Розшук ТЦК у Резерв+ – ситуація, від якої холоне кров. Відкриваєте застосунок, щоб спокійно перевірити свої дані, а там червоний рядок: вас розшукують, дані не уточнено, Нацполіція вже отримала звернення на доставлення. І це при тому, що ви сумлінно оновили всі відомості ще рік тому. Саме така історія сталася з військовозобов’язаним, чию справу нещодавно розглянув Житомирський окружний адміністративний суд. Рішення у справі № 240/22700/25 дає чітку відповідь: ТЦК не має права вішати на вас статус порушника без належних правових підстав.
Як усе почалося
Чоловік перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. Коли набрали чинності зміни до законодавства про військовий обов’язок, він, як і мільйони інших військовозобов’язаних, мав уточнити свої персональні дані протягом 60 днів – тобто до 16 липня 2024 року. І він це зробив. 11 липня 2024 року – за п’ять днів до дедлайну. Жодних претензій, здавалося б, бути не може.
Але через майже рік, у червні 2025-го, в електронному військово-обліковому документі через Резерв+ з’явився статус: «ТЦК та СП 21.06.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не уточнили дані до 16.07.2024. Вас розшукує ТЦК».
Абсурд? Ще й який. Дані уточнено 11.07.2024, але ТЦК стверджує, що це не зроблено до 16.07.2024. Схоже на збій у системі, людську помилку або відверту недбалість. Так чи інакше, чоловік подав позов до суду. Вимоги були прості й логічні: визнати дії ТЦК протиправними, виключити недостовірні дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) і зобов’язати ТЦК повідомити поліцію, що підстав для затримання більше немає.
Що каже закон про внесення даних до Реєстру
Тут критично важливий юридичний нюанс. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає, які саме відомості можуть туди вноситися. Серед персональних даних військовозобов’язаного – відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Причому не просто позначка «порушив», а конкретні реквізити: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови.
І ось головне: «вчинення правопорушення» і «притягнення до відповідальності» – це зовсім різні речі. Перше – факт, який ще треба встановити і довести. Друге – вже зафіксований юридичний результат із конкретним документом. Без протоколу або постанови жодних законних підстав для внесення даних про порушення до Реєстру немає. Просто немає.
У цій справі відповідач – територіальний центр комплектування – не зміг надати суду ані протоколу, ані постанови. Більше того, у листі від 09.09.2025 ТЦК сам письмово підтвердив: протокол не складався, постанова не виносилась. Водночас розшук ТЦК у Резерв+ уже красувався, а електронне звернення до Нацполіції №Е2568081 від 21.06.2025 було направлене. Виходить, що дані до Реєстру внесли просто так – на підставі чийогось припущення або внутрішньої позначки.
Як суд оцінив дії ТЦК
Суд проаналізував ситуацію до дрібниць. Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, ТЦК дійсно має право звертатися до поліції для доставлення осіб, які вчинили адмінправопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Це нормальний, робочий механізм.
Але. Для того щоб таке звернення було законним, факт правопорушення має бути зафіксований у встановленому порядку. Не припущення, не підозра, не «нам здалося, що він не уточнив дані». Конкретний протокол. Або постанова. Як мінімум – розпочата процедура притягнення до відповідальності.
Коли ж ТЦК вносить до Реєстру дані про порушення правил військового обліку без жодного процесуального документа – це виходить за межі закону. Суд у справі № 240/22700/25 прямо це підтвердив. Жоден нормативний акт не дозволяє ТЦК «на око» визначати, хто порушник, а хто ні.
До того ж з’ясувалася ще одна показова деталь. Позивач уточнив свої дані 11 липня 2024 року – до кінцевого терміну 16 липня. Це підтверджується військово-обліковим документом із Резерв+. Тож навіть якщо уявити, що ТЦК мав якісь сумніви – вони були безпідставними від самого початку.
Що отримав позивач у результаті
Суд задовольнив позов повністю. Конкретно:
– визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про порушення правил військового обліку;
– зобов’язав ТЦК виключити ці дані з Реєстру;
– визнав протиправним направлення звернення до Нацполіції про розшук і доставлення;
– зобов’язав ТЦК повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання.
Крім того, суд стягнув на користь позивача майже 2000 гривень судового збору та 5000 гривень витрат на правничу допомогу. Це не просто компенсація – це сигнал. Державний орган має відповідати за свої неправомірні дії, зокрема й фінансово.
Як діяти, якщо ви опинилися в подібній ситуації
Коли бачите розшук ТЦК у Резерв+ – не панікуйте. Ось практичний алгоритм.
Перше: перевірте, чи справді ви порушили правила військового обліку. Якщо дані уточнено вчасно – це вже потужний аргумент на вашу користь. Обов’язково зробіть скріншоти з Резерв+ із датою уточнення. Вони стануть доказами.
Друге: зверніться до свого ТЦК із письмовим запитом. Попросіть надати інформацію – на якій підставі внесено відомості про порушення, чи складався протокол, чи виносилася постанова. Не телефонуйте – потрібна офіційна письмова відповідь. Вона стане ключовим доказом у суді, якщо справа до нього дійде.
Третє: якщо ТЦК не виправляє ситуацію добровільно – подавайте позов до адміністративного суду. Не обов’язково наймати адвоката, але за складних обставин професійна допомога суттєво підвищує шанси. Судова практика, як бачимо на прикладі рішення Житомирського окружного адміністративного суду, стає на бік громадянина, коли держорган діє безпідставно.
Четверте: у позові просіть не лише виключити дані з Реєстру, а й зобов’язати ТЦК повідомити Нацполіцію про відсутність підстав для розшуку. Це прямо передбачено абзацом 17 пункту 79 Порядку №1487. Якщо ТЦК направив поліції звернення, він зобов’язаний її ж і повідомити, коли підстави для цього звернення відпали. На практиці про цей обов’язок часто «забувають», і тоді людина залишається в базі розшуку навіть після того, як усі питання вирішено.
Чому це рішення важливе для інших
Справа № 240/22700/25 цінна не лише для її учасників. Вона показова тим, що суд не обмежився формальним розглядом, а глибоко проаналізував різницю між підозрою в порушенні та юридично зафіксованим порушенням. Результат – рішення, яке захищає права військовозобов’язаних від свавілля.
Адже Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це не нотатник із припущеннями. Це офіційна державна інформаційно-комунікаційна система. І дані в ній мають бути достовірними. Інакше страждають живі люди: когось можуть затримати на вулиці, хтось не зможе перетнути кордон у законний спосіб, у когось виникнуть проблеми з роботодавцем.
Суд нагадав прості, але фундаментальні речі. Кожен орган влади діє лише в межах повноважень і у спосіб, визначений законом – це стаття 19 Конституції України. А обов’язок доводити правомірність своїх рішень лежить саме на суб’єкті владних повноважень, тобто на ТЦК. І коли ТЦК не може надати суду ані протоколу, ані постанови – значить, внесення даних про порушення було безпідставним. Усе просто.
Ця справа – ще одне підтвердження того, що навіть у період воєнного стану законність ніхто не скасовував. Права громадян захищені, а державні органи мають діяти в чітких межах, а не на власний розсуд. Розшук ТЦК у Резерв+ без жодного протоколу – це не просто технічна помилка, а протиправна дія, яку можна й потрібно оскаржувати.
