Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикційність справ про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем своєю постановою від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
Справу було розпочато за заявою цивільної дружини загиблиого військовослужбовця, яка намагалась встановити факт проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем з метою отримати державної допомоги передбаченої для членів родини загиблих військових.
Обставини справи
Позивачка звернулася до Міністерства оборони з заявою про отримання одноразової грошової допомоги як член сім’ї померлого військовослужбовця, однак комісія Міноборони відмовила їй у призначенні такої допомоги. Підставою відмови зазначалась відсутність доказів на підтвердження наявності статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця, бо позивачка не надала рішення суду, яким установлено факт проживання однією сім’єю з без реєстрації шлюбу з загиблим військовослужбовцем.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивачка звернулась з позовом до суду. Рішенням Хмельницького окружного адмінсуду від 05.05.2022 в задоволенні цього позову було відмовлено через те, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на утриманні (померлого).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов на користь цивільної дружини було задоволено, а рішення комісії Міноборони від 22.07.2021 № 116 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги визнано протиправним та скасовано.
Далі касаційну скаргу подало Міноборони в якій просило скасувати постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 06.10.2022 прийняту на користь позивачки, а рішення Хмельницького окружного адмінсуду від 05.05.2022 залишити в силі. В касаційній заяві Міноборони, крім іншого, було зазначено, що у позові цивільної дружини окремої вимоги про встановлення факту віднесення до члена сім`ї загиблого військовослужбовця не було заявлено і що справи про встановлення такого факту відносяться до юрисдикції судів загального судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 січня 2024 року (справа № 560/17953/21) визнала, що
– комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім’ї загиблого військового, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.
– разом з тим суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір в порядку адміністративного судочинства, досліджували докази, на підставі яких позивачка доводить наявність факту проживання однією сім`єю з померлим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, та надали оцінку рішенню відповідача з урахуванням цих доказів.
– при цьому, надаючи оцінку таким доказам, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків стосовно доведеності факту, що має юридичне значення, однак і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції в межах адміністративної справи розглянули питання встановлення факту, що має юридичне значення.
У своїй постанові ВП ВС звернула увагу на те, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Таким чином, ВП ВС дійшла висновку, що справи про встановлення факту проживання однією сімʼєю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім’ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень.
