєте товар, регулярно публікуєте дописи, шукаєте клієнтів і маєте з цього постійний заробіток – вітаю, ви підприємець. Принаймні з погляду закону.
А раз ви підприємець, стаття 58 того ж Господарського кодексу вимагає державної реєстрації. Порядок реєстрації визначає Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Хочете вести бізнес легально – реєструєте ФОП. Усе просто.
Ключове, що варто запам’ятати: соціальна мережа – це лише канал продажу, такий самий як ринок, орендований кіоск чи власний сайт. Жодних «особливих умов» для Instagram чи TikTok закон не передбачає. Систематична торгівля через соцмережі – це така сама підприємницька діяльність, як і будь-яка інша.
Що саме шукатиме податкова
ДПС чітко окреслила дві категорії, на яких зосередиться під час перевірок у соцмережах. Перша – зареєстрований бізнес, який може порушувати правила використання касових апаратів (РРО або ПРРО). Друга – люди, які взагалі не зареєстровані, але фактично ведуть торгівлю через інтернет.
На що звертатимуть увагу? Передусім на системність: регулярне оновлення асортименту, однаковий тип товарів, активна комунікація з покупцями, згадки про доставку й умови оплати. Якщо сторінка виглядає як повноцінний інтернет-магазин, податкова цілком може це помітити.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що податкова у цій роботі взаємодіятиме з Національною поліцією. План такий: спочатку – роз’яснювальна робота, а якщо виявлять порушення – застосування відповідальності й вимога легалізувати бізнес. Усе це частина ширшої ініціативи парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо детінізації економіки.
Штрафи: скільки доведеться заплатити
Якщо податкова встановить факт господарської діяльності без реєстрації, настає адміністративна відповідальність за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За перше порушення штраф становить від 17 000 до 34 000 гривень – це від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, суд може постановити конфіскацію продукції, сировини, знарядь виробництва й навіть грошей, отриманих унаслідок порушення.
Повторне порушення протягом року або діяльність із доходом у великих розмірах – і суми зростають: від 34 000 до 85 000 гривень (2000–5000 неоподатковуваних мінімумів). І знову ж таки – можлива конфіскація.
Окрема історія для тих, хто вже зареєстрований як ФОП, але нехтує правилами розрахунків. Не провели операцію через РРО чи ПРРО, провели не на повну суму або не видали покупцеві розрахунковий документ – штраф 100% вартості проданих із порушенням товарів. За кожне наступне порушення – вже 150%. Суми тут можуть бути значно більшими, ніж звичайний адмінштраф.
Чи варто хвилюватися тим, хто просто продає особисті речі
Коротка відповідь: ні. Податкова не полює на людей, які час від часу продають дитячий одяг, з якого виросла дитина, чи старі меблі перед переїздом. Разовий продаж власного майна не має нічого спільного з систематичною підприємницькою діяльністю.
Межа проходить там, де закінчується «продаю непотрібне» й починається «закуповую, щоб перепродати». Якщо ви самі розумієте, що ваша активність у соцмережах – це повноцінний бізнес із постійним доходом, краще оформити все офіційно. Зареєструвати ФОП сьогодні можна онлайн, а податкове навантаження для малого бізнесу в Україні досить помірне.
До того ж легальний статус відкриває те, чого не дасть жодна сіра схема: можливість працювати з маркетплейсами, приймати оплату на рахунок без страху блокування, співпрацювати з великими постачальниками. І головне – спати спокійно, не здригаючись від новин про те, що податкова почала перевіряти соцмережі.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
