Уявіть: вам 40 років, ви рядовий запасу, і територіальний центр комплектування ставить у військовому квитку штамп «Виключений з військового обліку» – за віком. Все, більше ви не військовозобов’язаний. Проходить 13 років, вам уже за 50, і раптом той самий ТЦК каже: «Ні, ви знову на обліку». Саме така історія сталася з позивачем у справі № 280/6524/24, яку Верховний Суд розглянув 9 квітня 2026 року. Давайте розберемося, чому суд визнав дії ТЦК законними і що це означає для тисяч українців, яких колись виключили з обліку через граничний вік.
Як усе почалося: хронологія однієї справи
Позивач – чоловік у званні рядового. До 12 вересня 2011 року він перебував на військовому обліку військовозобов’язаних. Коли йому виповнилося 40 років, ТЦК (тоді ще військкомат) виключив його з обліку – як того вимагав Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» у редакції, чинній на той момент. У військовому квитку з’явився відповідний штамп, у паспорті – теж.
Здавалося б, крапка. Але у лютому 2024 року на підприємство, де працював позивач, надійшов лист із ТЦК з вимогою направити працівників для уточнення облікових даних. У списку фігурував і наш герой.
Він звернувся до ТЦК за роз’ясненнями. Відповідь приголомшила: штамп про виключення «не рахується», а сам він узагалі ніколи з обліку не знімався – за даними центру комплектування, чоловік перебував на обліку аж з 1992 року. 20 лютого 2024 року йому поставили новий штамп: «Взято на військовий облік військовозобов’язаних».
Позивач подав до суду. Вимоги були чіткі: визнати дії ТЦК протиправними та зобов’язати виключити його з обліку.
Чому суди першої та апеляційної інстанцій відмовили
Запорізький окружний адміністративний суд, а згодом і Третій апеляційний адміністративний суд, у задоволенні позову відмовили. Логіка була такою.
На момент виключення позивача з обліку (2011 рік) стаття 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлювала граничний вік перебування в запасі для рядового складу – 40 років. Позивач досяг цього віку, і його виключили – все законно.
Але потім законодавство змінилося. У квітні 2014 року граничний вік підвищили до 50 років, а в серпні того ж року – до 60 років. Оскільки на момент спірних подій (лютий 2024 року) позивачу ще не виповнилося 60, він знову підпадав під дію закону. Суди вирішили: поновлення на військовому обліку відбулося автоматично, незалежно від того, чи був він раніше виключений.
Позивач із таким підходом категорично не погодився і пішов до Верховного Суду.
Що сказав Верховний Суд: головні аргументи
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду залишила рішення попередніх інстанцій без змін. І ось чому.
«Виключення» і «зняття» – різні речі, але це не рятує
Позивач наполягав на принциповій різниці між цими двома процедурами. І він мав рацію – різниця справді існує.
Коли військовозобов’язаного знімають з обліку (наприклад, у зв’язку з переїздом), він не втрачає статусу і згодом може бути взятий на облік в іншому ТЦК. А коли виключають – статус втрачається повністю. Людина перестає бути військовозобов’язаною і більше не має відношення до військового обов’язку. Цю позицію Верховний Суд підтвердив ще у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24.
Здавалося б, ось він – виграшний аргумент для позивача. Але далі Суд зауважив інше.
Закон змінився – і це головне
Після підвищення граничного віку перебування в запасі до 60 років усі особи, які не досягли цього віку, знову підпадають під дію Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». І тут уже не має значення, чи були вони колись виключені з обліку.
Суд чітко вказав: у зв’язку з продовженням граничного віку позивача автоматично поновили в запасі. Йому на момент поновлення на військовому обліку не виповнилося 60 років, а отже – за чинним законодавством він зобов’язаний перебувати на обліку військовозобов’язаних.
Крім того, Суд наголосив на меті таких законодавчих змін – розширення кола осіб, які мають досвід військової служби і можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України. Тобто йдеться про збільшення мобілізаційного ресурсу держави, що в умовах воєнного стану є питанням національної безпеки.
А як щодо зворотної дії закону?
Окремий блок аргументів скаржника стосувався статті 58 Конституції України – закони не мають зворотної дії в часі. Мовляв, якщо у 2011 році людину законно виключили, то новий закон не може «воскресити» її статус військовозобов’язаного.
Верховний Суд відхилив цей довід. Пояснення таке: спірні правовідносини виникли у 2024 році – коли ТЦК поновив позивача на обліку. А на той момент уже діяла нова редакція закону з граничним віком у 60 років. Тобто закон застосовується до відносин, які виникли після набрання ним чинності. Жодної зворотної дії тут немає.
Що це означає на практиці
Верховний Суд фактично поставив крапку в питанні, яке турбувало багатьох: чи законне поновлення на військовому обліку осіб, раніше виключених через досягнення граничного віку. Відповідь – так, законне. Якщо вам менше 60 років і ви були виключені з обліку за старими віковими нормами (40 чи 50 років), ТЦК має повне право поновити вас на обліку військовозобов’язаних.
При цьому важливо розуміти: таке поновлення не потребує окремого рішення чи наказу. Суд визнав, що воно відбувається автоматично, в силу самого закону. ТЦК лише фіксує те, що вже сталося за прямою вказівкою законодавства. Сам факт внесення даних до реєстру і штамп у військовому квитку – це технічне оформлення вже наявного юридичного статусу.
Позивач також посилався на те, що жоден нормативний акт прямо не передбачає процедури «автоматичного поновлення» для раніше виключених осіб. Але Суд, по суті, відповів: закон не повинен окремо описувати процедуру для кожного можливого випадку. Якщо людина за віком підпадає під категорію військовозобов’язаних – вона є військовозобов’язаною, незалежно від того, що трапилося з її обліком 10 чи 15 років тому.
Справа № 280/6524/24 стала черговим підтвердженням того, що у питаннях військового обліку пріоритет мають потреби оборони держави – особливо під час повномасштабної війни. І жоден штамп у старому військовому квитку цього не змінить.
