Шлюбний договір – це ефективний інструмент, який дозволяє подружжю уникнути можливих фінансових конфліктів у майбутньому, забезпечити чесний розподіл майна та створити умови для гармонійного життя. Сам процес складання та узгодження умов шлюбного контракту вже дає можливість майбутньому подружжю більш тверезо та конкретно оцінити те, яким вони бачать спільне майбутнє, які на них чекають ризики та виклики. Він надає впевненість у тому, що права обох сторін будуть краще захищені як під час шлюбу, так і в разі його розірвання.
Стаття 92 Сімейного кодексу України встановлює, що сторонами шлюбного договору можуть бути зокрема:
- особи, які подали до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію шлюбу (наречені);
- особи, які вже зареєстрували шлюб (подружжя).
Відповідно до ст. 94 СКУ шлюбний договір укладається у письмовій формі й обов’язково нотаріально посвідчується.
Тобто, шлюбний договір – це письмова угода між подружжям (або майбутнім подружжям), яка визначає майнові права та обов’язки сторін як у шлюбі, так і в разі його розірвання.
Що регулює шлюбний договір?
Майнові відносини подружжя:
- Порядок поділу доходів від спільної діяльності або власності.
- Порядок набуття права власності на майно.
- Умови користування майном, яке належить одному з подружжя.
- Розподіл спільно нажитого майна у разі розлучення.
Фінансові питання:
- Використання сімейного бюджету.
- Обов’язки з утримання одного з подружжя в шлюбі чи після його розірвання.
- Порядок погашення спільних боргів або кредитів.
- Фінансова підтримка дітей (як спільних, так і від попередніх шлюбів).
Інші умови, щодо яких наречені/подружжя досягнуть згоди за винятком особистих немайнових прав, питань, що можуть порушувати права дітей чи інших осіб, або суперечать законодавству України.
