Бездіяльність ТЦК – проблема, з якою стикаються сотні військовозобов’язаних українців. Людина проходить військово-лікарську комісію, отримує висновок про непридатність, здає військовий квиток – і на цьому, здавалося б, усе. Але минають місяці, інколи роки, а в застосунку «Резерв+» вона й далі значиться на обліку. Саме така історія стала предметом розгляду Хмельницького окружного адміністративного суду 24 червня 2026 року. І рішення у цій справі варте уваги кожного, хто опинився в подібній ситуації.
Отже, що сталося. Ще 21 березня 2023 року військово-лікарська комісія при місцевому ТЦК провела медичний огляд чоловіка. У нього виявили цілий букет серйозних захворювань: виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки з рубцевою деформацією й частими кровотечами, цукровий діабет II типу (інсулінозалежний, субкомпенсований), хронічний панкреатит. На підставі статей 53-а, 54-в та 13-в графи II Розкладу хвороб, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ №402), ВЛК ухвалила однозначне рішення: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Ключове слово тут – «виключення». Це не тимчасова непридатність і не обмежена придатність. Це – повне зняття з обліку, фініш. Жодних повісток, жодних зобов’язань перед військкоматом.
Через два місяці, 22 травня 2023 року, начальник ТЦК видав чоловікові розписку №31: військовий квиток вилучено для внесення змін. Усе йшло за процедурою. А потім настала тиша.
У листопаді 2025 року – через два з половиною роки – чоловік вирішив перевірити свій статус через «Резерв+». І виявив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів він усе ще перебуває на обліку. Причому не просто як «умовна одиниця», а на конкретній посаді – командира відділення водолазних робіт.
Давайте на хвилину уявімо відчуття цієї людини. ВЛК визнала тебе непридатним через важкі хронічні хвороби. Ти здав військовий квиток під розписку. Ти впевнений, що питання закрите. А потім відкриваєш застосунок – і бачиш: система вважає тебе цілком придатним командиром водолазів.
20 листопада 2025 року чоловік звернувся до ТЦК із письмовою заявою: виправте недостовірні дані, внесіть до Реєстру інформацію про мою непридатність та виключення з обліку. Відповідь не змусила себе чекати – лист від 24 листопада 2025 року за №2/6686. І в цій відповіді ТЦК… відмовив. Більше того – запропонував пройти ВЛК повторно.
Чим мотивували? Посиланнями на постанову КМУ від 16 серпня 2024 року №932 (про експериментальний проєкт автоматичної верифікації даних), на Закон України №3621-ІХ (який скасував статус «обмежено придатний») та на наказ МОУ №490. Мовляв, приходьте, отримуйте направлення, проходьте медичний огляд заново.
Але тут важливий момент, який зрештою і став вирішальним для суду. Усі ці нормативні акти – постанова №932, Закон №3621-ІХ – стосуються зовсім інших ситуацій. Вони регулюють верифікацію даних про обмежено придатних осіб, а не про тих, кого ВЛК визнала повністю непридатними із виключенням з обліку. А постанова ВЛК від 21 березня 2023 року – вона ж нікуди не поділася. Її ніхто не скасовував, не змінював і не визнавав недійсною. Це чинний документ.
Суд під час розгляду справи звернув увагу ще на одну красномовну деталь. Відповідач – тобто ТЦК – був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але відзиву на позов не подав. Жодного документа до суду не направив. Простіше кажучи – проігнорував процес. За таких умов, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
І матеріали ці говорили самі за себе. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає: персонально-якісний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це обов’язок районних (міських) ТЦК та СП. Саме вони ведуть облікові документи і вносять відомості до Єдиного державного реєстру. Коли ВЛК ухвалює рішення про непридатність із виключенням з обліку, ТЦК зобов’язаний це рішення виконати. Жодних «а давайте ви ще раз пройдете комісію» закон не передбачає.
Крім того, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України прямо вказує: постанови ВЛК є обов’язковими до виконання. Не бажаними, не рекомендаційними – обов’язковими. Ігнорувати їх ТЦК не має права.
Суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язав військкомат внести відповідні відомості – і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, і до військового квитка позивача. Окрім цього, на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК.
Чесно кажучи, ця справа – не поодинокий випадок. Подібна бездіяльність ТЦК трапляється систематично, і причини можуть бути різними: від звичайної бюрократичної недбалості до свідомого затягування. Але правовий механізм захисту тут один: якщо ТЦК не виконує рішення ВЛК і не оновлює дані в Реєстрі – звертайтеся до адміністративного суду.
І ще одне. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду чітко зафіксувало принципову позицію: жодні нові постанови Кабміну чи зміни до законодавства не мають зворотної сили щодо чинних постанов ВЛК. Якщо вас визнали непридатним із виключенням з обліку – це остаточне рішення. Ніхто не може змусити вас проходити комісію повторно лише тому, що з’явився якийсь новий нормативний акт.
До речі, цікавий штрих. Коли ТЦК відмовляв позивачу в листі від 24 листопада 2025 року, він посилався на наказ МОУ №490 від 14 серпня 2008 року. Але ж саме на підставі базового Положення №402 (теж від 14 серпня 2008 року) ВЛК і винесла свою постанову про непридатність. Виходить, в одному випадку норми цього ж відомчого документа працюють, а в іншому – ні. Суд таку логіку справедливо відкинув.
Практична порада для тих, хто може опинитися в схожій ситуації: завжди фіксуйте кожен крок. Розписка про вилучення військового квитка, копія заяви до ТЦК, письмова відповідь – усе це стане доказами в суді. У цій справі саме наявність розписки №31 та листа-відмови №2/6686 дозволила вибудувати чітку хронологію бездіяльності ТЦК.
І наостанок – про те, чому ця історія вийшла за межі одного конкретного ТЦК і одного конкретного позивача. Коли суд визнає бездіяльність військкомату протиправною та зобов’язує внести дані до Реєстру – це не просто перемога однієї людини. Це сигнал усій системі: рішення ВЛК не можна класти під сукно, а закон – один для всіх.
