Атака дронів на Закарпаття вранці 17 листопада знову нагадала про просту річ: у цій війні тилу більше немає. Російські ударні безпілотники зайшли на територію області трьома хвилями близько десятої години ранку. Найбільше навантаження припало на райони довкола Мукачева та Ужгорода. Сили протиповітряної оборони збили частину цілей, але є влучання й пошкодження. Масштаб збитків ще оцінюють.
Про це повідомила очільниця угорського зовнішньополітичного відомства Аніта Орбан. Вона висловила солідарність із закарпатськими угорцями та з усім українським народом, який, за її словами, майже п’ять років щодня стикається з жахіттями війни. Прозвучало це не абстрактно: кордон Угорщини з Україною проходить саме по Закарпаттю.
Що саме сталося
За словами Аніти Орбан, приблизно о десятій годині за угорським часом російські дрони “Герань-2” здійснили три хвилі атак, цілячи переважно по районах навколо Мукачева та Ужгорода.
“Українські сили протиповітряної оборони ефективно відреагували і збили кілька атакуючих дронів. На жаль, надійшли повідомлення про численні пошкодження від дронів, і зараз триває оцінка масштабів збитків. Це не перший повітряний напад на Закарпаття, і, на жаль, навряд чи він буде останнім”, заявила вона.
Тактика хвиль тут не випадкова. Поки розрахунки протиповітряної оборони відпрацьовують по одних цілях, інші шукають прогалини в обороні. Саме тому важлива не стільки кількість збитих дронів, скільки те, скільки їх пройшло повз.
Щоденна рутина після удару теж має свій порядок: обстеження будинків, робота комісій, акти про пошкодження, звернення по допомогу. Це нудна частина війни, але без неї люди залишаються сам на сам із розбитим дахом.
Чому Закарпаття так довго було тилом
Найзахідніша область межує одразу з чотирма країнами: Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею. Така географія роками працювала як своєрідний щит. Щоб дістатися сюди, безпілотнику треба подолати понад тисячу кілометрів, обійти Карпати й не потрапити під вогонь ППО по дорозі.
Звідси й відчуття відносної безпеки, яке встигло сформуватися в місцевих жителів. Люди звикли, що тривога тут частіше формальність, ніж реальна загроза. Атака дронів на Закарпаття ламає цей стереотип досить жорстко.
Що змінюється на практиці? Передусім логістика. Через область ідуть вантажі з Європи, працюють пункти пропуску, залізничні вузли, склади пального. Удар по такій інфраструктурі б’є не лише по конкретному об’єкту, а й по постачанню вглиб країни.
Реакція Будапешта і угорська громада
У Закарпатті живе понад сто тисяч етнічних угорців. Для Будапешта це не абстрактна діаспора, а тема, яку згадують майже в кожному виступі про Україну. Тому реакція на атаку дронів на Закарпаття була швидкою.
Аніта Орбан прямо сказала, що Росія посилює атаки проти цивільного населення України. І додала: нападів на Закарпаття, яке досі було відносно захищене завдяки своєму географічному положенню, найімовірніше, буде більше.
Тут варто згадати один нюанс. Заяви про солідарність і практичні рішення, скажімо, щодо постачання зброї чи підтримки санкцій, у випадку Угорщини традиційно розходяться між собою. Риторика змінюється швидше, ніж політика.
Що каже міжнародне право
Напади на цивільні об’єкти не стають законними через те, що їх завдають безпілотники. Це питання засобу, а не виправдання. Базові правила тут прописані давно.
Ключових принципів два:
- розрізнення: удари можна спрямовувати лише на військові цілі, а цивільні об’єкти під забороною;
- пропорційність: шкода цивільним не повинна бути надмірною порівняно з очікуваною військовою перевагою.
Обидва закріплені в статтях 51 і 52 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1949 року. Стаття 8 Римського статуту прямо називає воєнним злочином умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Ні дрон, ні ракета, ні авіабомба цієї кваліфікації не змінюють.
Хто відповідає
Відповідальність за такі накази лежить не лише на виконавцях. Міжнародне право передбачає відповідальність командирів і тих, хто віддає злочинні накази. Саме тому слідчі збирають уламки, фіксують координати, опитують свідків і складають протоколи.
В Україні такі епізоди розслідують за статтею 438 Кримінального кодексу, яка називається “Порушення законів та звичаїв війни”. Паралельно працює міжнародний трек, і зібрані матеріали передають до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Для постраждалих важливий і матеріальний бік. Україна збирає заяви до Реєстру збитків, завданих агресією проти України, який діє в Гаазі. Кожен пошкоджений будинок і кожне розбите вікно мають потрапити в цей облік. Інакше компенсації потім ні з чим буде порівнювати.
Що робити людям
Звучить банально, але саме від цих дрібниць залежить, чи залишиться в людини дах над головою:
- не ігнорувати тривоги, навіть якщо раніше тут “нічого не літало”;
- під час сигналу йти в укриття, а не знімати небо на телефон;
- не публікувати в соцмережах позиції ППО та переміщення техніки;
- фіксувати пошкодження: фото, відео, свідчення сусідів, звернення до поліції.
Окрема тема для Закарпаття це близькість до кордонів. Уламки збитих цілей уже не раз падали на території сусідніх країн, і кожен такий випадок додає напруги в регіоні. Для місцевих громад це означає прості речі: якісні укриття в школах і лікарнях, зрозумілі схеми оповіщення та резервні маршрути для транспорту. Від того, наскільки швидко вони з’являться, залежить, чи стане наступна атака дронів на Закарпаття просто статистикою, чи черговою трагедією з людськими втратами.